Бюджет громадської ініціативи Ужгорода є, а бюджету немає? (ЕКСКЛЮЗИВ)

З 10 вересня стартує прийом проектів для Бюджету громадської ініціативи м. Ужгород. Це четвертий період реалізації програми, яку започаткували у місті в 2016 році. І хоч цілі проекту є доволі позитивними, його ефективність викликає у містян багато запитань, на які ми спробували дістати відповіді і коментарі.

Почнемо з найкрасномовнішого – цифр і показників виконання проектів, які перемогли у рамках Бюджету громадської ініціативи. Як повідомили «Сайту міста Ужгород» в Управлінні економічного розвитку Ужгородської міської ради, протягом трьох попередніх періодів перемогли 46 проектів, з яких наразі виконано 22, тобто менше половини. Інфографіка містить більше інформації, яка дозволяє стверджувати, що запущений процес не позбавлений недоліків у своїй реалізації. Власне, це визнають й у міськраді.

«Якщо говорити про минулорічних переможців, яких є 6 проектів, то реально на стадії виконання є 2. Маємо певні зрушення щодо створення мережі баскетбольних майданчиків. Це загальноміський проект з бюджетом майже 1,5 мільйони гривень. Другий проект – облаштування дитячого майданчика по вул. Перемоги, де вже виготовлено проектно-кошторисну документацію. Скажемо відверто, що результат цьогорічної реалізації проектів громадського бюджету є невтішним. Однак ми очікуємо, що цього року ще буде певне зрушення», – зазначив у коментарі «Сайту міста Ужгород» начальник Управління економічного розвитку міської ради Павло Логвінов.

Загальний кошторис громадського бюджету – 5 мільйонів гривень на рік, однак, враховуючи нюанси виділення цих коштів, можемо назвати їх умовними. Справа у тому, що головною проблемою у реалізації громадського бюджету є відсутність фінансування.

«По факту механізм такий – після визначення переможців бюджет міста вже є затвердженим. Тому виноситься питання про додаткові потреби. Й у разі перевиконання бюджету і за умови підтримки міськими депутатами кошти можуть бути спрямовані на виконання проектів громадського бюджету», – пояснює Павло Логвінов.

Поки триває очікування необхідного фінансування, відповідальні виконавці (а структурні підрозділи міськради за профілем проекту) проходять технічні процедури, готують проектно-кошторисну документацію. Повний пакет документів є підставою для запиту щодо виділення коштів.

Постає закономірне питання про логіку процесу – навіщо відбирати і погоджувати проекти, під які у бюджеті не закладено фінансування?

«Це резонне зауваження, і багато хто на це нарікає. Цього року ми змістили графік розгляду проектів, аби не виникло проблеми із тим, що процес підготовки проектів громадського бюджету може не збігатисяу часі з процесом затвердження бюджету. Та це не єдина проблема. Так, є бюджетне законодавство і бюджетне планування – дуже складні процеси. І, наприклад, ми, не маючи кошторису і фактично об’єкту, не можемо закріпити кошти за управлінням капітального будівництва. От і маємо, що на момент формування бюджету ще немає підстав для виділення коштів. Ще одне – це форс-мажори, які з’являються на етапі реалізації проекту. Зокрема, проблеми із правами власності на землю, на якій безпосередньо розташовано об’єкт. Цей аспект, зокрема, стосується минулорічного проекту «Створення мережі баскетбольних майданчиків Ужгорода», на жоден з яких ми не маємо державного акту на землю», – зазначає Павло Логвінов.

«Так сталося, що із шести проектів-переможців лише наші два були загальноміськими – «Форум-фестиваль «Місто щасливих дітей» та «Створення мережі баскетбольних майданчиків Ужгорода». На перший у міськраді одразу відреагували скептично, і діалог не склався зі старту, тому це питання ми тимчасово відклали. Наразі з цього приводу з нами ніхто не говорив, не запрошував до обговорень… Баскетбольні майданчики – проект принциповий, у ньому зацікавлені сотні дітей і батьків у місті. Керівництво міськради включно з міським головою запевняє, що ця ініціатива буде реалізована. Три баскетбольні майданчики мали б вже з’явитися у різних районах міста.У міськраді проект сприймають як будівництво, тому говорять про тривале документальне оформлення. На етапі розробки проекту ми навіть знайшли тих, хто виготовляє такі спортивні локації, і домовилися про певні знижки, аби вкластися у кошторис. Тепер же штурмуємо відповідні структурні підрозділи мерії. Хочеться вірити, що обіцянки і гарантії, які нам дали, перетворяться на реалізований проект, якого дійсно дуже потребує наше місто», – розповіла «Сайту міста Ужгород» одна з авторів проектів, волонтер ГО «Щасливі діти» Ольга Павлова.

