Закарпатський феномен – радіо «Єден»: радіо, яке існує за кошти слухачів (ІНТЕРВ’Ю)

Сьогодні в Україні відзначають День працівників радіо і телебачення. Цього року вперше його святкує і радіо «Єден» - перше і єдине радіо на Закарпатті, яке існує виключно за кошти слухачів. Виданню 0312.ua вдалося поспілкуватися із засновником, ідейним натхненником та й узагалі людиною, завдяки якій це радіо утворилося й існує  - Олексієм Уманським.

- Відколи існує радіо «Єден»? Майже рік?

- Із січня 2018 року. 19 січня ми запустилися. Але вже в цей момент рік тому уже були підготовчі моменти: якраз почався збір коштів, я ходив по вулицях, зустрічав людей, які відкривали гаманець і давали гроші чи закидували на картку… Було дуже багато незрозумілого: я не знав, як це робити, і шукав людей, які б мені допомогли у технічному плані.

- Як взагалі виникла ідея створення «свого» радіо? Ти ж і до того працював на радіо, зокрема, довгий період на «Тиса ФМ».

- Я тривалий час працював на «Тисі ФМ», і мені завжди подобалося те, що я міг втілювати там усе, що хочу. Але потім я почав відчувати певний тиск: що можна казати, що – не можна, і це почало набридати, тому що я там працював від самого початку існування цієї радіостанції (з 2005 року) з певною перервою. І я подумав, що треба щось змінювати. Тобто, такі думки – про те, що треба щось змінювати – були і раніше, але тоді я змінював сам ефір. Наприклад, певний період я вів ефір з 8-ї до 10-ї ранку, а потім – з 10-ї до 12-ї. Але потім я зрозумів, що мені взагалі хочеться щось абсолютно своє.

Ведучі на радіо "Єден"

Олексій Уманський у студії

Як ти дійшов до концепції саме радіо «Єден»?

- Я подумав, що це б мало бути радіо для однієї людини. Взагалі ідея була така, що це буде радіо лише для однієї людини, тобто його не зможе почути ніхто інший. У мене є такий прилад, радіо-трансміттер, за допомогою якого я міг би налаштувати частоту і робити такі сюрпризи для когось конкретно. От, наприклад, ти збираєшся на роботу, а я приходжу, налаштовую всю техніку десь під домом, і веду ефір. І його чуєш тільки ти. В цьому – вся унікальність.  

Зараз радіо «Єден», хоч і не є масовим, все одно воно працює не для однієї людини, тобто радіо може слухати будь-хто. Хоча у нас є акції, коли ми присвячуємо увагу тільки одній особі: наприклад, «Плейлист однієї людини» - збірник музики від конкретної людини на її власний смак. І це можливо тільки у нас, тому що жодна інша радіостанція не вмикала би плейлист однієї людини. Ми робили перегляд фільму для однієї людини, концерт для однієї людини - є такий хлопець, Артем Голота, він один із тих, хто регулярно підтримує радіо «Єден» - постійно слухає і щомісяця перераховує певну суму, хоч я його навіть жодного разу не бачив. І в знак поваги і для того, щоб привернути увагу до можливості сталого платежу, ми зробили особисто для нього концерт: запросили гурт «Vandor», Вову Щобака, Мирославу Копинець, і вони виконували наживо свої композиції.

Так виглядають посвідчення ведучих на радіо "Єден"

Також хотілося потрапити саме на інтернет-простір. Бо на Закарпатті я працював на різних радіостанціях, які ведуть ефір на ФМ-частотах, а от в інтернеті, тобто виключно в інтернеті, - не було. Були спроби зробити подібне, але жодна із них не проіснувала от майже рік, як «Єден». Хотілося бути в чомусь першим. Тому і взявся за це.

