Вся група могла загинути: Закарпатські рятувальники - про аномальне сходження туристів на Піп-Іван (ФОТО)

У минулi вихiднi українцi стежили за операцiєю порятунку восьми людей, якi вирушили на гору Пiп Іван Чорногiрський (або Попiван). Рятувальнi заходи тривали три днi. На жаль, порятувати вдалося не всiх. Двоє людей, якi були доволi досвiдченими туристами, загинули. Чи можна було не допустити трагедiї, що трапилося з туристами у Карпатах та що треба пам’ятати перед сходженням у гори, Укрiнформ з’ясовував у безпосереднього учасника тих подiй, начальника четвертої спецiалiзованої пошуково-рятувальної групи, капiтана служби цивiльного захисту Тараса Бринди.

СИЛЬНИЙ ВІТЕР ВИДУВАВ З ЛЮДЕЙ СИЛИ

Тарас Бринда дiзнався про заблукалих туристiв у п’ятницю 22 лютого, близько 20 години вечора. Тодi вiн перебував у вiдрядженнi, за межами iвано-Франкiвська. Отримавши повiдомлення про початок пошуково-рятувальних робiт, вiн оголосив збiр рятувальної групи й почав планування та пiдготовку наступного етапу операцiї. Зведена евакуацiйна група з працiвникiв 4-х пошуково-рятувальних вiддiлень вирушила на Пiп iван на свiтанку 23 лютого з урочища Погорiлець.

«Розумiєте, вночi в таких умовах надсилати додаткове пошуково-рятувальне вiддiлення на Пiп Іван Чорногiрський було невиправдано, бо основну фазу робiт на ту мить уже виконав наш черговий пiдроздiл. Швидше як за 4,5 години ми не змогли б прибути до мiсця подiї. А враховуючи аномальнi й жорсткi погоднi умови i темну пору доби, я мiг просто втратити людей. Тодi у горах завис арктичний циклон. Уявiть, снiгохiд вагою у 350 кг при спробi руху зносило вiтром та перевертало, ношi лавиннi та вакуумнi вiтер вирвав з рук рятувальникiв та забрав, людинi неможливо було йти, тiльки повзти. Навiть дихати важко було. Завданнями нашого зведеного пiдроздiлу, який вирушив знизу вранцi 23 лютого, було провести евакуацiю постраждалих з гори Пiп Іван Чорногiрський i передати їх медичним працiвникам», –  розповiдає Тарас Бринда.

Попри те, що його пiдроздiл рушив на гору на свiтанку, група чергових рятувальникiв ПРВ (пошуково-рятувального вiддiлення) села Явiрник, який дислокується безпосередньо на горi, у будiвлi обсерваторiї, дiяла вiдразу. Саме туди прийшли четверо туристiв i повiдомили, що їхнiм друзям необхiдна допомога. Вже пiзнiше стало вiдомо, що цi люди встигли пiднятись на вершину ще до того, як почав вирувати циклон. Решта людей, якi йшли за ними, потрапили у самий вир стихiї.

«Люди були розкиданi на схилi. Постраждалих знаходили за 500 i за 300 метрiв до пошуково-рятувального вiддiлення, яке дислокується на Пiп Іванi. Рятувальники сходили i пiднiмались чотири рази, щоразу витягуючи на вершину кожну знайдену людину. Для цього роботу органiзували позмiнно, щоб отримати бодай мiнiмальний час на вiдновлення сил. Спорядження не допомагало. Дошкуляв дуже сильний вiтер, мороз до 22 градусiв, а вiтер зi швидкiстю до 30 метрiв на секунду просто видував iз людей тепло i сили. Без перепочинку рятувальники могли самi загинути», – констатує Тарас Бринда.

ЛЮДИ З ГІРСЬКИМ ДОСВiДОМ СТАВЛЯТЬ СОБІ ВИСОКУ ПЛАНКУ

Вiн переконаний, саме цi погоднi умови й спричинили загибель двох людей. Уся група, каже, була добре пiдготовленою та екiпiрованою. Бiльше того, серед мандрiвникiв були люди, якi займалися гiрським туризмом не перший рiк i мали вже досвiд зимових походiв.

