На Закарпатті реставрують унікальні зразки сакральних дерев’яних церков (ФОТО)

Сакральнi мистецтво та архiтектура – це та частина iнфраструктури, яка чи не найбiльше потребує збереження i вiдновлення. Офiцiйно на вiдповiдному облiку в областi знаходяться бiльше 120 старовинних дерев’яних церков, будiвництво яких датовано вiд середини XV до кiнця ХiХ ст. Це i дiючi храми, i туристичнi об’єкти, на якi щороку приїздять подивитися тисячi гостей Закарпаття.

Вiдповiдно до прiоритетiв, озвучених головою облдержадмiнiстрацiї Геннадiєм Москалем пiд час Ради регiонального розвитку, в областi продовжать реставрацiйнi, протиаварiйнi та вiдновлювальнi роботи в старовинних церквах краю.

Зокрема, вiдповiднi роботи вiдбуватимуться у Церквi Святого Духу (с. Гукливий Воловецького району), Церквi Святого Миколая (с. Сокирниця Хустського району), Церквi Святої Параскеви (с. Олександрiвка Хустського району) та iнших.

Святодухiвська церква знаходиться у дуже мальовничому мiсцi – з одного боку рiзнобарвне передгiр’я з усiма принадами сiльського життя, з iншого – гiрська рiчка Гукливчик. Це центральна церква району, її будiвництво орiєнтовно датоване 1765 роком. Свого часу тут навiть функцiонувала школа дякiв. Старшi люди пам’ятають, як колись на свята тут проводилися богослужiння, а ще знають, що iконостас розписував нiмецький художник Франц Пеєр. Унiкальний розпис зберiгся вiд самого 1784 року. У церквi тривають реставрацiйнi роботи, на час яких iконостас надiйно запакували у захисну плiвку.

Наразi у церквi проведено невiдкладнi протиаварiйнi роботи – замiнено гонтове покриття та лемех, пошкодженi часом i погодними умовами елементи конструкцiї, оновлена центральна баня храму. У планах на найближче майбутнє – перекриття дзвiницi, чистка iконостасу i фiксацiя живописного шару, часткова замiна пiдлоги i встановлення охоронної пожежної сигналiзацiї.

Церква i територiя навколо неї знаходиться на балансi сiльської громади, яка зацiкавлена у вiдновленнi унiкального храму. Коштом сiльради була виготовлена проектно-кошторисна документацiя, а на початку 2000-х власнi кошти на порятунок архiтектурної пам’ятки давав тодiшнiй голова облдержадмiнiстрацiї Геннадiй Москаль.

Цього року Святодухiвська церква та дзвiниця 18 столiття увiйшли у ТОП-10 цiнностей туристичного Закарпаття в номiнацiї «Архiтектурна цiннiсть».

На Хустщинi у с. Сокирниця розташована церква Святого Миколая – зразок Мармороської готики. Збудована на початку XVIII ст., церква наразi не є дiючою, а богослужiння там проводяться лише у храмове свято.

На сьогоднi в церквi вже замiнили перекриття, i вона знаходиться у задовiльному станi. Попереду роботи з перекриття дзвiницi та часткове оновлення опасання старовинної будiвлi.

Ще одним зразком Марамороської готики є Церква Святої Параскеви в Олександрiвцi. Унiкальна споруда i дзвiниця поруч, як i iншi вказанi храми, є пам’яткою архiтектури нацiонального значення. Обласним департаментом культури була виготовлена проектно-кошторисна документацiя об’єкту, а першочерговими заходами визначено протиаварiйнi роботи щодо крiвлi церкви та дзвiницi. У подальшому будуть замiненi деформованi елементи конструкцiї, а до ПКД внесенi корективи.

Щоб унiкальнi храми могли побачити якомога бiльше людей, зокрема, туристiв, область зацiкавлена у ремонтi дорiг у напрямку вказаних об’єктiв. Так, восени цього року було розпочато середнiй поточний ремонт автодороги районного значення «Майдан – Новоселиця» в Мiжгiрському районi.

– Дорога вiд Майдана веде до чотирьох високогiрних сiл – Голятина, Новоселицi, Лiсковця та Рекiт, – повiдомляє Геннадiй Москаль. – У Рекiтах знаходиться пам’ятка архiтектури нацiонального значення – дерев’яна Миколаївська церква, збудована в 1751 роцi, до якої також буде облаштовано пiд’їзд.

На Закарпаттi з 2016 року впроваджується Комплексна програма збереження та використання пам’яток культурної спадщини. Бюджетом на 2019 рiк передбаченi кошти у 4,2 мiльйони гривень, з яких, зокрема, будуть профiнансованi реставрацiйнi та протиаварiйнi роботи у дерев’яних церквах. Вiдродження мережi збережених зразкiв сакральної архiтектури, аналогiв яким немає у жодному iншому регiонi України, прiоритет як для культурної, так i для туристичної галузi краю.