Як збиралися кошти? Адже потрібна була і апаратура, і приміщення…

- Я відкрив рахунок в одному із банків і написав реквізити на своїй сторінці у мережі Facebook. Зазначив, що є така ідея і кошти потрібні на її реалізацію. Я розробив приблизний кошторис: для радіо потрібні навушники, мікрофони та стойки до них, комп’ютер, мікшерний пульт (в нашому випадку -  цифровий: не дуже зручний в користуванні, але дешевший), підсилювач для навушників, колонки. Плюс, оренда приміщення. У підрахунку вийшло, що потрібно десь 1 тисячу (з гаком) доларів. Ця сума не є супер-страшною. Не знаю, що зіграло ключову роль: те, що ніхто на Закарпатті не збирав коштів на щось подібне, чи те, що люди знають мене… але процес пішов. На початку я думав, що люди кидатимуть по 10-20 гривень, і тоді побачимо: зберу потрібну суму – запустимо, не зберу – ну, окей, роздам назад. Але так сталося, що люди почали давати набагато більші суми. Мене зустрічали на вулиці, або дзвонили мені і давали, наприклад, 100 доларів. З одного боку, це було радісно, а з іншого – я відчув тоді відповідальність. Не міг нормально спати, все думав: «От, взяв я ці 100 доларів, а якщо в мене нічого не вийде? Якщо я не виправдаю сподівань цих людей? Тоді я в їхніх очах завжди буду асоціюватись із чимось поганим».

Ведучі Олексій Уманський і Тудор Кілару на радіо "Єден"

І досі кожен мій день починається і закінчується думками про радіо: прокидаюся – пишу анонс, лягаю спати – готуюсь до ефіру… Думаю про радіо значно більше, ніж раніше, бо, по-перше, це – своє, а по-друге, тут дуже багато моментів залежить саме від мене. Більшість робіт, які зазвичай на радіостанціях виконують різні люди – ведучий, музичний редактор, програмний директор, звукорежисер – я роблю один. Приходить, скажімо, нова людина і хоче вести свою програму. Я ціную цей момент, але поки людина не навчиться, я мушу виводити її в ефір, розказувати, як все працює. Я маю записати ефір, «відрізати» все зайве, завантажити на Mixcloud, зробити картинку для анонсу… І це – лише один ефір, а таких багато.

Яка зараз ситуація із фінансуванням?

- Люди підтримують нас, але рівно на стільки, скільки треба для існування самого радіо. Я не маю зарплати; інколи буває таке, що ми отримуємо менше коштів, ніж очікувалося, і я мушу докладати власні гроші, зароблені на проведенні весіль, наприклад. У нас усі ведучі проводять ефір лише за власним бажанням, бо наразі ми не маємо змоги заплатити їм за це. Тим не менше, у нас є сітка мовлення, і, я вважаю,  вона може дати фору сітці будь-якої комерційної радіостанції, хоч там люди отримують зарплату за це. 

Ведучі програми "Саші про спорт"

Для мене дуже важливо мати ефір. У моєму житті з 2001 року, як я першокурсником потрапив на радіо, я зрозумів, що це мені подобається. Навіть коли у мене не було можливості виходити в ефір зі студії, я вдома робив подкасти за допомогою пульта і мікрофона, викладав у мережу і дивився на реакцію людей. Але прямий ефір – це значно крутіше. Тим паче, коли бачиш відгуки людей. Є люди, яких я навіть не знаю: вони слухають радіо у Львові, в Одесі, а я з ними навіть не знайомий. Це дає надію і це свого роду винагорода для мене. Це робота, яка приносить задоволення – таке треба цінувати.

Програми, які є на радіо «Єден»: це все твої ідеї чи люди самі приходять зі своїми проектами і бажанням втілити їх ?

- По суті, будь-хто може прийти і вести ефір, але потрібно мати концепцію. Все, що є в сітці мовлення – це пропозиції від самих людей. У нас є і продукти інших радіостанцій: наприклад, «Радіо Скорбота» - подкаст, який робить Василь Колісник у Львові. Мені настільки сподобалося те, що вони роблять, що я написав їм з проханням видавати ці подкасти в ефірі на радіо «Єден». Вони погодилися; ми з ними дружимо, я був у Львові і спілкувався з автором цих подкастів, бачив, як реагують люди на його творчість, бачив, що через радіо «Єден» в Ужгороді з’явилися поціновувачі «Радіо Скорбота», і автор це, в свою чергу, теж цінує. Ще один приклад - звукорежисер гурту «Воплі Відоплясова» Олександр Желтенко. Він їздить з гуртом по світу і робить разом з дружиною програму «Egoїzm» - вдома записує і надсилає мені, а я вже видаю тут в ефір. Є ужгородець Сергій Савчин, який зараз у Словаччині, який робить джазову підбірку і теж скидає мені.