У переліку проектів-переможців можна знайти інформацію про причини того, чому ініціатива так і не була реалізована. «Не виконано», але «Включено до Програми…» означає, що коштів для проекту не знайшлося.

Як запевняють у міському Управлінні економічного розвитку, усі минулорічні проекти є включеними до відповідних програм структурних підрозділів міської ради і за наявного фінансування будуть реалізовані. Тобто термін їхнього виконання не спливає з роком перемоги у відборі ініціатив громадського бюджету. Серед дієвих механізмів впливу на ситуацію Павло Логвінов назвав постійні участь і контроль з боку авторів проектів-переможців. Як доказ – реалізація проекту 2017 року «Молодіжний центр «Пластова домівка», яку відкриють вже цієї неділі, 15 вересня.

«Ми подавалися на громадський бюджет ще позаминулого року і раді, що наша ініціатива перемогла і була реалізована. Виконавцем проекту була міська рада, яка й укладала договір з підрядником. Однак ми також контролювали всі етапи виконання робіт, брали у них безпосередню участь, робили все, що було у наших силах. У підсумку отримали те, що було прописано у проекті. У нашому випадку, процес тривав довго, бо ж були оскарження результатів відбору проектів, скасування «електронних голосів» тощо. Та це у підсумку не торкнулося нашого проекту. Протягом усіх процедур ми намагалися контролювати їхній перебіг, ходили на різні засідання, стукали в усі двері… До грудня 2018 року була виготовлена проектно-кошторисна документація, і ми потрапили до бюджету. Далі новий етап контролю, аби все це не загубилося у кабінетах. У квітні 2019 року ми вже мали підрядника, а у травні почалися роботи. Це не простий процес, але краще почати і зробити, аніж нічого не робити, налаштувавшись, що усе погано. Для мене наш результат – це позитивний досвід. Щоб його побачили й інші, запрошую на відкриття нашого Центру. Це нагода познайомитися із Пластом, нашою діяльністю, нашим позитивним прикладом, зокрема, й щодо участі у громадському бюджеті», – розповіла «Сайту міста Ужгород» авторка проекту «Молодіжний центр «Пластова домівка», волонтер Пласту Людмила Лівак.

Тенденції свідчать про перехід від численних локальних проектів із маленькими бюджетами до невеликої кількості масштабних проектів із кошторисами у кілька сотень тисяч гривень. Хоча практика доводить – малі проекти є більш життєздатними, кошти для них знаходилися легше. Можемо також припустити, що у просуванні чи гальмуванні того чи іншого проекту має місце політична складова. В умовах перманентних виборчих перегонів і політичної конкуренції піар та «палки у колеса» політичним опонентам ніхто не відміняв. Однак, зрозуміло, що у даному контексті інтереси громади будуть далеко не на першому місці.

Цьогорічні проекти у рамках Бюджету громадської ініціативи м. Ужгород можна подати до 10 жовтня. Йдеться про проекти, що матимуть користь для ужгородців і міста, покращуватимуть інфраструктуру мікрорайонів, підтримуватимуть і згуртовуватимуть громаду обласного центру. Однак до цих критеріїв мають додатися ваші терпіння, наполегливість, ініціативність – це хоч і не гарантія, але все ж перевага у відстоюванні власного проекту за умови успішного відбору. А головне варто завжди пам’ятати – у підсумку вибір на користь того чи іншого проекту будуть робити ті, кого обрали самі громадяни. Тож є, з кого запитати.

Катерина Ірха для 0312.ua

Копіювання авторського матеріалу заборонене без посилання на джерело у першому абзаці тексту.

