Декрет як натхнення: як закарпатські мами починають власну справу (ФОТО)

У період догляду за маленькою дитиною закарпатські матусі встигають не лише звикнутися із новою роллю у своєму житті, а й відкрити у собі талант до чогось нового. Журналісти 0312.uaзібрали 4 історії матусь, які виготовляють дивовижної краси речі – як для малят, так і для дорослих.

В’язані зимові набори та пледи

Мирослава Кухта, яка звикла жити активним життям до декретної відпустки, довго шукала якесь заняття, яке можна було б поєднувати із доглядом за маленьким синочком: «Я довго думала, чим би мені зайнятись в декреті. Хотілось знайти якесь хобі, яке б приносило задоволення, відволікало від мамських буднів і приносило трішки прибутку. Ще вагітною я зв’язала для свого малюкапростенький плед. Потім прийшла ідея в‘язати з якихось цікавих ниток. І тут мені натрапив на очі плюш: м‘який, ніжний та гіпоалергенний, що дуже підходить діткам. Так і почалось в’язання пледів. Згодом почали замовляти такі пледи великих розмірів.

Пізніше мені захотілося розширити асортимент, і я почала в’язати шапки, снуди та рукавички. Знову ж таки, спочатку в’язала для своєї малечі, а далі вже й на замовлення. Зазвичай на виготовлення 1 пледу іде 2-3 дні, а на комплект із шапки, снуду та рукавиць – 1-2 дні (за умови наявності тих ниток та кольорів, які хоче клієнт).

Процес в’язання для мене має бути максимально затишний та комфортний. Заварюю собі чашечку чаю чи кави, вмощуюсь на ліжко і в’яжу. Час на хобі з`являється тоді, коли малюк спить. Іноді буває і ввечері, коли тато грається з сином, а в основному весь процес відбувається вночі: думаю, мами зрозуміють», - розповідає Мирослава.

Трикотажні намиста та декор

Молода матуся Олександра Машіка зізнається, що усе життя була щиро переконана, що її руки не створені для якоїсь творчості. А тепер вона виготовляє неймовірної краси намиста, а також- декоративні подушки та новорічні прикраси: «Все почалося з найпростішого новорічного декору – я прикрашала віночки, робила баночки-підсвічники, розмальовувала іграшки – усе для себе та рідних. Тоді відчула, що робити щось своїми руками мені дуже до душі. А потім народила донечку, життя завертілося і помчалося у шаленому темпі. Одного вечора, впавши заморена в ліжко, усвідомила: моїм рукам потрібне заняття, треба чимось себе зайняти, окрім своєї основної роботи мамою.

Навіть не скажу точно, коли почалася моя любов до трикотажної пряжі. Можливо, коли, зайшовши до магазину для рукоділля по якийсь подарунковий пакет, в очі впав стелаж із цікавими моточками, а поряд фото з намистом з цієї пряжі. І завертілося! Багато читала, переглядала відеомайстер-класи, вивчала ринок пряжі. Перші намиста, звісно ж, робила для себе. Моїми першими клієнтами – і найвдячнішими по сьогодні – були моя мама і подруги. Я вкладала донечку спати до пізньої ночі перебирала нитки, вчилася, плела, плела і ще раз плела. Потім вперше в житті взяла в руки гачок. Це взагалі для мене колись був космос. Зараз, не скажу, що володію ним на всі сто, однак, це зовсім не те, що було, скажімо, ще півроку тому. Тепер працюю над виготовленням інтер’єрних подушечок і новорічних прикрас.

Замовлень у мене поки не надто багато, але вони є і для мене вони неймовірно цінні. Щаслива, що у моїх намистах красується любитель і поціновувачка хендмейду Інга Боговська, моя хороша подруга і колега Наталя Боднар – одна з перших живих моделей у моїх прикрасах. Мені було приємно відсилати намисто, замовлене донькою мамі у подарунок. Кожне замовлення для мене особливе, в ньому моя душа і натхнення».

Олександра вважає, що усі ми трохи себе недооцінюємо: «Насправді ми можемо багато, значно більше, ніж самі думаємо і уявляємо. Потрібні бажання, трохи часу і практики. Тішуся з того, що моє захоплення зацікавило і донечку. У неї є свій гачок, ниточки і вона може сидіти собі тихенько поряд і намотувати на ниточку на гачок і коментувати, що ото вона зв’яже намисто, а ото іграшку на ялинку. Щастя робити щось своїми руками, а найбільше щастя, коли поряд – твоє найбільше натхнення».