«Люди, якi мають гiрський досвiд, ставлять для себе досить високу планку. Здiйснюючи це сходження, вони, очевидно, вiдчували, що можуть це зробити. У групi самостiйно пiднялися навiть двi дiвчини. Так, погiршення умов насувалося. Втiм, аномальний i найбiльш жорсткий шторм вдалося пройти лише чотирьом. iншим не пощастило, вони потрапили в самий епiцентр негоди. Їх знаходили на схилi вже покритими льодом та знесиленими. Заходи серцевої реанiмацiї, якi рятувальники проводили одразу, допомогли не всiм. Двоє людей загинули», –  розповiдає капiтан служби цивiльного захисту.

Вже на другий день пошукiв стало вiдомо, що серед загиблих двоє коломиян: 60-рiчний керiвник Станцiї юних туристiв Павло Вiнтонюк та 26-рiчний Роман Беркещук, який свого часу сходив на Монблан i Казбек. Решта постраждалих, серед яких були туристи зi Львова та Києва, почувалися дуже виснаженими. У всiх людей був стабiльно важкий стан. Вони були шокованi, а вiдтак, просто нiчого не могли розповiдати. Групi Тараса Бринди у перший день вдалося знести з вершини двох постраждалих. З обмороженнями рiзних частин тiла їх одразу госпiталiзували.

«Ми вiдразу думали, що доведеться транспортувати трьох людей, якi не могли рухатись. Для цього використовували спецiальне спорядження: АК`Ю та спецiальнi унiверсальнi ношi – засоби, якi дозволяють проводити евакуацiю травмованих людей iз гiрських схилiв. Вони достатньо зручнi в роботi й дають можливiсть це робити у горах iз мiнiмальною затратою фiзичних зусиль. Скiльки на це пiшло часу? Я не рахував i не звертав уваги. Ми працювали i були нацiленi зробити все якомога швидше. В таких умовах працюєш нiби на пiдсвiдомостi. Виконуєш алгоритм, не залежно вiд того, що вiдчуваєш. Головне –  результат», – пригадує Тарас.

ВСЯ ГРУПА МОГЛА ЗАГИНУТИ

24 лютого до пiднiжжя гори Пiп iван Чорногiрський у супроводi рятувальникiв зiйшли ще четверо туристiв. Вони вiдмовились вiд госпiталiзацiї. Утiм, медичної допомоги попросили троє працiвникiв Служби порятунку. Як зазначають у прес-службi управлiння ДСНС в областi, це тi хлопцi, якi вiдразу включились у пошукову роботi, знайшли на схилах найбiльш постраждалих людей i надавали їм першу домедичну допомогу. Тодi ж рятувальники знесли до пiднiжжя гори i тiла двох потерпiлих.

З Тарасом Бриндою ми говоримо вже у понедiлок. У його очах втома i настороженiсть. Вiн зiзнається, в головi ще переосмислює все те, що сталося у вихiднi. Каже, в гори ходить, вiдколи себе пам’ятає, у гiрськiй пошуково-рятувальнiй службi працює четвертий рiк, а тому такi випадки на його рахунку – не поодинокi. Втiм, розповiдати про останнє сходження йому таки важко.

- Вiдомо, що ця група попередньо не зареєструвалась у жодному iз пошуково-рятувальних вiддiлень. Якби про вихiд людей у гори знали рятувальники, це могло б запобiгти трагедiї?

- У цьому випадку нi, на жаль. На пiдйомi навiть по радiостанцiї не можливо було говорити. Окрiм шумiв прослуховувались лише окремi слова. Усi цi люди, найвiрогiднiше, користувалися зв’язком вiд GSM операторiв, покриття яких практично немає на горi Пiп iван Чорногiрський. То як вони могли нас повiдомити про небезпеку? Бiльше того, витягнутий з кишенi мобiльний у тих умовах, вiдразу замерзав. У мене були подiбнi ситуацiї. Але тодi ми рятували лише одну людину, а тут... Якби можна було не по черзi, а всiх одразу… але тодi на горi не було достатньої кiлькостi людей. Тодi там були лише троє рятувальникiв i кiлька туристiв-добровольцiв.

- Але ж у гори пiднiмались ще й волонтери?

