• Головна
  • Порада закарпатцям: Як найкраще провести вихідні у Татрах (ФОТО, ЦІНИ, МАРШРУТИ)
18:01, 16 грудня 2018 р.

Порада закарпатцям: Як найкраще провести вихідні у Татрах (ФОТО, ЦІНИ, МАРШРУТИ)

Повернiмося у кольори осiннiх Татр! Полiтаємо над вершинами, покатаємося на трамваї помiж гiр, скуштуємо всiлякої смакоти. Факти ICTV з радiстю дiляться емоцiями та iдеями вiдпочинку в горах Словаччини.

dreamstime_m_71049152.jpg

dreamstime_m_71049152.jpg

День 1

Ранок суботи  у закарпатському прикордонному Чопi. Звiдти поїздом їдемо до словацького мiстечка Чиєрна над Тiсоу (1 година з кордоном, 91 грн.).

З Чиєрної регулярно курсують електрички (2 години, 5 євро) до прекрасного Кошице, яке залишаємо на зворотну дорогу, а наразi поспiшаємо в гори. З Кошице прямуємо на iнтерсiтi Кошице-Прага до села Штрба (Štrba, 1,5 години, 7 євро).

 Мандрiвка у гiрському живописi

За вiкном вiдкриваються гiрськi пейзажi, щоразу виразнiшi, i це тiльки початок Татранського оазису.

На годиннику 17.00, ми у Штрбi: 895 м. н. р. м., повiтря чистiсiньке, старий маленький вокзал з ретро-буфетом, кам’яною iнсталяцiєю, ялинкою до стелi, олдскульними свiтильниками i креденцом з раритетами. Вокзал пустує, лише кiлька туристiв галасують.

44349780_766521587024606_6523663926549282816_n.jpg

44349780_766521587024606_6523663926549282816_n.jpg

Мила тiтонька у касi люб’язно вiдповiдає на безлiч наших питань i продає нам триденнi квитки на гiрський трамвайчик i електричку (8 євро).

На трамвайчику крiзь лiси

До вокзалу пiд’їздить немов iграшковий червоно-бiлий трамвай, у якому дверi вiдчиняєш самотужки. Називається Зубачка (Zubačka), бо рейки “зубатi”.

44364595_996872363832512_3270319963260321792_n.jpg

44364595_996872363832512_3270319963260321792_n.jpg

Їдемо, за кiлька хвилин виходимо на нашiй зупинцi Татранськi Лєсковєц (Tatranský Lieskovec). Пiднiмаємося трiшки вгору, де у геометрiї гiр вирiс новий житловий квартал з чотириповерховими квартирними будинками. Тут ми орендували апартаменти на  сервiсi Airbnb (100 доларiв за три ночi з двох).

44342822_246963809327507_9112752675950166016_n.jpg

44342822_246963809327507_9112752675950166016_n.jpg

Квартира вкрай маленька, але з милим краєвидом i вдалою логiстикою: близько вiд Кошице, поруч iз зупинкою Зубачки та неподалiк вокзалу Штрбске плесо (Štrbské Pleso). А там i однойменне чарiвне озеро, канатна дорога до вершини Преднє Солiско (Predné Solisko), кафе, супермаркет, а також вiдправна точка спецiальних електричок у подальшi визначнi мiсця.

Першого вечора їдемо на закупи до Штрбскего плеса. За вiкнами трамваю вимальовуються обриси гiр у мiстичному сяйвi мiсяця. Їхати гiрськими лабiринтами – магiя i не iнакше.

Лайфхак

Якщо у Словаччинi ваш потяг запiзнюється, а у вас ще пересадка, то повiдомте провiдника. Вiн затримає наступний потяг i ви всюди встигнете. У Словаччинi квитки продаються на добу, а на чiткий час треба додатково придбати мiсце.

Прокидаємося з сонцем i природною чарiвнiстю за вiкном. Осiнь, саме жовтень – чи не найкраща пора для релаксу у Татрах, адже дерева вбираються у жовтавi, багрянi, пурпуровi шати, а де-не-де ще залишається пiслясмак весни i лiта. Сонце бавиться променями, а потiчки й водоспади награють легких мелодiй.

44285658_295801971253371_6515104915721814016_n.jpg

44285658_295801971253371_6515104915721814016_n.jpg

Нам поталанило, бо тепло, а подеколи й спекотно. Все навколо вiбрує щастям: бездоганна природа, чудова iнфраструктура, яка створює комфорт серед гiр, i дружелюбний сервiс. Нема зимового туристичного хаосу, а в цьому теж свiй шарм.