Анонс до 42-го випуску "Egoїzm-у"

Ну і, звісно, є люди – мешканці міста, які приходять і ведуть ефір у студії. Найчастіше це відбувається раз на тиждень, і я їх  розумію, бо це все тримається на ентузіазмі. Тим не менше, я розумію, що ці люди теж щось отримують від ефіру. Цікаво стежити за реакцією людей: наприклад, у нас є акція «Радіокнига», коли кожен охочий може прийти в студію і почитати щось з літератури на власний розсуд. Люди приходять і я бачу, як вони страшенно хвилюються перед ефіром, а після того, як він завершиться, вони почуваються так, ніби щойно стрибнули з парашутом – такі бурхливі відчуття.

Слухачі радіо "Єден" у Сан-Франциско

Які найцікавіші проекти, на твою думку, зараз є на радіо «Єден»?

- У нас є програми, які, скажімо, не для всіх. І мені здається, що вони і є найцікавішими. Наприклад, «Ізоляція», яка є практичного з самого початку існування радіо «Єден». Хлопець залишається інкогніто для аудиторії, він не веде ефір в мікрофон, а просто відправляє мені записаний сет. Концепція – повільна електронна музика. Вона набирає мало прослуховувань, але музика справді дуже крута -  вона просто ізолює від зовнішнього світу. Ти наче медитуєш, слухаючи її. Є студент 4-го курсу відділення журналістики Петро Будай, він барабанщик у різних метал-гуртів в Ужгороді, і він робить програму «Enter the metal». Мені подобається той момент, що це свого роду зв’язок із молоддю. Він веде ефір, і його однокурсники знають про це, цікавляться і слухають.

Петро Будай за мікрофоном

Цього року 5 студентів відділення журналістики записалися на практику на радіо «Єден». Така взаємодія з різними верствами і віковими категоріями населення говорить про те, що ми потрібні суспільству. І я б хотів розвивати цю тему: наприклад, запропонувати школярам робити ефіри, або навіть зробити у школах такі радіо-гуртки із можливістю виходу в ефір прямо зі школи. Треба бути на слуху, розширювати аудиторію: можливо, тоді у нас з’являться рекламні пропозиції і я зможу платити гонорари людям.

Коли я запускав радіо, то думав: «Запустимось, ну 100 людей точно буде нас слухати. Але в реальності все не так просто. Оскільки це інтернет-радіо, то його не можна слухати в машині. Якби була ФМ-частота, то нас би слухало дуже багато людей. А для того, щоб слухати інтернет-радіо, треба зайти на сайт і мати постійний зв’язок: в машині, наприклад, це доволі незручно. Тобі можуть подзвонити, може не бути 3G-інтернету. У нас теж у студії інколи пропадає інтернет – це буває в усіх, будь-який зв’язок може давати збій, - і поки перезавантажиш браузер і знову вийдеш в ефір, то видно, як уже кілька слухачів не витримали і відключилися. Втім, я роблю все, що в моїх силах. Якщо комусь це не подобається – є купа інших класних радіостанцій, на які можна переключитися. Але там, щоправда, не почуєш те, що є на «Єден». 

Одну з програм – «Скадуш» - веде твій син Мартін. Йому подобається?

