В iсторичнiй частинi Ужгорода очікуються зміни (ФОТО)

20190221144331.jpg
20190221144331.jpg

20 лютого в Ужгородi знову засiдала консультативна ради з питань охорони культурної спадщини при Закарпатськiй облдержадмiнiстрацiї. Цього разу на її розгляд винесли 9 проектiв, якi передбачають змiни в iсторичному ареалi. Всi проекти, окрiм одного, з Берегова, стосувалися змiн в iсторичнiй частинi Ужгорода.

Першою Берегiвська мiська рада просила затвердити iсторико-архiтектурний опорний план мiста Берегова. Цей документ мiстить детальнi вiдомостi про межi iсторичного ареалу мiста, охороннi зони, подає перелiк цiнних iсторичних споруд, пам'яток природи тощо. Як повiдомив пiд час засiдання спецiалiст вiддiлу мiстобудування та архiтектури Берегiвської мiської ради, нинi у мiстi є 3 пам'ятки нацiонального значення, ще 21 об'єкт має статус пам'ятки мiсцевого значення. Новий iсторико-архiтектурний опорний план дозволить зберегти їх вiд перебудов та пошкоджень у майбутньому. Працювали над розробкою плану фахiвцi з Мiнiстерства культури України, котрi двiчi приїздили до Берегова, провели детальнi фотофiксацiї, обмiри та дослiдження. iсторичну довiдку для документу пiдготував iсторик Йосип Кобаль. Консультативна рада iсторико-архiтектурний опорний план Берегова затвердила, пiсля цього свої висновки має надати Мiнкульт.

2(40).JPG
2(40).JPG

Неабияка дискусiя розгорiлася навколо другого питання –проекту будiвництва багатофункцiонального комплексу на дiлянцi мiж вулицями Фединця та Пiдгiрною. Забудовник має намiр звести 5-поверхову будiвлю на територiї, яку донедавна займав благодiйний фонд "Хесед шпiра". З одного боку будiвля "дивитиметься" на вулицю Фединця, з iншого – на Пiдгiрну. Два першi поверхи забудовник планує вiддати пiд комерцiю, ще два – будуть житловими, а останнiй поверх займатиме ресторан з великою вiдкритою терасою. i якщо частина комплексу з боку вже сильно перебудованої вулицi Фединця не викликала особливих запитань (окрiм необхiдностi подумати про збiльшення паркувальних мiсць, яких наразi передбачено лише 13), то з боку вулицi Пiдгiрної, яка ще зберегла iсторичну забудову, висота у 5-ть поверхiв викликала у членiв ради багато запитань. Задля цього будiвництва на Пiдгiрнiй знесуть будинки № 8-10 та № 12. Вони не мають iсторичної цiнностi, № 12 був збудований вже у радянськi часи, № 8-10 були перебудованi ще пiзнiше. Однак багатоповерхiвка в цьому рядi одноповерхових будиночкiв виглядатиме надто чужорiдно, тож забудовнику рекомендували вiдкоригувати проект, зробивши цю частину комплексу триповерховою iз заглибленим переходом у четвертий поверх.

3(917).jpg
3(917).jpg
4(669).jpg
4(669).jpg

Наступним на засiданнi розглядалося питання про капiтальний ремонт скверу iм.Ф.Крупки на вулицi Гойди (позаду будiвлi ОДА). На розгляд навiть особисто завiтав мер Ужгорода Богдан Андрiїв, пояснивши це тим, що цього разу хоче уникнути суперечок з активiстами, якi виникли пiд час робiт на набережнiй Незалежностi, i наперед обговорити усi деталi майбутнього ремонту. Як пояснив представник замовника робiт, Департаменту мiського господарства, зелену зону скверу нiхто не чiпатиме, поки спецiалiсти не випрацюють дендроплан. Це буде вже другий етап робiт, наразi же хочуть лише вiдремонтувати огорожу навколо скверу, замiнити покриття дорiжок, встановити лiхтарi, лавицi та урни. В ходi обговорення було уточнено, що оригiнальну огорожу не замiнять на нову, а лише вiдреставрують, укрiпивши бетонну основу огорожi, яка мiсцями розсипається. Лавицi там будуть такi, як на Слов'янськiй набережнiй, лiхтарi члени ради попросили поставити не такi, як у проектi, а обговорити з "Турбогазом" можливiсть вiдлити копiї свiтильникiв, якi прикрашали район Малий Ґалаґов у перiод його зведення. Це би було, на думку членiв ради, доречним i з огляду пiдготовки внесення Малого Ґалаґова до списку Свiтової спадщини ЮНЕСКО.