Вмощуємося у трамвайчик, який стрiмко мчить до зупинки Штрбске плесо. Прямуємо до крiсельного пiдйомника, а з нами ще сила-силенна людей, тим не менше, усе спокiйно i лояльно. Серед туристiв найбiльше лiтнiх пар, а ще немало сiмей з маленькими дiтьми. Всюди вказiвники, iнформацiйнi пункти, кафе, акуратнi дерев’янi кiоски з сувенiрами i навiть карета з кiньми.

Купуємо квитки (15 євро з особи) на пiдйомник до 1840 м висоти гори Преднє Солiско.

44300786_531851963907156_8130280337214275584_n.jpg

44300786_531851963907156_8130280337214275584_n.jpg

Неймовiрне вiдчуття, ти у невагомостi, навколо калейдоскопом змiнюється картинка, а з неба споглядають скелястi шпилi. Прилiтаємо на мiсце, а до кiнцевої точки  треба пiшки i в якiсному взуттi, позаяк брили котяться пiд ногами.

42959615_2295878073758850_1841195000247877632_n.jpg

42959615_2295878073758850_1841195000247877632_n.jpg

Пенсiонери й батьки з малюками смiливо чимчикують вгору, проте багато людей  залишаються, адже i на висотi 1840 м є чималi простори для прогулянок i частування в колоритних закладах.

44299772_369918226882355_8725045003182669824_n.jpg

44299772_369918226882355_8725045003182669824_n.jpg

Далi спускаємося до 1355 м, де у мальовничому iнтер’єрi гiр розкинулося озеро Штрбске плесо.

44265631_313415309474325_3225394175847432192_n.jpg

44265631_313415309474325_3225394175847432192_n.jpg

Навколо набудованi готелi i чудернацької архiтектури будинки з апартаментами. Та, мабуть, тут усе зроблено грамотно, адже озеро зберiгає фантастичну красу.

44254007_319085032235407_3232253530676920320_n.jpg

44254007_319085032235407_3232253530676920320_n.jpg

Кожна зупинка навколо “плеса” вiдкриває новий краєвид, а гiлочки дерев гармонiйно лягають в iдеальний кадр.

Гiрська гастрономiя

Гiрськi прогулянки пробуджують чималий апетит, а локальна кухня немов створена для затишної трапези з видом на бездоганнi пейзажi. Вибiрково обираємо ресторацiю з лаконiчним iнтер’єром, дерев’яними меблями й бiлими пледами. Галантний офiцiант у чорно-бiлому звертається до нас: Доброго дня, дами, що бажаєте?

44250836_115472019329974_2220813385581199360_n.jpg

44250836_115472019329974_2220813385581199360_n.jpg

Замовляємо традицiйнi словацькi картопляно-бринзовi галушки з салом (5.9 євро), а також кофолу – альтернативу Coca Cola, вигадану у Чехословаччинi у 1959 роцi.

Пiдйомники переважно працюють до 15.00, а ввечерi можна прогулятися новими мiстами й селами. Маршрут електрички пропонує 20 мiсцин, тож тут протягом тижня є що оглядати.

Лайфхак

Цiни в Татрах вищi, нiж у Кошице, але певнi позицiї не сильно рiзняться з київськими за цiною/якiстю.  Пляшка вина – 4 євро, 200 г сиру Tatranský polooštiepok – 2.16 євро, упакування прошуто – 2 євро, йогурт – 45 центiв. Порцiї у кафе величезнi й ситнi, тож зайве замовляти перше з другим.

День третiй

Нинi прокидаємося вдосвiта, адже попереду шлях на Татранську Ломнiцу (Tatranská Lomnica). Зубачка привозить до Штрбскего плеса, миттєво сiдаємо в червоно-сiру, комфортну електричку. Прямуємо до Татранської Ломнiци (850 м. н. р. м.), це кiнцева зупинка, їхати близько години.

Прибуваємо: навколо виросли стильнi пансiони, невеличкий акуратний парк, а милий дiдок пiдказує шлях до канатної дороги.

44037797_2040444929341816_1374393228391874560_n.jpg

44037797_2040444929341816_1374393228391874560_n.jpg

Це понедiлок i людей вкрай мало, вiдтак i черга до каси маленька. Купуємо квиток (22 євро з особи) i в чотиримiснiй олдскульнiй кабiнi летимо до Скальнатего плеса (озеро Skalnaté pleso, 1751 м). Дорогою вгору пересiдаємо у модерну червону десятимiсну кабiну. Навколо стеляться чаруючi полотна природи, але зовсiм iншi нiж учора, бiля Солiска. У тому й рiч: всi три гори, на яких ми побували, рiзняться пейзажами, текстурою, кольорами. Пiдйом до Солiска вражає бiльше, але саме зi Скальнатего плеса вiдкриваються видовищнi i вкрай широкi панорами з хвилястими зеленявими й блакитними рельєфами у синявi неба.