- Вони йшли пiзнiше. Я маю на увазi оту чергову змiну рятувальникiв, яка прийняла на себе виклик вiдразу, коли це сталося. Розумiєте, пiдроздiл, який дислокується на горi Пiп iван Чорногiрський, запрацював 2016 року. До того там не було рятувальникiв на постiйнiй основi. Якщо б ця ситуацiя сталася, а пiдроздiлу там немає, то, в найкращому випадку, рятувальники прийшли б на допомогу за чотири з половиною години. На мою думку, в такому разi всi вiсiм людей могли б загинути. Уявiть, четверо пiднялися до обсерваторiї на горi, а там нема рятувального посту, лише снiг i заморожена будiвля. У тих умовах знесилена людина руками не може розчепити навiть рюкзак. Тобто, навiть тi люди, яким вдалося вийти до будiвлi i попросити допомоги, могли би просто замерзнути.

СПОРЯДЖЕННЯ НЕ БУВАЄ ЗАБАГАТО

- Чи достатньо сьогоднi у рятувальникiв необхiдного спорядження для порятунку людей?

- Спорядження нiколи не буває забагато. Його треба оновлювати постiйно. Тут працюють фанати, якi дуже люблять свою роботу. Обладнання i умови у нас, звичайно, на нижчому рiвнi, анiж у європейських країнах. Треба сказати, що гiрське спорядження не лише дуже дороге, а й має певний термiн експлуатацiї. i навiть коли його вигляд ще не критичний, то спорядження вже може бути непридатним лише через те, що минув його термiн використання. Навiть найбагатшi країни не фiнансують свої гiрськi рятувальнi служби на всi 100%. Як правило – лише на 50%. Решта грошей надходять з iнших джерел. Втiм, для цього там дiє необхiдна законодавча база. У кожнiй країнi є закони про гори, механiзм вiдрахування коштiв вiд природоохоронних структур, нацпаркiв i заповiдникiв до Служби порятунку. Усе це регулюється законом, чого в нас немає. Навiть добровiльнi пожертви у Службу порятунку мають бути врегульованi на правовому рiвнi. В нас цього теж немає, i тому цi внески можуть трактуватися як корупцiя. На жаль, у нас тут –  правовий вакуум. Не можна говорити, що в нас законодавство погане, чи не достатнє. Його нема взагалi.

- Реєстрацiя – необхiдний елемент пiдготовки виходу у гори?

- А що таке реєстрацiя? Є керiвнi документи, якi регламентують спортивний туризм. Це все прийшло до нас вiд Радянського Союзу. Тодi все було пiд контролем i регламентовано. Держава вимагала: якщо люди мають бажання пiти в гори, то вони повиннi перебувати у спортивному клубi, а при проведеннi гiрського походу –  отримати маршрутну книжку. Маршрут мав бути затверджений квалiфiкацiйною комiсiєю. Мандрiвникiв перевiряли на знання, екiпiровку. Лише тодi цю групу туристiв випускали на маршрут за умови, якщо погоднi умови це дозволяли. Тепер ми не можемо людей обмежувати у пересуваннi, тож ця вимога не життєздатна. У нас вiльна країна. Для того, щоб комусь ставити подiбнi вимоги, повинен бути закон.

- Що має врахувати турист, який планує сходження?

- Перше. Обрати туристичний маршрут, який вiдповiдає його власному досвiду, знанням та рiвню фiзичної пiдготовки. Друге. Вiдповiдально та детально спланувати свою мандрiвку та завжди мати «запасний план» на випадок рiзноманiтних непередбачуваних ситуацiй. Третє. Бути вiдповiдним чином екiпiрованим туристичним одягом та спорядженням, мати при собi медичну аптечку. Четверте. Ознайомитись iз прогнозом погоди на найближчi кiлька днiв та мати при собi номери телефонiв чергових рятувальникiв пошуково-рятувальних вiддiлень. Ну, i насамкiнець. У критичнiй ситуацiї – намагатися не втрачати самовладання, мислити логiчно i боротися за своє життя до кiнця.

Ірина Дружук, Івано-Франкiвськ

Джерело

Читайте також: Травмована в Карпатах туристка на момент порятунку була майже без свідомості - ДСНС