Закарпаття пережило агресивне блокування децентралізації – експерти

Сьогодні в Ужгороді підбивали підсумки першої половини 2019 року у впровадженні децентралізаційної реформи на Закарпатті. З представниками ЗМІ спілкувалися директор Закарпатського центру розвитку місцевого самоврядування Іван Дем’янчук та консультант з правових питань Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України Олег Лукша.

Йшлося як про найближчі перспективи для громад області в їхньому прагненні до об’єднання, так і про причини і наслідки попереднього провалу децентралізації в області. Експерти наголосили, якщо в Україні триває другий етап децентралізаційної реформи, то на Закарпатті ще не завершено і початкову стадію.

Від Уряду Закарпаття отримало проект перспективного плану, де рекомендована кількість об’єднаних територіальних громад становить 40. Зараз у доопрацьованому плані вже зафіксовано 50 ОТГ, і ця цифра у перспективі може збільшитися до 55.

«Після цього в області доволі пожвавилися відповідні процеси, особливо у тих громадах, які почали консультації щодо об’єднань. Загалом такою активністю наразі охоплено 72 громади, які знаходяться на різних етапах створення ОТГ. Активність, зокрема, спостерігається у гірських районах. Зараз же пройшли спільні наради із нинішнім керівництвом Закарпатської ОДА, і вирішено подати перспективний план до обласної ради. Вже маємо проект рішення, який, можливо, розглянуть цього місяця», – розповів Іван Дем’янчук.

Олег Лукша назвав попередні 3,5 роки в області періодом агресивного блокування децентралізації. Підсумки втрат від такої ситуації свого часу озвучив народний депутат Роберт Горват – це 400 мільйонів гривень. За словами Олега Лукші, вказана цифра вже зросла на 150-200 мільйонів, зокрема, це втрати у розвитку інфраструктури.

«Я б виділив три групи за критерієм ставлення до процесу децентралізації. Перша – ті, хто категорично були проти. Це ОДА і РДА. Хтось свідомо чинив спротив, хтось під тиском. Другі – ті, хто вичікував і був пасивним. Це ради різних рівнів. Треті – ті, хто оптимістично були «За». Ось в таких умовах в області відбувалася реформа децентралізації!», – зазначив експерт.

Олег Лукша також зауважив, що у ході виборчого процесу у багатьох кандидатів у програмах з’явилася «тема ОТГ».

«І до цих кандидатів у нас одне запитання – де вони були раніше?.. Асоціація міст України щопівроку проводила регіональні платформи (з питань децентралізації – ред.), і туди обов’язково запрошувалися народні депутати. Але вони просто не приходили. Єдиний, хто завжди там був присутній і нас підтримував – це Роберт Горват, інколи – Василь Петьовка. Інші ж ігнорували», – наголосив Олег Лукша.

Головний запит від Закарпаття до парламенту, який обиратимуть 21 липня, – максимально швидко ухвалити цілу низку законопроектів, які б унормували ряд аспектів щодо реалізації реформи децентралізації влади, а це питання планування, контролю і земельного розмежування, статусу гірських територій тощо.

Зараз Закарпаття може «похвалитися» функціонуванням шести об’єднаних територіальних громад – це найнижчий показник по країні. Другі з кінця – Донеччина, треті – Луганщина. Як зазначив Іван Дем’янчук, станом на 3 липня 2019 року в Україні вже створено 913 ОТГ. На думку експерта, ця цифра до жовтня поточного року може сягнути тисячі.