Експерти назвали місця на Закарпатті, де туристам "впарюють" неякісну та несправжню продукцію (ФОТО)

В Ужгороді відбулося засідання, головною темою якого стала «Якість та безпека туристичних продуктів». Із журналістами зустрілися відомі закарпатські туризмознавці: Сергій Прокоп, Максим Адаменко, Федір Шандор і Олександр Шершун, які прокоментували випадки коли у Закарпатській області туристам пропонують неякісні продукти.

За озвученою інформацію, наразі найбільш проблемні зони, де продаються неякісні продукти для туристів, або пропонується не зовсім справжні продукти (мед, ягідні вина і тому подібне) – це Синевир, водоспад Шипіт і автодорога до Мукачева.

Екскурсовод Сергій Прокоп зазначає:

«Зараз є дуже багато продукції, яка продається, виготовляється місцевими жителями і реалізовується у туристичних локаціях. Питання, вважаю, потрібно було вирішувати задовго до сьогоднішнього дня. Почалося із журналістської статті на сайті інформагентства, де йшлося про неякісний мед, який пропонують туристам. Але мене більше турбує продаж основної продукції, яка асоціюється із Закарпаттям, це – вино. У нас є дуже багато різних видів таких неякісних продуктів – і малинові, й ожинові… Думаю, що цей продукт, коли він неякісний, може зробити набагато більше шкоди, ніж не зовсім якісний мед, чи сироп. Бо ці напої місять алкоголь. А, як кажуть винороби, за спиртом і цукром можна сховати навіть полуничне варення. Тому на це треба звертати більше уваги. Бо це шкодить здоров’ю, оскільки вживається у більшій кількості, ніж мед. Неякісні продукти у великій кількості – це вибухівка сповільненої дії».

Туризмознавець, голова Регіональної туристичної організації Закарпаття Федір Шандор додає:

«На сьогодні у всіх без винятку гастрономічних напрямках, популярних на Закарпатті, і на фестивалях, і в дегустаційних залах є і стовідсоткові підробки. Почнемо з вина. Особливо, коли воно продається при плюсовій температурі, на проїжджай частині – це питання до правоохоронних органів, а не до туризму, бо тільки правоохоронці можуть забезпечити так звану «кришу» на мукачівській трасі. Це робота і податкової поліції. Бо ми можемо говорити тільки про те, хороший продукт, чи ні. Але те, що там робиться, створює небезпеку для дорожнього руху – зупиняються фури. Крім того, ті, хто там продає – не несе ніякої відповідальності, а паразитує на явищі «Закарпаття – це винний край» і навіть не можливо ідентифікувати, хто це. Про те, що це небезпека отруєння – окрема тема. Те, що це неякісний продукт – навіть не обговорюється, навіть якщо він теоретично міг бути якісним продуктом, він уже зіпсувався, бо зберігається у таких умовах. Щодо плодових вин: кілограм винограда і кілограм полуниці чи малини – є різниця. Уявіть собі, скільки треба видавити малини, аби зробити малинове вино. Літр такого вина мав би коштувати від 800 гривень. А воно коштує ще й дешевше, чим виноградне», – зазначає туризмознавець.

«У гірських районах поширений також міф, що карпатська порода бджіл може виробити майже будь-що: кольорові меди, наприклад. Може, хтось отримує від того задоволення, що дурить людей, продаючи цукор з барвниками. Це не є дуже шкідливо, отруїтись цим не можна, але це не мед. Можна самому вдома собі таке зробити і назвати «Карпатський мед сосновий», наприклад. Багато таких явищ. І це – стовідсотковий обман споживача. І рано чи пізно це зіграє з нами дуже поганий жарт. Бо ми рекламуємо з екскурсоводами і туроператорами рекламуємо Закарпаття, а турист каже, що «я пив ваше вино і їв ваш мед – це абищо, а не продукти», – додає Ф. Шандор.

Окрім вина і кольорового меду, Федір Шандор називає і проблеми із неякісним сиром, який, за його словами, зараз масово продається на різних фестивалях. Ще один продукт – палинка, яку теж масово підробляють.

Щодо неприємних випадків, то найбільш поширений, за словами туризмознавця, – коли наливають одне, а продають інше. Крім обману, були випадки із госпіталізацією: «Це водії фур, які зупинялися на Закарпатті, купували відповідні продукти, і були отруєння із госпіталізацією – але не у нас, а вже у Херсонській та Одеській областях», – каже Федір Шандор.

«У рік трапляється близько 100 проблемних випадків, пов’язаних продуктами із Закарпаття. Найбільше скарг – це мукачівська траса і Синевир. НПП «Синевир» – це державний об’єкт. Те, що продають вдома, і турист це купує – це вже відповідальність самого туриста. А за те, що продається на території державного об’єкта, хтось має нести відповідальність. Це як в університеті продавати булочки, не платити податки, та ще й продавати неякісні продукти, якими студенти отруїлися. Це питання до керівництва НПП «Синевир».... », – каже туризмознавець.

Екскурсовод Максим Адаменко наголосив на необхідності гарантувати туристу безпеку і комфорт:

«Туристи – це фактично є партнери, які везуть сюди гроші і хочуть їх тут залишити. Тому ми маємо створити умови, щоби вони не жалкували про це. Зараз, якщо змоделювати ситуацію, як турист сюди потрапляє, то це квест по отриманню квитків на поїзд і подоланню інших перепон, аби побачити природні та історичні об’єкти на Закарпатті. Туристи певні очікування мають. На Синевир туристи їдуть, щоб піднятися наверх, побачити красу і подихати чистим повітрям – це зараз неможливо, бо загазованість гірше, ніж у місті. І вже є питання безпеки руху. З водоспадом Шипіт – така сама ситуація. Це Національний парк. За пропускним пунктом – територія, за вхід на яку беруть кошти. І, якщо там знаходиться бізнес, значить це по якихось правилах, нормах, може є план розвитку території. І, відповідно ніхто не себе не ставить на місце туриста: як він має це відчути на собі. Всі сприймають туристів з точки зору торгівлі і бізнесу».

Щодо того, як вплинути на ситуацію, туризмознавець Федір Шандор зазначає:

«Це територія держави, вона знаходиться під охороною. Як навести порядок? Просто дотримуватися тих правил і обов’язків, які прописані для них. Більше нічого не треба робити. Почати – із звільнення тих, хто не дотримується законодавства....».

Олександр Шершун підсумував: «Ми сподіваємося, що це не буле просто монолог спеціалістів у сфері туризму і екскурсоводів. 25 липня ми хочемо виїхати на місце, на Синевир і поговорити з усіма зацікавленим сторонами безпосередньо. Вислухати їх зауваження, пропозиції. Можна буде спокійно поговорити. Бо зараз ми ходимо по тонкому льоду. Цього року ще туристи будуть, а наступні роки – під питанням.

«До цієї зустрічі, думаю, виробники, могли б сформувати своє бачення і зрозуміти, що це має бути якісний продукт. Якщо справа так піде, як зараз, ми перетворимося на регіон дуже дешевого туризму, де все буде недорого, але дуже погано, а ті, хто собі може дозволити більше і краще, буде зупинятися в елітних готелях. І від цього втратять усі: і бабусі, і перевізники, і екскурсоводи, і великі виробники. Якщо ми не будемо втручатись і виправляти такі ситуації все може бути завершено не дуже добре», – додає Олександр Шершун.

Фото: Укрінформ