Сергій Тарута: Свідоме заниження владою розміру прожиткового мінімуму - це спосіб пограбувати найбідніших

Прожитковий мінімум. Чому влада не озвучує реальну цифру прожиткового мінімуму? І що зможе зробити Тарута, щоб забезпечити реальний прожитковий мінімум?

Кожен Новий рік Верховна Рада, приймаючи закон про державний бюджет, встановлює цим документом в тому числі і розмір прожиткового мінімуму для українців. Депутати вважають, що одному здоровому українцю з 1 січня 2019 року досить 1921 гривню на місяць, а якщо людина втратила працездатність, то ще менше -- всього 1497 гривень.

Кандидат в Президенти Сергій Тарута не раз в публічних виступах називав ці суми «знущанням над людьми» і завжди голосував проти такого «бюджету вимирання України».

«Навіть у найбідніших країнах Східної Європи встановлюють реальний мінімум на рівні 200-300 доларів, тому що тільки на таку суму можна забезпечити себе хоча б мінімальним харчуванням, одягом, ліками», - пояснює Сергій Тарута.

Прожитковий мінімум - цифра зовсім не формальна. Саме виходячи з прожиткового мінімуму призначаються найрізноманітніші соціальні виплати - мінімальна пенсія, стипендії, допомоги по безробіттю, аліменти.

«Свідоме заниження владою розміру прожиткового мінімуму - це спосіб пограбувати найбідніших, найбільш знедолених, тих, кому навіть вже нема що їсти. Влада недоплачує людям, які важко працювали на державу все своє життя!», - засуджує політику нинішньої влади Тарута.

Якщо виходити з нинішнього прожиткового мінімуму, то людина, яка отримує мінімальну пенсію, повинна прожити на 50 гривень в день. Буханець хліба - 11 гривень, пакет молока - 22 гривні... Цілком очевидно, що нинішня влада пропонує пенсіонерам обмежиться таким набором і все життя доношувати одяг, куплений ще в молодості.

Сергій Тарута категорично не згоден з нинішньою владою і в якості кандидата в Президенти бере на себе зобов'язання швидко виправити ситуацію.

У своїй програмі «Повага до кожного» Тарута пропонує змінити принцип розрахунку мінімального розміру пенсії та мінімальної зарплати. При визначенні фактичного прожиткового мінімуму не можна керуватися формальними цифрами. Ця цифра береться не зі стелі, а повинна вираховуватися, виходячи з вартості товарів і послуг першої необхідності. На даний момент «фактичний прожитковий мінімум» становить 4349 гривень. Ось саме до цієї цифри і пропонує кандидат у Президенти Сергій Тарута прирівняти мінімальну пенсію.

Мінімальну зарплату Тарута пропонує призначити, виходячи з двох фактичних прожиткових мінімумів, тобто -- в розмірі 8696 гривень. Щоб якщо в сім'ї є хоча б один працюючий, то удвох якийсь час можна було на таку зарплату, нехай і заощаджуючи на чомусь, але все ж вижити.

Команда Тарути провела всі необхідні розрахунки і впевнена, що такі цифри українська економіка здатна «витягнути». А коли Сергій Тарута каже, що він щось порахував, то йому можна вірити беззастережно, бо у цього кандидата в президенти, на відміну від більшості інших, за плечима величезний досвід роботи в реальній економіці і управління найбільшими підприємствами.

Але всі ці заходи - зокрема, перехід від «прожиткового мінімуму» до «фактичного прожиткового мінімуму», який покликаний врятувати наших пенсіонерів від злиднів, будуть тільки першими реальними кроками Тарути після приходу до влади. Запрацює країна - запрацює і програма бурхливого економічного зростання, розроблена Тарутою з провідними вченими України.

Сьогодні в Україні ціни на більшість продуктів харчування, практично на всі непродовольчі товари (в більшості своїй - імпортні), на всі види палива - майже як в Європі. Тому мінімальна зарплата в нашій країні повинна теж наближатися до європейської.

Орієнтиром на найближчі роки може стати рівень доходів в країнах Східної Європи і Прибалтики. Мінімальна зарплата в таких країнах як Чехія, Словаччина і Польща зараз становить 519-523 євро, а в Естонії і Литві - 540-555 євро.

Сергій Тарута, як досвідчений управлінець і людина справи, розуміє: високі зарплати і пенсії не можна встановити за наказом уряду. Для цього потрібно, перш за все, забезпечити бурхливе зростання економіки. І тоді високий достаток в кожній родині стане базовим і економічно обґрунтованим показником розвитку держави.