72-річний закарпатець підкорив гору Піп-Іван з нагоди Дня Незалежності України (ФОТО)

Антон Ледней (у першому ряду в центрі) з учасниками сходження на гору Піп-Іван Мармамороський.

У ÑÐ²Ð¾Ñ 72 веÑеÑан-оÑвÑÑÑнин пÑдкоÑив гоÑÑ ÐÑп-Ðван, пÑиÑвÑÑивÑи ÑÑÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´ÐµÑÐ¶Ð°Ð²Ð½Ð¾Ð¼Ñ ÑвÑÑÑ

Фото Сергія ПРОКОПА.

Уродженець опришківської Колочави, педагог Міжгірської ЗОШ № 1, заслужений учитель України Антон Ледней із дитинства захоплюється підкоренням гір, що височіють навколо рідного села, — Стримби, Дарвайки, Красної... Адже переконаний: «Красивіші від гір бувають тільки гори!». І в поважному віці не зраджує своєму хобі. За останні п’ять років двічі побував на вершині Говерли — найвищої гори Українських Карпат, підкорював Пікуй, Гимбу... Досі позитивно дається взнаки міцний фізичний гарт: у молодості був відмінним спортсменом-стаєром, на коронній дистанції 10 кілометрів ставав чемпіоном-рекордсменом Закарпаття...

І цього літа під час шкільних канікул Антону Васильовичу забажалося вчергове піднятися на вершину. В ідеї підкорити гору Піп-Іван Мармамороський, що розташована на висоті 1936 метрів над рівнем моря на україно-румунському кордоні, йому партнерство склали ще двоє міжгірців — Анатолій Іваницький та Мар’яна Голодняк, а також любителі природи з Хуста й Ужгорода — всіх учасників налічувалося 26. (До речі, на Рахівщині ще є «двотисячник» Піп-Іван Чорногірський (висота 2020,5 метра).

Намір штурмувати гору втілювали суботнього дня. І всі разом вирішили свій захід присвятити найбільш важливому в державному календарі святу — Дню Незалежності України.

Спочатку добралися до «столиці» закарпатської Гуцулії — Рахова, а відтак поїхали в село Богдан, звідки на вантажівці лісовими дорогами аж до підніжжя гори. За пішої подорожі протяжністю понад двадцять кілометрів «гуцульськими Альпами» з крутими підйомами за гіда був Сергій Прокоп із хустського селища Вишкове, який має чималий мандрівницький стаж. Нелегка ходьба тривала понад три години лише з одним перепочинком. Настрою додавала погода — лагідна, сонячна, трохи вітряна. Як нарешті дісталися найвищої точки, солодкому для душі милуванню краєвидами не було меж!.. Мов на долоні простягалися чарівні виднокола. У всій красі здалека виднілися славнозвісні двотисячники — Говерла, Петрос... Між іншим, остання теж має двійника-гору. Варто зазначити, що на Піп-Івані ростуть рідкісні рослини — крокус, едельвейс, або ж шовкова косиця, лілія лісова, рододендрон східнокарпатський...

Назва гори овіяна різними легендами, зокрема, що на цю вершину в сиву давнину приходив молитися піп Іван. Має ще синонімічну назву, чи то пак псевдонім, Піпован.

Вік кожного учасника сходження не перевищував 40 років, крім єдиного, якого «прозрадила» землячка Мар’яна Голодняк, повідомивши, що йому (тобто Леднею) цьогорічного травня вже «стукнуло» нівроку — 72. Подивувало і те, що за теперішнього пам’ятного вояжу не відставав від групи, а був навіть у лідерах. Спочатку не повірили, бо зовнішній вигляд Антона Васильовича екстравагантний, та й, слава Богу, сили в солідному віці ще не підводять. За такої звістки відбулася і фотосесія: всім із моло-дих закортіло зазнімкува-тися із співучасником—ветераном сходження. Сам пан Ледней так прокоментував свою «одіссею»: до нового навчального року підготувався з бадьорим настроєм. Звісно, всім приємно і гордо було, що в такий спосіб особисто відзначили омріяну віками дату в історії нашої держави.

Василь НИТКА, Василь ПИЛИПЧИНЕЦЬ.

Читайте також: На Закарпатті пройде форум учасників бойових дій на сході України «ЗАГАРТОВАНІ ВІЙНОЮ»