Закарпатський скрипаль став лауреатом премії за збереження культурної спадщини (ФОТО, ВІДЕО)

Олексiй Томашин iз Хуста Закарпатської областi став лауреатом премiї за збереження та охорону нематерiальної культурної спадщини 2018.

Закарпатський скрипаль став лауреатом премії за збереження культурної спадщини (ФОТО, ВІДЕО), фото-1

Переможцю 85 рокiв, вiн не знає жодної ноти, проте грає народну музику на слух. Навчився на барабанах грати у вiцi 4 рокiв, а на скрипцi – у 8 рокiв. Його дiд та батько також були музиками.

Про це Олексiй Томашин розповiв пiд час прес-конференцiї в прес-центрi «Главком».

«Мiй дiд, мiй батько були музикантами. У чотири роки я грав на барабанi, а у вiсiм – на скрипцi. Я народився в 1933 роцi, а в 1939-му в Хустi на Красному полi я вже там брав участь (Бiй на красному полi – бiй мiж пiдроздiлами Карпатської України та Угорщини. – Главком). Я грав нашим воякам. А в 41 роцi , коли хлопцi йшли на вiйну, то я їх супроводжував музикою на скрипцi. А потiм я пiшов в армiю, потiм став шофером, вернувся додому, але скрипку я не кинув!», - розповiдає про своє життя Томашин.Скрипаль говорить, що не був професiйним музикантом. У 1959 роцi влаштувався в автопарк у Хустi водiєм. i пропрацював там до 1993 року.

Закарпатський скрипаль став лауреатом премії за збереження культурної спадщини (ФОТО, ВІДЕО), фото-2

«Удень на автобусi їздив у рейс. А вечором на весiллях грав. Я не знаю жодної ноти, я все граю на слух. У мене немає улюбленої пiснi, всi люблю, i знаю варiацiї пiснi як вона звучить в Українi, Румунiї або Чехiї», - продовжив Томашин.Нагадаємо, щороку вiдбувається засiдання Комiтету  з присудження премiї за збереження та охорону нематерiальної культурної спадщини. Цього року Нацiональний реєстр нематерiальної культурної спадщини поповнився новими об’єктами.  Серед них: традицiя гуцульської писанки; традицiя обряду «водiння куста» у селищi Сварицевичi Дубровицького району Рiвненської областi; бортництво; традицiя орнаментального розпису бубнiвської керамiки; орьнек – кримськотатарський орнамент та знання про нього; традицiя рослинного килимарства селища Решетилiвка решетилiвського району Полтавської областi; традицiя приготування ет аяклак (караїмський пирiжок з м’ясом) досвiд караїмiв Мелiтополя. 

Джерело

Читайте також: Роман закарпатського письменника Андрiя Любки отримав перемогу в номiнацiї «Краща книга 2018» (ФОТО)

Закарпаття скрипаль лауреат
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
88 переглядів у травні
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати
Коментарі