Гордість Закарпаття: історія легендарної ужгородки (ФОТО)

Наступного місяця, 9 червня, – річниця з дня смерті видатної землячки, артистки хореографічного мистецтва, жінки-легенди Клари Балог, яка народилася в Ужгороді, а своє життя присвятила Заслуженому академічному Закарпатському народному хору.

ÐоÑдÑÑÑÑ ÐакаÑпаÑÑÑ: ÑÑÑоÑÑÑ Ð¶Ñнки-легенди

Саме він, починаючи з 1945 р., став її "дітищем", другою домівкою, де з року в рік, від концерту до концерту відкривала нові сторінки мистецького поступу своїми яскравими постановками, поповнивши золотий фонд біографії колективу невідцвітними квітами свого таланту.

Народилася майстриня танцю у багатодітній родині Федора Керечанина 17 липня 1928 р. Виховувалася в інтелігентному середовищі, засвоїла декілька розмовних мов нацменшин Срібної Землі. Закінчила Ужгородську жіночу вчительську семінарію, де її педагогом і наставником був видатний діяч Дезидерій Задор, котрий прищепив юній дівчині палку любов до закарпатської народної пісні.

З дитячих років Кларою Федорівною володіла нестримна тяга до танцю. Не випадково пізніше вона образно назвала танець «...мистецтвом руху і дзеркалом душі». Першою вчителькою Клари Балог у приватній танцювальній студії була колишня відома солістка празького театру опери і балету Аврелія Кремницька. Зі створенням в Ужгороді професійного художнього колективу Клара разом із братом Павлом стала його учасницею, опанувала народно-сценічною хореографією під керівництвом талановитих хореографів: Валентина Ангарова, Миколи Ромадова, Петра Милославського, за допомогою яких на сцені ожили танці «Верховина», «Увиванець», «Дубкани-скакани», «Аркан» та інші. Артистка з головою поринає у напружене художнє життя колективу, стає солісткою танцювальної групи ансамблю. Прийшло і народне визнання – їй першій з-поміж закарпатців у 1957 році надали почесне звання заслуженої артистки УРСР.

Гордість Закарпаття: історія жінки-легенди

У 1959 році Клара Балог стає головним балетмейстером Заслуженого Закарпатського народного хору, а в 1960 році під час проведення Декади української літератури та мистецтва у Москві, де мисткиня дебютувала зі своєю першою постановкою – закарпатським народним танцем, записаним у с. В.Раковець на Іршавщині «Раковецький кручений», – була відзначена ордена.Паралельно із напруженою концертною програмою і гастрольною діяльністю артистка наполегливо здійснює пошуки, запис і постановку на сцені яскравих перлин народної хореографії. Душею і серцем вона відчувала, що носіїв істинно народних танців навіть у глибинці залишається все менше, тому слід поспішати, щоб зафіксувати бодай те, що жило в народі. При цьому слід зауважити, що до збереження основи, сюжету, кожного руху, кожної деталі та всієї атрибутики народного танцю ставилась надзвичайно обережно, як до вічного скарбу.Справжніми мистецькими шедеврами балетмейстера є народно-сценічні танці «Яроцька карічка», «Бубнарський», «Вівчарі на полонині», «Сіпаний», «Чотирянка», «Раковецький кручений», «Дробойка», «Раківчанка», «Іршавський притопанець», «Ліщановий», «Бойківські забави», «Березнянка», «Інвертіта» й інші, а також вокально-хореографічні композиції «Шовкова косиця», «Свято на винограднику», «Закарпатські орнаменти», «Вас вітає Верховина», «Веселімся, добрі люди!» тощо. Усього в творчому доробку видатної жінки є понад чотири десятки яскравих сценічних постановок.

Гордість Закарпаття: історія жінки-легенди

У Клари Балог було багато друзів не тільки в Україні, а й в США, Канаді, Франції, куди вона за дорученням товариства «Україна» разом з іншими провідними митцями краю виїжджала для навчання молодих хореографів постановок народних танців.Надійною опорою впродовж 64-х років спільного життя був її чоловік Василь Балог, звукорежисер обласного телерадіокомітету, котрий здійснив рідкісні записи найцікавіших концертних програм Закарпатського народного хору.Кларі Балог надали звання народної артистки України (1974), почесного громадянина Ужгорода, відзначили орденом Княгині Ольги (2003), Ярослава Мудрого (2008) та багатьма іншими нагородами. Життя Клари Балог – то перш за все життя у танці. Її унікальні творчі надбання вже є золотим фондом всієї України і частиною української та світової культури.

Закарпатський кореспондент

Читайте також: В Ужгороді проходить дводенний Всеукраїнський турнір з фехтування пам'яті Василя Герея