Реабілітаційний центр «Парасолька» на Закарпатті відсвяткував 10-річний ювілей (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Цими днями абілітаційно-реабілітаційний центр «Парасолька» розпочав святкові заходи з нагоди свого 10-річчя.

Ювілей зібрав у дружньому колі тих, без кого цей унікальний заклад не зміг би відбутися 16 жовтня 2009 року. А це і Благодійна організація «Комітет медичної допомоги в Закарпатті», і зарубіжні партнери зі Швейцарії і Чехії, і представники профільних підрозділів Закарпатської обласної державної адміністрації, і керівництво Тячівської районної та міської адміністрацій, і ті, хто кожен свій день присвячують вихованцям «Парасольки» – молодим людям із інвалідністю.

«Десять років тому зустрілися однодумці зі Швейцарії та України і спільно спробували уявити, як можна реалізувати такий амбітний проект, як «Парасолька». Радий, що тут зараз присутні ті, хто стояв у витоків цього задуму. Для того, щоб цей Центр існував, працював і були створені належні умови, свого часу ми заснували асоціацію «Парасолька», десятиріччя якої святкували півтора роки тому. Дуже багато часу, сил і енергії було консолідовано цими людьми для роботи в Україні. І саме завдяки таким старанням ми сьогодні тут можемо святкувати цей ювілей. 10 років – доволі відносний термін. Коли ти молодий, то 10 років – це дуже тривало, але з віком ці 10 років стають коротшими. Та у будь-якому випадку 10 років Центру сповнені успіхом, гармонією і щастям!», – наголосив Президент асоціації «Парасольки» Андреас Шмід.

Він також додав, що швейцарським партнерам неймовірно пощастило із людьми, з якими доводиться працювати у рамках проекту. Центр «Парасолька» часто порівнювали із 10-річною дитиною, що вже демонструє перші досягнення і успіхи. І як у кожної дитини, «Парасолька» має батьків і похресних, які всіляко підтримують її. Беззаперечно, що мамою закладу по праву вважають його директорку Оксану Лукач – найкращого керівника, якого лиш можна було уявити, як зауважив Андреас Шмід.

«Наше головне досягнення і головний аргумент на користь того, що всі старання були не даремними, – це наші діти, наші вихованці. Їхній неймовірний прогрес, їхні перемоги, їхній гарний настрій – це оцінка нашої спільної роботи. Особливо це можуть побачити і оцінити ті, хто зустрічав тут цих дітей. Я цей день пам’ятаю дуже добре», – зазначила Оксана Лукач.

Дійсно, досягнення мешканців Центру – це унікальний продукт роботи фахівців закладу. Побутова спроможність доповнилася й неабияким творчим розвитком, який вихованці продемонстрували на концерті з нагоди ювілею своєї домівки. Танці, співи, сольні номери, гра на музичних інструментах, доповнені проникливим артистизмом, нікого не лишили байдужими.

Одна із важливих властивостей Центру «Парасолька» є здатність правильно підібрати фахівців, що працюють із людьми з інвалідністю. Доказ цьому твердженню – робота музичного педагога Наталії Бокоч, яка змогла не лише розкрити мистецькі грані вихованців Центру, але й мотивувати їх до спільного творчого розвитку.

«Наша держава досить молода й на даному етапові свого розвитку переживає період глибоких змін. Тож зараз Україна має рухатися виключно вперед і переймати передовий досвід європейських країн, зокрема, Швейцарії, Чеської Республіки та інших. Саме тому ми вирішили, що маємо створити заклад і домівку такого рівня, на який заслуговують наші підопічні. Наш Центр – результат щасливих збігів, за якими стоять небайдужі люди. І з культурного міждержавного обміну виріс обмін думками між людьми. Наша робоча група розробила ідею, яку підтримали іноземні партнери. Потім був пошук домівки, і я рада, що ми знайшли її у Тячеві. Так просто мало статися, адже і тут ми знайшли щирих і відкритих людей. Для нас важливо, аби наш Центр став закладом комплексного надання послуг для людей з інвалідністю, і не лише у Тячівському районі. Важливо не лише впроваджувати ці послуги, але й навчати інших фахівців, передавати напрацьований досвід. Цього потребують усі райони області», – розповіла директорка БО «Комітет медичної допомоги в Закарпатті» Наталія Кабацій.

Попри значні досягнення у засновників і провідників Центру «Парасолька» вже почався процес втілення нових планів. Серед них створення навчально-ресурсного центру, розбудова відділення раннього втручання, впровадження соціального підприємництва, підтримка працевлаштування вихованців та інші соціально значущі цілі.

«Комусь може здатися, що для цього потрібно ще 10 років, але ми зможемо впоратися і за п’ять», – додала Наталія Кабацій.

Як зазначив директор департаменту соціального захисту населення Закарпатської облдержадміністрації Михайло Петрішка, Центр «Парасолька» вже зараз уособлює зміст тих реформ, на які Україна чекає не перший десяток років. До слова, Центр на сьогодні є єдиним подібним закладом в області, який має власну назву.

«Парасолька» – це і ім’я, і зміст Центру, що покликаний захистити і підтримати тих, кому у першу чергу потрібен соціальний захист. Заклад, створений заради щастя тих, кому здобувати його доводиться значно важче, аніж більшості у суспільстві, навіть у день свого народження радше не приймав вітання, а сам дарував радість. Це радість від спілкування, зустрічі, спільних прагнень. Але найбільша радість – це щасливі вихованці «Парасольки». Щасливі не з нагоди свята, а по життю – завдяки розумінню свого призначення, відчуттю причетності до великої родини, постійній підтримці і мотивації до впевнених кроків у саморозвитку. За словами присутніх, зокрема, й закордонних друзів, Центр «Парасолька» давно став для них своєрідною домівкою і місцем, куди хочеться повертатися.

А Президент асоціації «Парасольки» Андреас Шмід влучно підкреслив, що батьківщина – це не місце, а відчуття. І вже 10 років Центр «Парасолька» дарує відчуття затишку, турботи і підтримки своїм вихованцям. Натомість, попереду ще багато планів, які команда небайдужих однодумців вже починають втілювати.

Катерина Ірха для 0312.ua