“Adidas дарує тисячі пар взуття”: у мережі розповсюджують нову схему шахрайства (ФОТО)

У всьому світі набирає обертів нова схема шахрайства. Жителям різних країн надсилають у месенджерах новину про те, що компанія Adidas нібито проводить акцію і безкоштовно роздає взуття. Щоб отримати подарунок, шахраї пропонують перейти за посиланням у повідомленні.

Однак, за вказаним URL – сайт, який здатний вкрасти особисту інформацію й паролі. Як повідомляє OBOZREVATEL, подібні повідомлення почали приходити й українцям. А всі, хто перейшли за посиланням, ризикують втратити доступ до особистих акаунтів у соцмережах. Також шахраї за допомогою таких посилань можуть вкрасти дані банківської картки.

Утончнення: саме повідомлення містить фактологічні помилки, бо дата створення бренду Adidas —1949 рік. Тобто компанії 70 років, а не 95.

При переході на сайт користувачу пропонується відповісти на кілька запитань про те, чи подобається користувачу продукція компанії та чи він коли-небудь купував щось із асортименту.

Після короткого опитування користувачам пропонують безкоштовну пару кросівок або футболку, отримуючи таким чином основні дані про доставку, включаючи їх повне ім’я та адресу. Очевидно, що одягу та взуття після цього ніхто відправляти не буде.

На офіційному сайті компанії Adidas, а також на сайтах компаній, що займаються роздрібним продажем товарів бренду в Україні, жодних згадок про цю акцію немає. У компанії заперечили свою причетність до такої розсилки та зазначили, що подібних акцій Adidas не проводить.

«Нам уже зранку телефонувало кількасот користувачів із подібним питанням. Це неправда. Компанія таких акцій не проводить», — розповів у коментарі «Детектору медіа» менеджер з обробки замовлень Денис Легкий.

Експерт з кібербезпеки Костянтин Корсун зазначив, що таким чином зазвичай збирають дані для того, щоб формувати базу для масових розсилок, в тому числі і спаму. Не завжди це бувають шахраї.

«Це настільки примітивно і типово. Таким чином збирають персональні дані користувачів. Зазвичай це інформація про вік, стать, номер телефону, електронна пошта. Найчастіше це відбувається у маркетингових цілях», — зазначив він.

Через деякий час «Вайбер» почав блокувати посилання при спробі зайти на сайт.