"Пілот-24" на Закарпатті: як школа у Тур’я Реметах стала взірцем для наслідування (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Навчання дітей - особлива тема, адже від вчителя і його методу навчання залежить, як учень сприйме матеріал та чи збереже знання в майбутньому.

Одного разу вчителька із 25-річним стажем у звичайній Тур'я-Реметівській школі знудилась і навіть втратила цікавість до своєї роботи. Але одного дня вирішила змінити все.

Марія Федушка разом з колегами три роки тому почала переводити школу на сучасні стандарти. І сьогодні ця школа є взірцем для багатьох шкіл не тільки району, а й області.

На краудфандинговому майданчику GoFundEd було розміщено проект під назвою «Ровесники, відгукніться!», який зібрав кошти на мультимедійну дошку з ліцензійним програмним забезпеченням, проектор і ноутбук. Адже, навіть, щоб опанувати німецьку мову добре, школярам потрібна мовна практика. Шукати співрозмовників для своїх учнів – дітей із восьми сіл Перечинського району, що з’їжджаються в Тур’ї Ремети – Марія Федушка вирішила в інтернеті.

Як повідомляє Радіо Свобода, коштів зібрали навіть трохи більше, ніж потребували.

«Ми залучали всіх, кого знаємо, публікували інформацію про проект на різних сторінках у фейсбуку, – розповідає Марія. – Йдеш селом, а всі цікавляться: «Ну, як ваш проект? Перемогли? Молодці!»

Два роки тому вона та її колеги заповнили анкети для участі в програмі «Пілот-24». Це можливість розвиватись для двадцяти чотирьох сільських шкіл – по одній у кожній області, – які отримали статус опорних.

З того часу у школі почали запроваджувати уроки інтегрованого навчання. Німецьку поєднали з українською, світовою літературою, математикою, музикою тощо. Додали мультимедійні технології.

Для прикладу, учням дають завдання, наприклад, показати німецьке місто на карті. Вони шукають місто в ґуґлі та йдуть показувати.

Діти із захватом сприйняли формат інтегрованих уроків. На заняттях учителька переставляє парти так, аби діти бачили обличчя одне одного. Так легше дискутувати та робити проекти разом.

«Мене зачепили слова, що дітей у садочку і школі вчать дивитись у потилицю одне одному. Потрібно ж бачити очі.

На думку Марії Федушки, сучасний педагог не може працювати без сучасних технологій. І вік для користування мультимедійними засобами не завада! А йти в ногу з часом вимагають насамперед діти. Мультимедійних дощок у школі п’ять. Розібратись із ними вчителям допомагають учні.

«Ми кажемо школярам: «ми ж не можемо все знати – допомагайте, вчіть нас!». Вони раді, що ми їх питаємо», – каже Марія. За допомогою мультимедійних дощок учні можуть проходити тестування онлайн. «Школярі вже не ті, яким можна задати додому вивчити параграф.

Запам’ятовувати слова вони будуть, тільки якщо це буде візуально і практично. Колись ми купували в магазинах аудіокасети, але завжди хотілося мати змогу говорити з носіями мови», – каже вона.

У зборі коштів на проект охоче брали участь і батьки школярів. І зараз цікавляться чи можна приходити до школи після уроків і підтягувати мову – англійську, німецьку чи словацьку. Проект стартує в кінці навчального року – для нього у школі вже облаштували бездротовий доступ до інтернету. Тепер Марії Федушці знов подобається її робота. Вона каже, якби запропонували переїхати до обласного центру, не погодилася б.

Як починались зміни

Школу в Тур’їх-Реметах відкрили 36 років тому. Село велике – понад три тисячі мешканців, і школа простора, триповерхова. Тут може навчатись шістсот п’ятдесят учнів. Зараз – чотириста, близько двадцяти дітей у кожному класі. Директор закладу Антоніна Мегела вважає, що, якщо через об’єднання громад школярів побільшає, їм буде тісно.

Після зустрічі в межах проекту «Пілот-24» Марія Федушка й Антоніна Мегела повернулись до школи й на педраді розповіли колегам про те, як можна змінити підходи до освіти. Вчителі сприйняли це спершу скептично, з недовірою. Директорка була готова до того, що процес змін буде довгим і болісним.

Для розвитку проекту, вчителі школи подавались на різні освітні проекти — Liberal Arts для вчителів від Української академії лідерства в Києві, потім mini-EdCamp на Закарпатті. У Тур’ю-Ремету запросили тренера з інноваційної педагогіки Івана Іванова. І вчителі починали змінювати підходи до роботи.

Серед шкіл-учасниць проекту «Пілот-24» обрали тринадцять, які отримали кошти на ремонт від благодійного фонду «Карітас Україна». І найперше, на що вони пішли - оновлення каналізації та спорудження пандусів.

«Ми зробили два пандуси, й на першому поверсі облаштували вбиральню для дітей з інвалідністю, куди тепер можна заїхати на візку. Змінили сантехніку, встановили бойлер. За двадцять тисяч доларів зробили нову очисну систему; воду очищують спеціальні бактерії, тому немає ніяких шкідливих викидів».

Загалом, школа має дуже великий потенціал для навчання та саморозвитку дітей. В цій школі із першого класу вивчають англійську, німецьку та словацьку мови. Працюють три групи продовженого дня, гуртки з туризму, краєзнавства, баскетболу, волейболу, важкої атлетики, хор «Дударик», працює музична школа. Учні вивчають англійську разом із волонтеркою Корпусу миру США Нікі Маффеттон.

Звісно, для стабільного розвитку та самовдосконалення школа й надалі буде потребувати коштів. Вчителі хочуть створити у школі простір, аби дитина хотіла сюди йти, хотіла тут учитися. Аби було затишно. Хочуть, щоб на стінах були мотивуючі гасла на кшталт «змінюй себе – змінюй Україну». Коли на очах у дитини цей вислів 365 днів на рік, на 366-й гасло вже буде у свідомості.

Проблеми школи допомагають розв’язувати і місцеві депутати, і її випускники. Попереду ще багато роботи.