"Підозрюваний у цій справі вже є": Михайло Грабар, якого облили кислотою, повернувся з Одеси в Ужгород (ІНТЕРВ'Ю)

Вже минулого близько 2-х місяців з дня, коли молодого Михайла Грабара невідома особа через поки що невідомі причини облила кислотою на вулиці Ужгорода.

Після цієї жахливої події почалося лікування хлопця в Одеському інституті ім. Філатова.

У той час чимало ужгородців прийшли на допомогу Михайлу і вже згодом його стан покращився.

Сьогодні Михайло вже в Ужгороді.

Кореспонденту 0312.ua вдалося зв'язатися з хлопцем і дізнатися, як проходить його реабілітація, який у нашого героя настрій та плани на цей рік.

Лікарі сказали, що це 1 випадок на 100, коли організм допомагає боротися

- Почуваюсь непогано, після реабілітації та лікування зір на одне око покращився, а на інше (ліве - прим.) погіршився, - розповідає Михайло. Саме воно отримало найбільший процент опіку. Бачу плямами, мутно. Навіть коли мене прийняли до Одеського інституту бачив краще, проте лазерні процедури, лікування трохи погіршили зір. Бачив тоді на 30% краще, а згодом на 10-12% гірше. Лікарі обіцяють, що з часом зір буде покращуватись...

- Які взагалі прогнози лікарів щодо майбутнього стану?

- Найбільше, чому зраділи усі, що обійшлось без хірургічного втручання. Лікарі сказали, що це 1 випадок на 100, коли, в тому числі, і сам організм допомагає боротись і одужувати. Адже, при хірургічному втручанні могло статись всяке і процес реабілітації міг бути довший. Прогнозів далекоглядних поки немає, мене очікує лікування протягом року. Лікарі намагаються покращити зір. От знову, через тиждень-півтора їду на процедури. А мої лікарі -  дуже хороші спеціалісти. Кажуть, що те, що мене відправили так швидко до них, зіграло велику роль і збільшило шанси врятувати зір. Стан лівого ока тоді був найгірший, речовина пропалила місцями оболонку ока, не було капілярів, почала відмирати тканина. Лікарі поставили ступінь опіку "3 Б". Довго підбирали препарати. Наразі ходжу з лінзою на лівому оці, яка більше захищає. Головне, що око відновило свою функцію, з'явились капіляри. Ну, і дуже велика надія на організм, що допомагатиме боротися.

Буквально 20 секунд, як попала речовина в очі і стало зрозуміло, що це не вода, я вже тоді думав - "все буде добре"

- Я дуже вдячний, що тоді мене підтримало стільки людей. Звісно, я не чекав, не мав часу обдумати... Згодом зрозумів, що у нашому місті стільки багато чуйних, готових прийти на допомогу незнайомих людей. Найсильнішою моєю підтримкою були і залишаються родина, батьки та брати, друзі. Повернулись у життя шкільні товариші, з якими давно не спілкувались. З'явились нові друзі. Це все не дає падати духом і бути в тому настрої, в якому я зараз. А він гарний! Фінансова підтримка небайдужих тоді також дуже допомогла. На даний момент витрачено 80 000 гривень на лікування, звісно, гроші і далі потрібні, проте, поки допомагають рідні та друзі... 

- У Вас, напевно, з'явилось багато планів, зустрічей, думок на майбутнє?

- О, так! Я розумію, що життя мало свій переломний момент і щось в ньому вже не буде таким, як раніше. Проте, моїм планам це не завадить. Я мав час переосмислити багато чого, списав частину блокноту. Коли сталася ця ситуація, буквально 20 секунд, як попала речовина на очі і стало зрозуміло, що це не вода, я вже тоді думав "все буде добре", "просто потрібен час", "я справлюсь". Навіть тоді, я вже пробував спланувати, що і як робити, як далі бути... До випадку я планував в Ужгороді освідчитись моїй дівчині, думав як би це зробити романтично. Але вийшло так, що освідчився в Одесі на лікарняному ліжку. Романтика! (сміється) Тому, цьогоріч в планах - одруження.

Підозрюваний у цій справі вже є

- Слідство ще триває. Спочатку було дуже мало доказів. Все базувалось на свідченнях. Та з'явились хороші зачіпки, зроблено багато роботи. Мені заборонено розголошувати свою версію чи підозри. Але, як мене повідомили, скоро (у квітні - авт.) має з'явитись повна інформація. Підозрюваний у цій справі вже є. Більше нічого не можу сказати.

- Наостанок, Михайле, є пропозиція звернутись до усіх, хто допомагав, підтримував, рятував

- Це добре. Мені інколи часу і можливості не вистачає персонально подякувати. Найбільша подяка людині, яка першою надала мені допомогу - Карену Петросову. Він допоміг мені змити частково речовину та зняв одяг. Звісно, велика подяка моїм друзям, старим та новим, людям, які відгукнулись в той час на прохання допомоги, і фінансової, і моральної. Мені багато писали, підтримували. Щира подяка головному лікарю Обласної лікарні Морозу Олегу Олександровичу та персоналу закладу. Тоді Олег Олександрович, при поступленні, миттєво зреагував і відправив мене в Одесу в інститут. Окрема подяка лікарям та персоналу Одеського інституту ім. Філатова за врятовані очі та підтримку. Окрема подяка моїм батькам та дівчині, які вірять разом зі мною, що цей випадок це не кінець, а початок нового життя, нових змін, досягнень. 

Редакція Сайту міста Ужгорода щиро бажає Михайлу, щоб одужання настало якнайскоріше!

Інтерв'ю: Н. Мандзич