78-річна закарпатка власними силами прибрала подвір'я багатоповерхівки від захаращення (ФОТО)

У мережі в групі "Мукачево SOS" повідомили про вчинок мукачівки, який приємно вразив багатьох.

Її звати Єлізавета Андріївна Гайович.

"Одного дня сотні мешканців будинку №176 по вулиці Зріні просто не впізнали власне подвір'я: там, де ще вчора були непролазні хащі, сьогодні всім милує око охайно прибраний зелений майданчик. Виявяється, поки комунальники та муніціпали, мов діти в пісочниці, розбиралися та з"ясовували, хто ж саме в місті має нести відповідальність за прибирання та дотримання в належному стані чималої ділянки подвір"я, 78-річна мешканка Мукачева Єлізавета Андріївна самотужки, виключно за власним покликом душі і серця показала всім нам гідний приклад того, як мають поводитися справжні інтелігенти і що власне означає бути патріотом не лише України, а й свого рідного міста, яке для кожного з нас, зазвичай, починається в власного подвір"я.

- Не розумію тих людей, які спостерігаючи за моєю роботою, не без іронії запитували: "А воно тобі треба?"... "А тобі за це хоч заплатять?"... "А чому ти маєш це робити, якщо у нашому подвір"ї є прибиральниця, яка за це отримує гроші?", - ділиться своїми думками Єлізавета Андіївна (в минулому - вчителька біологоії за плечима якої, до речі, небагато-немало 37 років(!) викладацької діяльності) - Невже ж наші люди не розуміють, що в житті є речі, які можна і потрібно робити просто так, лише тому, що ти відчуваєш потребу жити по-людськи, в затишному подвір"ї, яке ж до того відвідують твої діти, твої онуки... А ще, знаєте, є так багато людей, які так багато люблять побалакати про патріотизм, про любов до рідного краю... А як на мене, ось така "толока" - просто для душі - набагато корисніша, ніж порожня балаканина" - розповідають про жінку мукачівці.

Єлизавета Андріївна не приховує, що кілька років тому перенесла інсульт, а наслідки тієї хвороби і досі даються взнаки. Втім, цю жінку із напрочуд щирою просмішкою, хвилюють не стільки її "старі болячки", скільки неадекватна поведінка деяких її сусідів. - Ви уявляєте, дехто з них, замість того аби долучитися до роботи, аби підтримати добрим словом, просто відвертають голову і мовчки проходять мимо, - говорить пані Єлизавета. - Таке враження ніби їм соромно - ось тільки чи то за власну байдужість. А можливо спілкування ось з такими "диваками", як я їм просто не личить за їхнім "королівським" статусом...

На перспективу поповнити поки що віртуальну Алею Слави в спецпроекті "Мукачівці - люди Честі та Гідності", пані Гайович реагує доволі стриманно: "Що ж тут надзвичайного? Так має поводитися кожен, якщо відчуває в собі якусь внутрішню гідність та самоповагу" - говорить Єлізавета Андріївна. І додає: - А ще до всього іншого, син довідається про мої "трудові подвиги": і знову буде сварити, що я зовсім не бережу себе...