Ужгородка Люба Бляшка відверто про "Мастер шеф", дружбу на проекті, фірмову страву та інше (ІНТЕРВ'Ю, ФОТО)

Куховарити на водi, у повiтрi чи й навiть на рухомiй платформi – от справжнi випробування для учасникiв проекту телеканалу СТБ «Мастер шеф». На смак цю кухню спробувала й ужгородка Любов Бляшка. Про цiкавий та незвичайний досвiд участi у вiдомому кулiнарному шоу Люба подiлилася з Uzhgorod.net.ua

– Як вдалося потрапити на шоу? Все було легко i з першого разу чи навпаки йшли до цього довгий час?– До двадцятки кращих кулiнарiв-аматорiв потрапила не з першої спроби. У третьому сезонi я дiйшла до п’ятдесятки, а потiм заповнювала анкету на кожний новий кастинг, один раз навiть їздила до Львова на попереднiй вiдбiр, але пройти далi вдалося аж у 8 сезонi. Я вже навiть не сподiвалася на удачу. Коли менi передзвонили й запросили у сотню кращих до Києва, я навiть не повiрила. Думала, що хтось iз подруг жартує. Ектор мене навiть згадав! Суддi спробували мою страву i сказали два «так». Коли сам Ектор Хiменес Браво менi одягав i зав’язував фартух та ще й взяв мене за руку, це було настiльки круто! Це найяскравiший спогад! А коли з п’ятдесятки я пройшла у тридцятку, вже просто не вiрила тому, що вiдбувається! А потiм ми всiєю командою першими потрапили у двадцятку! i цi емоцiї досi вирують! Я сама собi довела, що можу.

– Як готувалися до участi в проектi?– Я йшла з тим, що знаю. Рецепти взагалi не вчу. Можу побачити якийсь цiкавий рецепт i запам’ятовую. Я навiть не вiрила, що можу потрапити у двадцятку кращих. Це була моя мрiя – потрапити у проект «Мастер шеф» – я цим марила i моя мрiя збулася.– Як проводили вiльний час? Адже багато що залишилося поза кадром, а глядачам цiкаво…– Якщо чесно, то у вихiдний ми старалися вiдiспатися i купити щось смачненьке у магазинi. Ще ми ходили купатися на рiчку. А от у Київ менi їздити не хотiлося – я просто намагалася вiдпочити. Насправдi графiк дуже насичений та напружений, i на сон часу майже не залишається.

– Яким же у вас був розпорядок дня?– О сьомiй встаєш, їси i їдеш на майданчик. Там усiм роблять макiяж, зачiски. Потiм чекаємо, поки нам пiдключать мiкрофони, навушники, перевiрять звук. А на сам майданчик потрапляєш аж о 3 годинi дня. i зйомка вiдбувається 3-4 години. Щодня це переживання i найстрашнiше навiть не чорний фартух, а оцiнка суддiв. Я неймовiрно боялася Ектора! Потiм кожен iде на iнтерв’ю – i кiлька годин записується. Вiдбувалося це аж до пiвночi, а то й довше.

– Яким було найважче випробування на проектi?– Найскладнiшим був конкурс, коли ми готували на водi – тодi я покинула шоу. Було дуже важко, у мене не виходило керувати човном i я не змогла опанувати емоцiї – за це й поплатилася. Крiм того, складне випробування було у чорнiй кiмнатi. Темноти я не боюся – це було круто, але я злякалася того, що там може бути – я дуже сильно реагую на запахи, але ж було ясно: там буде риба, кров – те, що неприємно пахне. Але з цим впоралася i результатом була задоволена.

– Вас на проектi вважали злою. Це так?– Я не грала нiяких ролей – була собою. Якщо матюк, то матюк. Я була справжньою. Я дуже справедлива – не терплю несправедливостi й коли щось таке бачу, мене це дуже бiсить. Тодi емоцiї вибухають. Я не є зла, навмисно поганого не зроблю, але якщо мене зачеплять – можу наговорити вище короба. Мене люблять дiти i тварини, i я їх люблю. А вони вiдчувають людей – до поганих не тягнуться.

– Про що найчастiше питають люди, коли з вами спiлкуються?– У соцмережах мене часто питають, скiльки грошей я заплатила, щоб потрапити на «Мастер шеф». Думають, що все куплено i навiть питають, хто мiй чоловiк… Мiй чоловiк мiльйонами не крутить i я так само – мiльйони не заробляю. Я хотiла потрапити – я потрапила. В Українi люди звикли: якщо ти десь засвiтився, значить, пiдплатив. Навiть на вулицях пiдходять iз цим питанням! Це сумно.

– Чи є дружба на проектi?– Є. Я досi спiлкуюся з Анжелою Липською, Юлею Бурцевою, Даринкою Рубан, Михайлом Галайчуком… З Даринкою ми жили разом i вранцi слухали шансон. Коли вона покинула проект, до мене поселили Елiну Павленко. Боялася, що не уживемося, бо вона живе в хаосi, а я люблю порядок. Нiчого: ми подружилися. З Анжелою ми завжди першими вставали i донинi в нас заведено зiдзвонюватися щоранку. Здавалося б, ми повнi протилежностi, але менi з нею дуже комфортно.

– Ви довгий час не бачили близьких. Як переживали розлуку? Яким було повернення додому?– Учасники з Києва могли з’їздити додому у вихiдний, а от менi їхати в Ужгород надто довго. Коли повернулася додому, донька дуже емоцiйно реагувала. А чоловiк впорався: без мене вчився їсти готувати, ремонт робив. Звiсно, ми скучали одне за одним, але коли повертаєшся додому, то розумiєш: «Усе стає на свої мiсця, здрастуйте, буднi. Знову прибирання, прання, робота…». Спочатку навiть по ночах не спала – у головi крутилися кадри зi зйомок.

– Яка ваша фiрмова страва?– Маю фiрмовий рецепт «Цезаря» – його обожнює донька. А ще менi подобається готувати сирники, млинцi – найбiльше люблю домашню кухню. Що у цих стравах особливого? Любов. Усе потрiбно готувати з любов’ю.

– Що обов’язково має бути на вашiй кухнi?– Порядок. Це перш за все. Головне – щоб не було соромно, коли вiдкривають твiй холодильник. Все має бути красиво, чистенько, кухня – це лице повара.

– Яке ваше улюблене мiсце в Ужгородi?– Дуже люблю гуляти в центрi: Корзо, Волошина, набережна Незалежностi, Театральна, Петефi – менi дуже подобається наше мiсто!

Читайте також: Учасниця "Мастер-Шеф" із Закарпаття покинула проект: учасники були в шоці (ВІДЕО)