громадський бюджет реалізація проекти фінансування
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
174 перегляди в червні
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі

Політика
Всі українські посадовці та держслужбовці зобов’язані декларувати свої доходи. І в Україні саме завершилась подача цьогорічних декларацій. На Закарпатті є 13 районів, відповідно, стільки ж і райцентрів. Плюс місто Чоп. Це невеликі міста і селища міського типу. Усі вони мають різні бюджети і своїх мерів, яким за кошти платників податків громади виплачують заробітну плату, пише Голос Карпат. Тож можна побачити, що "найдорожчі" очільники керували Хустом та Св...
Суспільство
Ігор Муратов та Сергій Дейнеко зараз на КПП «Тиса» в Чопі. Заразом із очільником Олексієм Петровим і керівниками місцевої поліції та митниці домовляються, як вирішити "проблеми італійських бусів". Як повідоммляє Закарпатська обласна державна адміністраціяУ пункті пропуску "Тиса" на українсько-угорському кордоні сьогодні зустрілися голови Закарпатської ОДА Олексій Петров, Держприкордонслужби Сергій Дейнеко та Митної служби Ігор Муратов. Провели розширену на...
Пригоди
Хоч рух на КПП «Тиса» відновили, проте водії залишились незадоволені вартістю розмитнення. Як повідомили  кореспонденти Сайту міста Ужгород 0312.ua, які працюють на місці події, люди заявляють, готові декларувати товар, однак за розумну ціну, а  їм, пояснюють, встановили ціну  від 80 центів до 1 євро. Це майже тисяча євро за одну поїздку. Чому фірми, які возять посилки платять 10 центів? Ми теж всі ФОПи. Офіційно працюємо, де різниця? - кажуть водії Разом...
Суспільство
На митному посту «Ужгород» Закарпатської митниці Держмитслужби припинено ввезення товарів, які перевищують неоподатковану норму та є обмеженими для переміщення через митний кордон України. На митний пост заїхав вантажний автомобіль, який прямував транзитом через Україну, з Італії в Таджикистан переміщував меблі та косметику. В ході митного контролю транспортного засобу та речей громадянина працівники митниці виявили у кабіні вантажівки 16 мобільних телефон...
Суспільство
Роботу в заблокованому пункті пропуску «Тиса» на українсько-угорському кордоні відновлено, інформують у Чопському прикордонному загоні.   Роботу пункту пропуску «Тиса» на українсько-угорському кордоні відновлено, повідомили в прес-службі Чопського прикордонного загону. "Блокувальники поки звільнили пункт пропуску і рух усіх транспортних засобів відновлено», - додали в пресслужбі. Мікроавтобуси з блокувальниками перебувають у так званій "червоній зоні" - "...
Суспільство
Голова Державної прикордонної служби України Сергій Дейнеко летить терміново на Закарпаття, щоб вирішити конфлікт, який стався на держкордоні з Угорщиною в ПП "Тиса. Про це у своєму телеграм-каналі написав ужгородський журналіст Віталій Глагола. В Ужгород терміново вилітають в.о. голови Державної митної служби Ігор Мураєв та Голова державної прикордонної служби Сергій Дайнека. Будуть летіти літаком прикордонників. Наразі літак готують до вильоту із аеропор...
Суспільство
Світлину бабусі, яка стоїть на вулиці Грушевського в Ужгороді  і просить про допомогу, надіслав  до редакції 0312 небайдужий читач. Також він звернувся до усіх небайдужих краян з проханням допомогти жінці. "На вулиці Грушевського біля "Тиси" стоїть бабуся і  дуже тихо просить допомогти на ліки. Каже, що треба багато. Звати Ріма Вайнраух (або приблизно так), проживає на вул. Челюскінців, 4, кв. 5, дом. тел. 664311. Немає охочих допомогти бабусі із лікування...
Пригоди
Конфлікт на КПП "Тиса" набирає обертів. Як повідомив журналіст Віталій Глагола, сьогодні протестувальники зіштовхнули з дороги автомобіль прикордонників. "На КПП «Тиса» автомобіль прикордонників люди зіштовхнули в кювет.  Крім того, на ньому видно, що з угорського боку черга із бусів вже на кілька кілометрів", - повідомив Глагола. Нагадаємо, за словами журналіста, на КПП "Тиса" буси з Італії заблокували кордон через розмитнення посилок. На місце стягнути у...
Суспільство
В мережі опублікували чарівну фотосесію бурих ведмедів з реабілітаційного центру, що на території нацпарку "Синевир".Оксана Ващук у соцмережі фейсбук опублікувала світлини з фотозйомки бурих ведмедів, які живуть в реабілітаційному центрі на території парку "Синевир". "Скориставшись відсутністю туристів, влаштували з Лариса Угрин фотосесію ведмедям на Синевірі. Цього разу пощастило знайти у Центрі реабілітації бурих ведмедів нову точку для зйомки - мальовни...