Мартін - наймолодший ведучий 

- Я запропонував Мартіну (5 років, - авт.) вести програму – він сам придумав назву. У нього нема великого захоплення цим, я думаю, він навіть не до кінця розуміє, що таке радіоефір. Він розуміє, що його можуть чути; люди зустрічають його на вулиці і майже кожен йому говорить «Мартін! Скадуш!», а він не завжди хоче цієї уваги. Через це я намагаюся його не смикати дуже часто, а пропонувати йому ефір раз на тиждень і в той час, коли він вільний, наприклад, після садочка або тоді, коли в садочок не йде; заохочую його до ефіру, пропонуючи йому якусь винагороду. Інколи ми робимо і спонтанний ефір, але переважно намагаємося робити якийсь план: поки добираємось до студії, я його питаю, про що ми говоритимемо – що було в садочку, що ти дивився і тому подібне. Якось ми робили з ним дитячу дискотеку: він запрошував сюди, у студію, друзів із садочка – це був цікавий експеримент.  Щоправда, вони тут  ледь не рознесли все, це було важко пережити.

Як би ти охарактеризував тип радіо? Воно більш розмовне чи музичне?

- Точно не розмовне, бо навіть ті ефіри, де ми запрошуємо гостей і ведемо бесіду, все одно розбавляються музикою. Радіо «Єден» - це розважально-музичне радіо, яке разом з тим має певний просвітницький контекст, пов’язаний з культурою, з історичною спадщиною. Наприклад, програма Тетяни Літераті «Втрачений Ужгород» - це те, чому мають вчити в ужгородських школах.

Тетяна Літераті в ефірі читає "Втрачений Ужгород"

Я читав цю книгу, і подумав, чому б не зробити із цього радіопередачу – бо є люди, які не хочуть чи не можуть читати з певних причин, а от слухати – можуть. Є програма «Музичний Ба Бах» Ольги Беци, де вона розповідає про академічну музику такими доступними словами, що це теж є цікавим і розвивальним для слухачів. Мені видається, що люди, які ведуть ефір на радіо «Єден», мають повну свободу. Я нікому нічого не забороняю.

Для того, аби нести в маси ідею радіо, ми влаштовуємо заходи на вулиці: ми робили вінілову дискотеку на Набережній Незалежності, в рамках проекту Save Nabka, робили дискотеку посеред Ужа, коли річка обміліла і можна було влаштувати танцпол на камінні, виступав у нас Олег Каданов з Оркестру Че. Нещодавно ми вели ефір прямо з площі Петефі, і це було Silent Disco: охочі слухали радіо в навушниках, і збоку це виглядає доволі дивно – люди танцюють, а навколо – тиша. Людей було небагато, але експеримент відбувся. Найцікавіше було спостерігати за тими, хто проходить повз. Були й такі перехожі, які підходили і просили навушники, аби почути, що ж там відбувається.

Перша вечірка від радіо "Єден" з Олегом Кадановим (Оркестр Че)

Якщо у людини є ідея, яку вона б хотіла втілити в ефірі радіо «Єден», що їй потрібно зробити?

- Написати мені у Facebook – або на особисту сторінку, або на сторінку радіо «Єден» - сюди пишуть найчастіше. Далі ми узгоджуємо зручний для ефіру час, я приходжу разом з людиною, виводжу її в ефір. Якщо люди кажуть, що хочуть вести ще – я вже вимагаю від них певної стабільності, періодичності. Обираєш день, час, якщо не виходить – попередь завчасно. Якщо все вдається, то через певний час я роблю ведучому дублікат ключа від студії, показую, як вмикати мікрофон, виводити себе в ефір і «перетягувати» пісні, і – працюємо. Якщо людина через певний час розуміє, що більше це робити не хоче – жодних претензій.

Послухати радіо «Єден» можна тут. Також дізнатися більше про проект та знайти записи попередніх програм можна на сторінці радіо у мережі Facebook. А якщо вам сподобалося – підтримайте проект, бо такі ініціативи цього варті.

Розмовляла Ірина Совяк спеціально для 0312.ua

Усі світлини, використані у матеріалі, запозичені зі сторінки радіо "Єден" у соцмережі Facebook

радіо день радіо і тб ужгород радіо єден
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
479 переглядів в червні
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі

