В Ужгороді обговорили стратегiї поводження з твердими побутовими відходами (ФОТО)

Якi стратегiї обрати на перспективу щодо поводження в Ужгородi з твердими побутовими вiдходами (ТПВ) обговорили сьогоднi, 6 березня, на круглому столi в мiськiй радi.

До обмiну думками запросили представникiв ГО "ЕКОСФЕРА", працiвникiв Ужгородської мiської ради, депутатiв мiської ради, представникiв Ужгородської районної держадмiнiстрацiї, департаменту екологiї та природних ресурсiв Закарпатської ОДА, Державної екологiчної iнспекцiї, агенцiї "Європолiс" тощо, iнформує прес-служба мiськради.

20190306185624.jpg

Керiвник РМЕО "Екосфера" Оксана Станкевич-Волосянчук вiдзначила, що сформована Стратегiя розвитку мiста "Ужгород 2030" передбачає два операцiйнi завдання: вiдбiр 50% вiдсортованої сировини i систему збору вологих зелених – органiчних – вiдходiв. Тому мета зiбрання – визначити, як цього досягти, у тому числi, яку модель переробки твердих побутових вiдходiв обрати: завод iз механiчно-бiологiчної переробки чи смiттєспалювальний завод для виробництва електроенергiї.Ужгородський мiський голова Богдан Андрiїв наголосив, що насамперед потрiбнi змiни в свiдомостi громадян – вiдповiдально поводитися з вiдходами i належним чином платити за їх збiр та утилiзацiю.

Європа щодо ТПВ iде шляхом глибокої очистки, переробки на енергоресурси. В Українi також потрiбнi додатковi законодавчi змiни щодо поводження з ТПВ. Оксана Станкевич-Волосянчук зазначила, що смiттєспалювальний завод – не найкраще рiшення, оскiльки переведе проблему забруднення землi звалищами у проблему забруднення повiтря.

Розповiла також: нещодавно проводили опитування мешканцiв ужгородських багатоповерхiвок, яке засвiдчило, що сортують смiття 16% опитаних. 7% категорично заявили, що не будуть сортувати, а 93% - готовi, якщо будуть створенi вiдповiднi умови. Серед причин, чому не сортують зараз, люди вказали, що у мiстi наразi мало контейнерiв, майданчикiв для вiдсортованого смiття. Крiм того, за опитуваннями департаменту екологiї та природних ресурсiв Закарпатської ОДА, 26% бачать вирiшення проблеми ТПВ через сортування, тому потрiбно приймати рiшення, як саме це робити. 

На погляд РМЕО "Екосфера", для досягнення мети iз ефективного запровадження сортування смiття в Ужгородi потрiбно започаткувати дiєву освiтньо-iнформацiйну програму i створити вiдповiдну iнфраструктуру. Експерт Євген Лукша вiдзначив, що чим бiльше забирати вторинної сировини на переробку – тим менше доведеться спалювати чи захоронювати. Для цього необхiднi: напрацювання мiських програм, технiчнi рiшення, громадське схвалення, фiнансування.

Керiвник "АВЕ Ужгород" Наталiя Якубик навела цiкавi факти: у 2018 роцi загалом вивезли у мiстi твердих побутових вiдходiв на 17% бiльше, нiж у 2017-му, i тенденцiя до зростання триває, вiдколи компанiя тут працює. Також iз вiдсортованих вiдходiв у 2017 роцi довелося вiдбирати 30% власне смiття, а в минулому, 2018-у цей вiдсоток уже складав 40%.

Тобто ужгородцi почали менш вiдповiдально ставитися до сортування i кидають, до прикладу, у контейнер для вторсировини iнше смiття, яке не пiдлягає переробцi. Вирученi кошти вiд вторсировини у 2017 роцi на 50% покривали витрати на селективний збiр, а вiдтак економiчна ефективнiсть такої дiяльностi значно знизилася – затрат усе бiльше, а доходiв менше. На думку панi Наталi, мiсту необхiдно прямувати до глибокого сортування ТПВ, бо смiттєспалювальний завод – не вихiд. Також для ефективностi необхiднi ще 3 складовi: навчальнi програми щодо сортування, починаючи iз дитсадкiв; створення iнфраструктури; жорсткий контроль за визначеними вимогами. Директор "АВЕ Ужгород" також запевнила, що пiдприємство пiдтримує європейське спрямування щодо поводження з ТПВ, продовжить працювати для цього, готове брати участь в освiтнiх та iнших програмах.

Представник управлiння освiти Ужгородської мiської ради Марiя Симкович розповiла, що робиться в освiтнiх закладах для навчання дiтей поводження з вiдходами, пропагування важливостi сортування. Зазначила, що потрiбно бiльше контейнерiв для селективного збору, також треба проводити навчання для педагогiв.Учасники круглого столу обговорювали, що необхiдно розглянути можливiсть у школах i садочках, а також по мiсту створювати компостери – бетоннi майданчики, роздiленi на сектори iз внесенням сидератiв. Це виконувало б i виховну функцiю, i давало б добрива для зелених зон мiста.Експерт Олег Лукша зазначив, що варто на новому етапi формування бюджету громадської iнiцiативи Ужгорода оголосити прiоритетом створення пiлотних компостних майданчикiв у рiзних районах мiста. Зазначалося, що варто це робити за єдиним стандартним технологiчним рiшенням.

Заступник Ужгородського мiського голови Василь Гомонай наголосив, що є i законодавчi акти, i директиви ЄС, якi набули чинностi, щодо вимог селективного збору, однак ТОВ "АВЕ Ужгород", яке працює у нашому мiстi на збираннi смiття, не повнiстю їх виконує. Проблемою є також те, що в Українi не завжди є куди збути вторинну сировину, мало переробних заводiв. Величезна проблема i зi станом смiттєвих майданчикiв i найбiльша вина в тому, що вони i територiя довкола захаращенi – насамперед мешканцiв. Наталя Якубик додала: уже часто ОСББ навiть не хочуть на своїй територiї розмiщувати смiттєвi майданчики, волiють, щоб це було десь у сусiдiв.

Загалом, переконаний Василь Гомонай, необхiдно за чимало правопорушень, пов'язаних iз поводженням з ТПВ, за якi наразi є лише адмiнiстративна вiдповiдальнiсть, визначити кримiнальну вiдповiдальнiсть.Пiдсумовуючи зiбрання, учасники круглого столу наголосили: важливо узгодити позицiю громадськостi i влади, бiзнесу щодо стратегiй поводження з ТПВ.

201903061855511107.jpg

201903061855511051.jpg

201903061855501041.jpg

201903061855501090.jpg

201903061855501062.jpg

201903061855501065.jpg

Читайте також: По той бік кордону угорські волонтери збирали пластик, який принесла з України Тиса