Фетрові книжки для розвитку дітей

Матуся Рената Луканинець займається виготовленням фетрових книжок для розвитку малечі. Розповідає, що надихнулася на створення таких книг доволі випадково: «Гортала Pinterest і побачила фото таких книг. Страшенно захотіла таку синові, але такі, як мені подобалися, робили тільки за кордоном. І тут я вирішила, що вже стільки всього робила – що ж, книжку пошити не зможу? Весь процес зайняв місяців зо два. Готовий результат я виставила в на сторінці в Інстаграмі. Дві знайомі відразу захотіли подібні. Перша книжка, пошита на замовлення обійшлася мені у 20 грн збитку. А після того - пішло-поїхало. Подруга порадила подрузі, потім почали замовляти незнайомі люди».

Робочий день, як і в решти матусь, у Ренати ненормований – працює зазвичай, коли її син Максим спить, що часто буває не лише удень, а й уночі.

Книжки зшиваються на машинці, але уся фурнітура виготовлена вручну. Термін виготовлення однієї книги дуже різниться, адже вони бувають різні як за розміром, так і за наповненням: «Нещодавно шила одразу дві великі книжки, і 5 годин поспіль тільки пришивала фурнітуру - а це ж майже фінішний етап. Здається, усе уже пошито, залишилися ґудзики і щось дрібне. Тому, насправді, усе залежить від об’єму роботи над конкретним замовленням», - каже Рената.

Екологічні іграшки та матеріали для розвитку дитини

Квітослава Бачинська захопилася виготовленням іграшок для розвитку після народження донечки: «Перша, яку пошила на швейній машинці (до народження дитини я не вміла шити на машинці взагалі, навчилася самостійно) була наша черепашка Жужа, на якій розмістила різні застібки – ґудзики, блискавки, липучки… Для її пошиття я використала старі речі, з яких вирізала необхідні елемент. Трохи згодом чоловік вирізавз дерева звіряток, зробив дерев’яний пазл. І так ми почали експериментувати у цьому напрямку».

Молодій матусі вдалося навіть виграти грант на реалізацію своїх творчих задумів: «Рішення виготовляти розвиваючі матеріали саме за методикою Монтессорі прийшло якось само собою. Адже вже багато років я знайома з цією методикою, і вона мені дуже подобається. Але Монтессорі-матеріали досить дорогі на нашому ринку, тому мало сімей застосовують їх вдома. І коли ми дізналися, що Міжнародна організація з міграції (МОМ) оголосила конкурс бізнес-планів у проекті KFW «Зміцнення самозабезпечення переміщених осіб та громад, що постраждали від конфлікту в Україні», ми з чоловіком подали заявки. Нас запросили на дводенний тренінг, де навчали тонкощів започаткування та ведення власної справи, написання бізнес-планів. Потім ми захищали свої бізнес-плани. За результатами всіх цих етапів – комісія прийняла рішення підтримати мій план – виготовлення матеріалів для розвитку та навчання дітей, і у вересні 2018 року МОМ закупила на надала мені станок, кольоровий принтер та ламінатор. Так ми почали робити матеріали з дерева, вони стали якіснішими, адже станок вирізає більш точно, ніж вручну.

Разом із чоловіком Квітослава виготовляє не лише матеріали для розвитку дітей, а й інший дерев’яний декор: наразі, наприклад, - на новорічну тематику: «Працюємо з чоловіком у тандемі, він пише комп’ютерні програми для станка, вирізає заготовки, я – шліфую, фарбую, лакую, надаю «товарний вигляд».

Квітослава бажає іншим матусям, які перебувають у декретні відпустці, «не падати духом» - адже після активного життя, роботи, спілкування з друзями, колегами, народження дитини ця «тимчасова ізоляція» може значно погіршити емоційний стан мами Шукайте заняття, яке буде приносити вам задоволення. «Пробуйте, не бійтеся, якщо спочатку не все буде виходити з першого разу. Ми також спочатку робимо «тестовий екземпляр», дивимось, що можна покращити, удосконалити, а лиш тоді можемо робити його на продаж. Кожна людина має певні таланти, просто вони сидять десь глибоко в середині кожного з нас. Шукайте саме те, у чому ваш талант».