Бізнесмени, банкіри, влада та освітяни шукали шлях до Закарпатського економічного дива (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Сьогодні, 27 вересня, в Ужгороді відбувся перший економічний форум Закарпаття. Його організатором виступила наукова спільнота УжНУ, зокрема економічний факультет. На форум приїхали керівники найбільших підприємств області, наукова еліта та місцева влада. Спільно обговорювали проблеми підприємництва та шукали шлях до їх вирішення. Головна тема: проблема бізнес-клімату на Закарпатті.

«Ідея економічного форуму полягає у створенні незалежного академічного майданчика, де об’єднують свої зусилля бізнес, влада та наука. Лише у поєднанні цих складових ми можемо досягнути розвитку економіки країни у майбутньому. Бізнес нас усіх годує та утримує, зокрема з податків ми фінансуємо освіту. Тому освіта має відповідати і потребі бізнесу, в тому числі. Ми запросили і виробників товарів, і надавачів послуг, бізнесменів у галузі транспорту тощо. Головне – спікерами є самі підприємці. Для нас, як освіти важливо знати, як готувати кадри, яким має бути законодавство, щоб вести бізнес було комфортно, що варто змінити. Це основа форуму. Ми, як університет, готуємо кадри для цих бізнесменів, а якісного фахівця без практики не буває. Тим паче, що існує специфіка роботи економіста на різному виробництві. Тому тут, ми маємо виробити спільне бачення для створення економічного потенціалу цілої країни і Закарпаття зокрема», - розповів декан економічного факультету Ужгородського національного університету Віталій Сержанов.

Загалом форум поділили на три тематичні частини: «Трудові ресурси», «Оподаткування бізнесу» та «Інвестування і взаємодія з владою». Своє бачення на ці проблеми висловили 10 успішних підприємців області, зокрема керівник українського філіалу міжнародної компанії «Джейбіл» Сергій Карцев, керівник консалтингової компанії «ConsultingUzhhorod» Андрій Моленда, директор інституту держуправління та регіонального розвитку Володимир Приходько.

«Я сам не місцевий, я із Києва. І коли я приїхав на Закарпаття, до Ужгорода, то зіткнувся із багатьма кадровими проблемами. Молодь, спеціалісти тут не затримуються, бо вони їдуть за кордон чи у більші міста. Їм не створені умови для розвитку. Світ дуже динамічний і молодій людині хочеться постійно розвиватися та бачити миттєвий результат свої роботи. Коли ми шукаємо спеціалістів, зокрема ІТ-фахівців в інших регіонах і запрошуємо їх на Закарпаття, то вони дивуються, що тут нема такого ком’юніті, щоб поза роботою можна було впливати на розвиток громади та приймати безпосередньо участь у житті Ужгорода. Їх не влаштовує, що смарт-місто обмежується лише GPS-навігаторами у міських маршрутках. І тут має діяти місцева влада: аналогічно проблеми міст вирішують молоді люди у всьому світі.

Я минулого року був у Сан-Франциско і там за участі мерії та студентів вдалося вирішити транспорту проблему. Тепер значна частина містян користуються електросамокатами, як видом транспорту. Коли концепція була розроблена, залучився і бізнес, що вклався у цю справу. Таким чином вдалося вирішити проблему. Львів та Київ уже створили хаби для вирішення локальних проблем. Там перспективна молодь взаємодіє з владою, бізнесом, вирішує стратегічні проблеми та розвивається. У Києві найбільші бізнесмени розуміли перспективу цього задуму і навіть вклалися грошима. Ужгороду варто втілити цю ідею, - розповідає керівник українського філіалу міжнародної компанії «Джейбіл» Сергій Карцев. – Крім того, ми як бізнес не можемо впливати на якість садочків, шкіл чи будівництва житла для молоді, котру запрошуємо на роботу із їхніми сім’ями. Це речі, котрі місцеві органи влади мають вирішувати, щоб бізнес тут ріс і приносив податки. Це очевидні речі, котрі всі знають, але котрі треба негайно вирішувати».

Окрему увагу на форумі приділи взаємодії малого та великого бізнесу, як між собою, так і з органами місцевої влади. Малі підприємства часто не можуть розвиватися через брак додаткових активів та відсутність адекватного діалогу з владою.

«Економічний форум – це стимулювання для розвитку бізнесу, обміну досвідом та вирішення проблем, які лише окремо освіта, влада чи підприємець не може вирішити. Тут виробляються плани, що можуть стимулювати розвиток бізнесу, а відповідно і всієї держави. От, я б хотів розширити свою справу. Для цього потрібне кредитування, однак ставка дуже висока. Тут має включитися держава із програмами відшкодування, а я як бізнесмен зобов’язуюсь плати податки, не працювати в тіні та набирати місцевий персонал. Від такої взаємодії виграють усі. І мені видається, що зараз в Україні це можна зробити», - розповів власник меблевого бізнесу Володимир Комарницький.

Такий форум планується зробити щорічним. Про це заявив ректор УжНУ Володимир Смоланка. У планах керівництва вишу наступного року його трохи розширити та зробити площадкукорисною не лише для закарпатських підприємців, але й для іноземних інвесторів та бізнесменів із усієї України.