44407251_725215831177044_6241595432602959872_n.jpg

44407251_725215831177044_6241595432602959872_n.jpg

Проте i це не межа: з плеса вилiтає одна чотиримiсна кабiнка до кiнцевої точки – Ломнiцкого щита (Lomnický štít, + 27 євро). Там гори купаються у хмарах, вершину огортає бiла ковдра з подеколи блакитним орнаментом гiр. Є кафе й готель. Уявляєте, прокинутися вранцi на висотi 2634 м? Цього разу не їдемо, але наступного – неодмiнно.Гуляємо бiля Скальнатего плеса, кiлька стежок ведуть у рiзнi боки.

44391578_1296713800470569_8302829136502587392_n.jpg

44391578_1296713800470569_8302829136502587392_n.jpg

Ось батьки з малечею прямують хиткими брилами над ущелиною. І так легко, зовсiм не бояться. Молода подружня пара має фотосет бiля озера. Дехто чимчикує вгору, але до верхiвки самостiйно не дiйти. Сонце сяє, тепло, туристи засмагають на дерев’яних диванчиках.

44324832_188960228683420_613789060397268992_n.jpg

44324832_188960228683420_613789060397268992_n.jpg

Працюють кафе з терасами, де багато гостей. Кам’янистий шлях веде до 1725 м, до невеликої дерев’яної Скальнатої хати (Skalnatá chata). А їй уже 175 рокiв! Вiдвiдувачi замовляють пиво або фiрмову каву Skalnaté preso (еспресо – гра слiв з плесо). Уже пiсля хати ми пiрнаємо у кабiнку i летимо назад, адже нам ще їхати до Старего Смоковца (Starý Smokovec) i його гори Гребєнок (Hrebienok).

Лайфхак

Квиток на Ломницький щит замовляйте завчасно i на конкретну годину, позаяк до гори везе тiльки одна чотиримiсна кабiнка.

Стари Смоковец i Гребєнок

Останнє мiсто у наших горах – Смоковец, їхати з Татранської Ломнiци зо 20 хвилин. Якраз час обiду i тут нам поталанило. Одразу за вокзалом – непримiтний, але багатолюдний фудкорт Duo Stánok. Поважний невисокий енергiйний господар активно спiлкується з гостями. Приймає наше замовлення i щиро радить обрати комплекс за 4 євро. На вибiр: чотири супи й чотири другi страви.

44368291_272191010098783_6433998452656439296_n.jpg

44368291_272191010098783_6433998452656439296_n.jpg

Замовляємо квасолевий i сочевичний супи зi словацькими ковбасками, а також м’ясний гуляш з кнедлями. Обираємо жовтий столик, хазяїн, пританцьовуючи, подає ароматнi наїдки.

44264708_1797846227008921_2396424243148488704_n.jpg

44264708_1797846227008921_2396424243148488704_n.jpg

Пiсля щонайменше 20 вiзитiв у Словаччину – це найсмачнiший i найситнiший обiд ever.

А що далi? “Пiдкорення” нових вершин. Зi Смоковца регулярно курсує фунiкулер до Гребєнка (9 євро). Їдемо. І знову ж гiрськi, але новi iнсталяцiї за вiкном. Першим зустрiчає ведмiдь з табличкою 1263 м. Ломницький щит вiдкривається з нового ракурсу, а в низинах водоспади награють гучну мелодiю.

44257945_345745702653531_184395611875835904_n.jpg

44257945_345745702653531_184395611875835904_n.jpg

Жаль, нам забракло часу на водоспади, але прогулялися у лабiринтi крутих скель i ущелин.

44277329_338919980210402_7303604737390149632_n.jpg

44277329_338919980210402_7303604737390149632_n.jpg

Сонце зустрiлося з сутiнками, вiдтак гори наповнилися своєрiдною мiстикою. Вони натякають: уже час.

Кошицька чашка кави

Наступного дня гори споглядаємо вже тiльки з вiкна потяга до Кошице. Маємо 2,5 години для обiду й кави в цьому мiстi. На капучино прямуємо в кiнець Головної вулицi, до вiнтажної Šálka kávy.

44488228_216006029116465_7990668448118079488_n.jpg

44488228_216006029116465_7990668448118079488_n.jpg

Це душевний простiр з доброю кавою, дружнiм сервiсом, нетривiальним дизайном i колекцiєю раритетiв. Своєрiдний музей. Šálka kávy завершує нашу гiрську мандрiвку. Далi – до Чиєрної над Тiсоу i до Чопа. І з мрiями – повернутися ще, залишитися хоч на тиждень i побачити значно бiльше.

Евелiна Гурницька

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Закарпаття #подорожі #туризм #Татри
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Оголошення
live comments feed...