Суспільство
В Україні з 10 червня почнуть відкривати кінотеатри, санаторії, дитячі табори та інші установи, закриті через карантин. При цьому діятимуть певні обмеження. Буде поступово впроваджуватися відкриття масових заходів, заявив ефірі одного з українських телеканалів головний санітарний лікар Віктор Ляшко, повідомляє 24 канал. Які будуть обмеження "Перші культурні установи будуть дозволяти з 10 червня. Зараз ми дивимося, що саме підпаде під це відкриття, але знов...
Суспільство
Цього понеділка Мукачево облетіла новина про пожежу в центральній частині міста. На вулиці Духновича горів торговий провулок. Вогнеборці гасили пожежу 8 годин. О 03:00 місцеві мешканці повідомили про загорання даху двох будівель, в яких розташовані магазини, та дерев’яного навісу між ними. Сьогодні ж оприлюднили відео з камер спостеження, після перегляду якого сумнівів не залишається – торговий провулок підпалили. На відео видно, як двоє молодиків під’їхал...
Пригоди
Чергова автопригода на перехресті вулиці Минайської та вулиці Можайського сталася вчора, 2 червня, близько 20-ї години. За попередньою інформацією, водій автівки Peugeot, перед здійсненням повороту ліворуч, не переконався у безпечності маневру та допустив зіткнення з автомобілем Citroen, який рухався назустріч. На щастя, ніхто не постраждав, однак, автомобілі зазнали механічних ушкоджень. Ненадання переваги іншим транспортним засобам є однією з найчастіших...
Кримінал
Прокурором Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури затверджено і скеровано до суду обвинувальний акт стосовно 50-річного уродженця с.Заріччя Іршавського району. Чоловік обвинувачується у хуліганстві, вчиненому із застуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 КК України). Згідно матеріалів слідства, підозрюваний, близько 18 год 29 березня 2020 року, спочатку погрожував, а потім, по...
Партнерський матеріал
Нещодавно закарпатські діти прийняли участь в онлайн конкурсі «Класні друзі – завжди разом», який проводився за підтримки Благодійного фонду Андрія Півня. Школярі записали й змонтували відео сюжети, в яких розповіли про своє життя на карантині та дружбу в режимі онлайн. Користувачі facebook на сторінці Фонду мали можливість продивитися відео та віддати свій голос у вигляді «лайку» під відео. Тисячі «лайків» та коментарів підтримки отримали діти, які в запе...
Суспільство
Однак рішення засновників про створення опорних закладів надано тільки Воловецькою районною радою, Іршавською, Перечинською міськими, Вільховецькою, Полянською та Баранинською сільськими радами об’єднаних територіальних громад. Про це йшлося 2 червня на селекторній нараді, яку провів Олексій Петров, голова Закарпатської ОДА, з головами райдержадміністрацій, міськвиконкомів, виконавчих органів об’єднаних територіальних громад, керівниками місцевих органів у...
Суспільство
У мережі опублікували раритетні світлини озера Синевир із далекого 1938 року, коли нинішня туристична родзинка Закарпаття ще не встигла стати популярною. Опубліковані фото були зроблені під час подорожі чеха Kamila Raichla по маршруту Ужгород – Ужок – Скотарське – Синевир – Рахів – Ясіня. Туристичний ресторан біля озера Синевир / Turistická restaurace u Siněvirského jezeraSinovirské jezero Озеро розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря, має середню...
Суспільство
У селі Жнятино біля Мукачева протестувальники перекрили міжнародну трасу. Громада села не погоджується із рішенням приєднання їх до Горондівської ОТГ, повідомив Карпатський об'єктив. Водії лютують, однак жителі села нікого не пропускають. Люди вимагають, щоб приїхав голова Закарпатської ОДА Олексій Петров. На місці присутні правоохоронці та представники РДА. Нагадаємо, нещодавно Кабмін затвердив перспективний план об'єднання громад на Закарпатті. Підписуйт...
Пригоди
У вівторок, 2 червня сталася аварія зі смертельними наслідками. Про це близько 22:00 повідомив кореспондент “Варта 1”. Дорожньо-транспортна пригода сталася в селі Деревач, що на трасі М-06. Водій універсалу “Volkswagen Passat” не впорався з керуванням та врізався у відбійник, який наскрізь прошив авто, внаслідок чого водію відірвало пів тулуба. Обставини аварії встановлюють правоохоронці. Як повідомила Поліція Львівської обалсті за кермом «Volkswagen Passa...