В Ужгороді видали каталог кращих майстрів народної творчості Закарпаття "Народні скарби" (ФОТО)

Напередодні нового 2019 року у видавництві « TIMPANI» вийшов у світ каталог кращих майстрів народної творчості Закарпаття "Народні скарби".

Довідково-інформаційне видання стало результатом клопіткої роботи працівників Комунального закладу «Обласний організаційно-методичний центр культури». Воно вміщує короткі біографії майстрів нашого краю, їхні фотопортрети та світлини витворів. 

Упорядкували каталог Ганна Дрогальчук та Наталія Стегура, дизайн обкладинки Олександра Кофеля, комп’ютерна верстка Маріанни Лазорець-Стан. Кандидат історичних наук Василь Коцан написав статтю « Розвиток традиційних промислів і ремесел як одна із форм популяризації народної культури Закарпаття ». Своїми думками з читачами про народне мистецтво поділилась й директор Центру Ганна Дрогальчук у публікації « Те що не підвладне часу ». На сторінках каталогу свою творчість репрезентували 58 майстрів. Книжка адресована мистецтвознавцям, всім тим, кого цікавить народна культура у всьому її розмаїтті. 

Довідково-інформаційне видання «Народні скарби» вийшло у світ за сприяння департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації.

Відзначимо, що декоративно-ужиткове мистецтво – особлива галузь художньої творчості, яка підпорядкована своїм законам розвитку, має свою особливу художньо-образну мову. Основна його мета – естетичне освоєння матеріального світу, художнє оформлення довкілля. Митці своїми роботами намагаються естетично прикрасити побут людини, її життєдіяльність, сповідуючи основний принцип єдності краси і доцільності. Водночас  декоративно-ужиткове мистецтво є образною основою життя, формує естетичні погляди людини, активно впливає на її емоції, думки й почуття.

До цього видання увійшли найбільш поширені види народних художніх промислів та декоративно-ужиткового мистецтва краю. Зокрема це вишивка, ткацтво, килимарство, різьба по дереву, лозоплетіння, кераміка, бондарство та інші види мистецтва.

Свої роботи репрезентували відомі майстрині вишивальниці, ткалі Надія Мазуренко, Наталія Іваниця, Олена Самусь, Ганна Пойдин, Єва Кополовець та інші. Колористичні якості їхніх творів, композиційна виразність, технічна досконалість  та локальна варіативність свідчать про високий художній рівень робіт вишивальниць. Характерно, що у межах Закарпатської області вишивка зберегла свої давньоруські риси.

Поряд з художньою вишивкою протягом багатьох століть у нашому краї  побутувало ткацтво. Донині це мистецтво продовжує нас дивувати своїми широкими необмеженими можливостями. Найкраще воно збереглося в Берегівському, Рахівському, Виноградівському, Великоберезнянському, Іршавському та Міжгірському районах. Там спостерігаються характерні орнаменти у вишивці, ткацтві, які ідентифікують етноси, що проживають на цих територіях. 

Серед найбільш відомих майстрів краю майстер народної творчості України Маріанна Профус, яка зробила величезний і неоціненний вклад у збереження народних традицій, Ангела Решко-Папп, Ольга Баков, Ганна Довбей, Емма Ідяртов, Василина Она, Крістіна Нодь. 

Традиційно у Закарпатті залишається поширеною і різьба по дереву, яка має давню історію, коріння, що сягає глибини століть.

Далеко за межами області відомі такі різьбарі як Микола Глеба лауреат обласної премії ім.Й.Бокшая та А.Ерделі в галузі скульптури, Віталій Кінч, Михайло Мадярій, Андрій Пузакулич, Євген Рубець, Роман Дорош, Петро Шегда, Костянтин Ковган та інші. Багато з них пройшли вишкіл у всесвітньовідомих майстрів Василя Свиди лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, Івана Гарапка. Кожен з цих майстрів оригінальний і неповторний, зі своєю притаманною йому тематикою, технікою і технологією різьбарства. 

У багатьох селах Іршавського, Берегівського, Виноградівського, Хустського районів ще в недалекому минулому жили і працювали династії майстрів-гончарів, які прославили наш край далеко за його межами. Нині, в силу дії об’єктивних причин, гончарство майже зовсім занепало, але майстри, що знають це ремесло ще залишились і працюють. Нерідко при створенні своїх керамічних композицій вони використовують гончарний круг. Свої роботи репрезентували Надія Вербищук, Неля Шандор, Андрея  Прислупська, Оксана Масалович. Здебільшого вони займаються виготовленням декоративної кераміки. Зокрема це тематичні панно, вази, тарелі, кружки, сервізи, шкатулки, біжутерія тощо. Нерідко майстрині у своїх творах зображають прадавні символи, традиційні закарпатські орнаменти, використовують каолінову глину та інші глини, які видобувають у Закарпатті. 

Традиційним для нашого краю з давніх-давен було лозоплетіння. Ще на початку ХХ століття вироби майстрів експортувалися в європейські країни. Зокрема в Австрію, Угорщину, Чехословаччину, Францію та інші країни. Нині європейські ринки майже зовсім втрачені, суттєво впало виробництво, що в останні десятиліття ХХ століття привело до зменшення кількості майстрів загалом. Але це,  чи не найдревніше ремесло на Землі, вижило й розвивається. Справжніми професіоналами цього мистецтва стали Іван Головко, Оксана Драгула, Василь Чохняй, які займається лозоплетінням з дитячих років. Їхні вироби вирізняються чистотою і витонченістю, майстерністю виконання, тому користуються широкою популярністю. Вони  виготовляють меблі: дивани, столи, стільці, крісла-гойдалки, а також світильники, кошики, хлібниці, цукерниці, підноси, ящики і кошики для білизни, корчаги тощо.

До альбому також ввійшли роботи майстрів, які виготовляють музичні інструменти, бочки, збрую для коней тощо. Серед них член Асоціації майстрів смичкових інструментів Сергій Голубокий, Іван Гринюк, Гийза Кийс, Володимир Петрушинець та інші.

Джерело

Читайте також: Як материнство надихнуло закарпатку писати казки для сина, а читає їх зараз уся країна (ФОТО)