Гірські райони Закарпаття: від озвучення проблем до стимулювання розвитку (ЕКСКЛЮЗИВ)

Сьогодні, 12 серпня, у великій залі Закарпатської обласної ради відбулося розширене засідання, головною темою якого є перспективи розвитку гірських територій Українських Карпат. Разом із головою Закарпатської облради Михайлом Рівісом, головою Закарпатської ОДА Ігорем Бондаренком та його радником Сергієм Гайдаєм участь у зустрічі взяв заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В’ячеслав Негода.

У контексті даної теми важливо наголосити, що в Україні статус гірських територій мають 715 населених пунктів (4,7% площі країни і 2,3% населення), з яких 215 розташовані на Закарпатті. Про те, які завдання і перспективи мають гірські території Українських Карпат, йдеться у відповідній Концепції, схваленій Кабінетом міністрів України. Над її створенням працювали фахівці з чотирьох областей – Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької, на території яких розташовані Карпати.

У Законі «Про статус гірських населених пунктів в Україні» від 1995 року визначено, що до гірських населених пунктів належать ті, які розташовані у гірській місцевості, мають недостатньо розвинуті сферу застосування праці та систему соціально-побутового обслуговування, обмежену транспортну доступність. Серед критеріїв віднесення населених пунктів до категорії гірських є, зокрема, розташування на висоті 400 метрів і вище над рівнем моря на території, рельєф якої є досить складним і строкатим, та розміщення 50 і більше відсотків сільськогосподарських угідь у межах цього населеного пункту на схилах крутизною 12 градусів і більше. Також територія визнається гірською, якщо на одного жителя там припадає менш як 0,25 гектара ріллі, або при її відсутності – менш як 0,60 гектара сільськогосподарських угідь. Безумовно, серед критеріїв Закон закріпив і суворі кліматичні умови, і відсоток населення, що проживає на території з описаними вище характеристиками.

«Майже мільйон громадян проживають в Україні на гірських територіях. Це чи не найбільший макрорегіон. І нам дуже важливий його розвиток, а не постійне озвучення проблем, пов’язаних із особливостями місцевості. Наразі ми маємо розробити програму розвитку Карпат, що дасть можливість мати окрему статтю у Держбюджеті, де буде певна сума коштів, яка дасть можливість впровадити розроблені нами з вами пропозиції. Щодо вже виділених пріоритетів – це підвищення конкурентоспроможності Карпатського регіону через розвиток традиційних і найбільш перспективних для регіону видів господарської діяльності, підтримка сільськогосподарського виробництва, просторовий розвиток і підвищення інвестиційної привабливості територій, розвиток туристичної інфраструктури, забезпечення екологічної безпеки та інформаційної доступності регіону Українських Карпат», – зазначив В’ячеслав Негода. Він також наголосив на важливості чути не лише владу, але й представників бізнесу.

Окрім того, урядовець підкреслив нагальність вирішення транспортної проблеми, через яку, зокрема, Закарпаття часто є недоступним для туристів, які хочуть відвідати наш край. Чиновник і сам зіткнувся зі складнощами при придбанні залізничних квитків, яких традиційно вже не було у продажу.

Заступник очільника Мінрегіону заперечив можливість подальшої роботи у форматі систематичних формальних звітів, які часто є недоступними для широкої громадськості та безпосередньо мешканців гірських населених пунктів. За його словами, у подальшому буде запроваджено постійний публічний моніторинг, з перебігом і результатами якого зможуть ознайомлюватися громадяни і України, і закордоння.

«Головними завданнями щодо забезпечення сталого розвитку гірських регіонів Карпат є, по-перше, затвердження Державної програми підтримки території Українських Карпат Верховною Радою. По-друге, маємо забезпечити доступність до послуг – освітніх, медичних, адміністративних, і підтримати на державному рівні традиційні види господарства та народні промисли. Пріоритетною залишається розробка стимуляційного пакету підтримки бізнесу, який хоче працювати в горах. Важливими завданнями також є вирішення проблеми із твердими побутовими відходами, затвердження Схеми планування території Карпат та реалізація програми «Збереження екосистеми долини річки Тиса на прикордонній території України, Угорщини, Румунії та Словаччини». Ми також маємо визначити паспорти пріоритетних проектів для гірських районів та забезпечити ремонт головних дорожніх шляхів, які проходять територією області», – зауважив директор департаменту економічного розвитку та торгівлі Закарпатської ОДА Денис Ман.

За словами начальника Головного управління регіонального розвитку Директорату регіонального розвитку Мінрегіону Алли Кінщак, за останні три роки обсяг фінансування гірських територій в Україні відчутно збільшився – з 83 млн грн у 2016-му до 395 млн грн у 2018-му. Йдеться про кошти ДФРР, на підтримку ОТГ та фінансову допомогу з боку ЄС.

Згідно вищезгаданого Закону України, розмір державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського, збільшується на 20%. Водночас, керівник профільного департаменту облдержадміністрації Денис Ман висловив думку, що доцільніше спрямовувати ці кошти не на зарплати, а на розвиток інфраструктури, зокрема, дорожньої. «Потрібно формувати не політику дотацій, а політику стимулювання», – пояснив посадовець.

Нагадаємо, що у липні цього року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про розвиток регіону Українських Карпат».

Катерина Ірха для 0312.ua