5(546).jpg
5(546).jpg

Щодо покриття дорiжок, то департамент мiського господарства пропонував викласти їх гранiтною брукiвкою, мотивуючи це тим, що таку поверхню зручно буде прибирати, до того ж вона буде рiвною i зручною для прогулянок. Однак члени консультативної ради проголосували за те, аби дорiжки у скверi були виконанi з утрамбованої паркової посипки.

6(25).JPG
6(25).JPG

Наступнi три проекти, точнiше поки лише завдання на розроблення проектiв капiтального ремонту Пiдзамкового парку, скверу iменi Героїв Майдану (бiля "Совиного гнзiда") та зеленої зони на площi Петефi, були знятi з розгляду головним архiтектором мiста Олегом Боршовським. До них, вочевидь, консультативна рада повернеться пiзнiше.

Сьоме питання стосувалося доцiльностi встановлення двох меморiальних дощок на будiвлi колишньої Ремiсничої школи (нинi – Ужгородського торговельно-економiчного iнституту) на Православнiй набережнiй. Клуб Т.Ґ. Масарика в Ужгородi хотiв вiдзначити 100-рiччя приєднання нашого краю до Чехословаччини встановленням двох таблиць. Одна з них мала iнформувати, що будiвля Ремiсничої школи була збудована у 1931 роцi, в перiод входження Закарпаття до складу Чехословаччини. Текст на другiй дошцi розмiрами 120х80 см. трьома мовами (чеською, словацькою та українською) повiдомляв би, що "в перiод з 8 травня 1919 року по 29 червня 1945 року була територiя сучасної Закарпатської областi України частиною Чехословацької Республiки i мала назву Пiдкарпатська Русь". У членiв ради виникли питання щодо дат у текстi. Пролунали також думки, що стосовно такого формулювання варто порадитися з експертами iнституту нацiональної пам'ятi. Тож пiд час голосування встановлення другої дошки визнали недоцiльним. Пiсля цього представник Клубу Т.Ґ. Масарика в Ужгородi зняв з розгляду питання про встановлення першої меморiальної дошки.

7(24).JPG
7(24).JPG

Ще одне питання – про iдею створення муралу "Ужгород", iнiцiйовану мiсцевим юнацьким проектом, також зняли з розгляду. Молодь хотiла створити мурал на стiнi, що вiддiляє вулицю Замковi сходи вiд територiї кафедрального собору МГКЄ. Однак коли їм запропонували розмалювати не цю стiну, а паркан старої банi бiля автовокзалу № 2, вони погодилися. Тож дозвiл на мурал має давати вже не консультативна рада, а головний архiтектор мiста.

Наостанок же члени ради розглянули проект реконструкцiї власних примiщень на вулицi Пiдградськiй, 40. "Про Захiд" уже писав про незаконне будiвництво, яке розгорнув пiд Замковою горою пiдприємець Микола Жолтанi. Пiсля приписiв з вимогою зупинити будiвництво забудовники почали процедуру оформлення документiв. На засiданнi ради вони зiзналися, що порушили закон, почавши будiвництво без належних дозволiв. На розгляд членам ради вони представили три ескiзи, в кожному з яких були запроектованi триповерховi будiвлi, хоча забудовник починав реконструкцiю з намiрами звести два поверхи.

8(225).jpg
8(225).jpg

Однак до розгляду ескiзiв члени ради так i не дiйшли. Їхня основна вимога була така: спершу потрiбно розiбрати вже початий третiй поверх, а тодi говорити про вигляд фасаду. Тож на об'єктi, якщо забудовник таки дотримається вимог, незабаром повиннi розпочати демонтажнi роботи.

Читайте також: Аеропорт Ужгород можуть перетворити на міжнародний хаб для доставки вантажів із Азії до ЄС

Джерело: "Про Захід" 

Ужгород сквер ремонт
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
2584 перегляди в листопаді
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі