Професія «Ужгородець»: Святий Миколай – Петро Шандор

Це людина, яка вважає, що роль Миколая – це його доля. Дідусь, який 6 років поспіль відкриває ялинку в Ужгороді. Чоловік, який став Миколаєм у спадок від матері. Пенсіонер, який понад усе любить дітей, хоч інколи дарує їм різочки.

Сайт міста Ужгорода напередодні Нового, 2018-го, року поспілкувався із Петром Шандором, Святим Миколаєм із 24-річним стажем.

Домовитись про інтерв’ю із Петром Михайловичем було легко.

«На 14:00 буду на Петефі», - сказав чоловік.

Прямуючи на інтерв’ю, думав, як я впізнаю пана Петра, адже бачив його лише у ролі Миколая.

На годиннику рівно 14:00. До автобусної зупинки на Петефі під’їжджає пенсіонер на велосипеді. Ні секунди сумнівів – це наш Миколай.

Дорогою до скверику, 70-річний чоловік розповідає про себе:

«Я родом сам із Дравець. Моя мамка також. Але мій рід – із Баранинців. У 70-му році нам із уже покійною жінкою вдалося отримати ділянку у Дравцях. Там побудували дім, виростили двох дівчат. Тепер я уже дідик. Дасть Бог, скоро буду прадідом».

"Мама зробила таку собі «форму», і упродовж багатьох років переодягалась у Миколая"

На свято Миколая маленький Петро отримував «іриски»:

«Мамка з дитинства привчала нас до Божого слова. І з самого малку вона нам дарувала подарунки на Миколая. А це дуже скрутні часи були. Мати приносила із міста цукерки, і ми ділили їх із старшою сестрою і середнім братом. Я був молодшим. То були «іриски»».

Материнська магія на Миколая спрацьовувала:

«Тож, коли ходив Миколай, ми завжди думали, що то мама. А вона заперечувала. Ми вирішили спіймати її «на гарячому». Коли мама уже лягла спати, ми протягнули через хату нитку: якби вона і справді ставила подарунки на вікно, ми би про це обов’язково дізнались».

Діти повірили, що подарунки у черевички кладе не мати:

«Нитка залишилась на місці, а подарунки – на вікні, у черевичках. Ми були дуже раді цьому, адже, як виявилось, це не мама туди подарунки кладе».

Як виявилось, мама малого Петра була «справжнім» Миколаєм:

«Звичайно, старша сестра з часом усе зрозуміла. А мама зробила таку собі «форму», і упродовж багатьох років переодягалась у Миколая. Казала: «Я йду в магазин». Потім неочікувано до нас приходив Святий Миколай. А коли мама «поверталась» із магазину, ми уже були щасливі від того, що до нас приходив Миколай».

У цей вечір мама зізналась рідним, що всі ці роки була Миколаєм

«Коли у мене вже були діти, мама грала роль Миколая для них. І була ситуація, радість у мене, коли мама зібрала у себе вдома усю нашу сім’ю. Ми стали усі у круг, мама вручила нам подарунки і каже: «Поверніться на 180 градусів, я вам маю відкрити невеличку таємницю». І тоді вона перед нами постала в образі Миколая. Це для нас була велика несподіванка: ми сміялись, сльози були на очах!»

Настав час, коли мати передали сину повноваження сімейного Миколая:

«Після цього мама звернулась до мене і сказала: «Синку, я вже немолода, тож хочу, щоб наступного року ти був нашим Святим Миколаєм». От так я успадкував цю відповідальну місію – бути Святим Миколаєм. І тепер уже пройшло 24 роки з того часу».

Для Петра Михайловича свято Миколая – особливе:

«Я не можу передати словами, як я чекаю на це свято. Коли приходить цей день, моїй радості немає меж».

Один із внуків ужгородського Миколая не знає про покликання дідуся:

«Тепер у мене вже внуки підросли. Один вчиться у 5-му ліцеї, а один – працює. Дочка закінчила львівську академію і віддала себе творчості. Цього року мене, як Миколая, запросили у 5-й ліцей. Звичайно, я погодився. Тим більше, що там вчиться мій внук. А він дотепер не знає, що я – Миколай. Я змінюю голос, обличчя, у мене все так закрито, тож він не знає, що це я. «Мамко, то точно такий, як дідик, але то не дідик», - каже внук».

У мене є хрестик, який визначає, чи дитина була хорошою, чи ні.

У Святого Миколая є свої «технічні» таємниці:

«Я провів свято у ліцеї. Подарунків на всіх не вистачило. Але у мене є хрестик, який визначає, чи дитина була хорошою, чи ні. Якщо хрестик загорівся, значить дитина була слухняною. А весь секрет – у моїй фантазії (посміхається – авт.). Я тримаю пульт у лівій руці, який відповідає за загорання хрестика. Але це так – по секрету! І на святі я попросив, щоб до мене підізвали мого внука. Юра, звичайно, із «квадратними» очима підходив до мене. А потім, коли він прийшов додому, то розповідав мамі, що Миколай дав йому подарунок».

Петро Михайлович, як у свої часи його мати, «відкрився» перед рідними:

«І цього року на Миколая, 18-го ввечері, я прийшов до них додому, вручив подарунки, і, як моя покійна мама, зняв перед ними свою «форму». Коли внук побачив це, то сказав: «Ну, дідику, ви даєте!» Це була радість, усі сміялись».

На думку чоловіка, Миколаєм може стати не кожен:

«Це така традиція. Я стараюсь передати її внукам своїм. Але не знаю… То треба мати душевне таке багатство, то не кожному дано від Бога. І я над цим працюю: кожного року удосконалюю програму, стараюсь, щоб завжди було щось нове, не пропускаю в Ужгороді запалення ялинки. Така моя доля».

"Ніколи не забуваю брати із собою прутики для неслухняних дітей"

Святому Миколаю нецікаво приходити до нетверезих дорослих:

«Коли вперше виступав у ролі Миколая, то дуже переймався. Мені здається, що навіть найкращі актори переживають перед виходом на сцену. Але коли вже ти там, то все зникає. Це велике свято. І мені від цього легше. А коли мене до діток запрошують, то я це дуже люблю. З дорослими все не так, у мене нема такого інтересу. Особливо, коли деякі із них напідпитку».

На святах Миколай запасається прутиками:

«Ніколи не забуваю брати із собою прутики для неслухняних дітей. Запитую у діток, хто хоче перший подарунок. Всі піднімають руки догори, а я витягаю прутик. Кумедна ситуація виходить (сміється – авт.)! То треба бути душею із дітьми, любити це…»

Петро Михайлович намагається переносити філософію Святого Миколая у своє життя:

«Святий Миколай – це людина, яка ціле своє життя робила добро. Він все віддавав для дітей, дорослих, бідних, стареньких. І цю манеру, ці дії я намагаюсь переносити у життя. Намагаюсь бути причетним до його роботи, бути близьким до цього. Можливо, це не виходить зовсім так. Я стараюся не собі зробити краще, а другому добро. Я щасливий, що взяв на себе таку роль!»

"Дід Мороз, на мою думку, це свято… це привід для «п’янки»

Любов до Миколая виховувалась у маленького Петра із дитинства:

«У радянські часи це все не можна було. Ми були комсомольцями… Все було у дусі атеїзму. Але ми це все тихенько робили. До мамкиної хати приходили усі сусіди, ми співали пісні про Миколая».

За словами ужгородського Миколая, діти дуже змінюються:

«Чесно кажучи, діти дуже змінилися. Діти тепер більш вільно себе почувають, вони відкриті. Мені здається, що теперішні діти більш розумні і розвинуті порівняно з тим, що було колись».

Від гри Діда Мороза у пана Михайла «холод у серці»:

«Я грав Діда Мороза декілька разів. Для мене це не проблема. Але у мене тоді холод у серці. А от Святий Миколай – це є від душі. А Дід Мороз, на мою думку, це свято… це привід для «п’янки». Разом з тим я вважаю, що Миколай – це свято дітей, а Новий рік – свято дорослих.

"Для мене це був такий удар, що я ніколи не забуду"

Найбільш теплий спогад Петра Михайловича як Миколая:

«Це, напевно, коли я був вперше на відкритті ялинки на Театральній площі».

Та були у практиці Петра-Миколая і не надто приємні історії:

«Тоді у мене настільки голос «сів», я вже не міг співати, усім давати хрестик. Тоді зібрав усіх дітей. Хотів, щоб ми разом взялися за хрестик і спиталися у нього, чи були слухняні. Це було десь 30 дітей. І кожен хотів дістати до палиці. І був там один хлопчик – років 12-14. Перед ним стояла дівчинка, така повненька. І цей хлопчик, щоб дістатись до палиці, штовхнув дівчинку і дуже некрасиво її обізвав. Для мене це був такий удар, що я ніколи не забуду. Я підійшов до того хлопчика, взяв його за руку. Поцікавився, як його звати. А потім запитав, чому він так вчинив із дівчинкою і попросив, щоб він вибачився перед нею. А дівчинка, тим часом, заплакана стояла біля своєї бабусі. У хлопчика не було стільки сили, хоробрості, щоб сказати це слово «вибач». Коли всі звернули увагу на бешкетника, тільки тоді він через силу попросив вибачення. Такий негативний конфлікт був у мене».

"Цього року я вже вшосте поспіль відкриваю ялинку в Ужгороді"

За основною професією, Петро Михайлович – автослюсар:

«Я вже на пенсії 10 років. Інколи по старим знайомствам займаюся ремонтом машин. Займаюся домашнім господарством, допомагаю дочці, сестрі, братові. Роботи – хоч відбавляй. Я не знаю, хто то каже, що немає роботи! Я би продав половину своєї роботи (сміється – авт.). Лиш треба руки і голову! Якщо дві ліві руки, то, звичайно, що роботи не буде».

Найбільш досвідченого Миколая Ужгорода інколи навіть впізнають на вулиці:

«Чесно кажучи, інколи не знаю людину, а вона вітається зі мною! Мені це дуже приємно».

Петро Михайлович каже, що ніколи не думав над тим, аби припинити «кар’єру» Миколая:

«Ні-ні, такого ніколи не було. Я щороку чекаю свято Миколая, готую унікальну програму, в Інтернеті знаходжу десь щось нове».

Найбільш грандіозне дійство для нашого Миколая – це відкриття ялинки в Ужгороді:

«Цього року я вже вшосте поспіль відкриваю ялинку в Ужгороді. У мене навіть із газет є вирізки про кожне із цих свят. Я знаю, що щороку у 12 годин – відкриття ялинки. От і приходжу. Мене вже там діти чекають. Я всіх обіймаю, ми разом із дітьми колядуємо. Горішки даю дітям (посміхається – авт.)».

Побажання від ужгородського Святого Миколая до прийдешніх свят:

«Я би хотів, щоб усі зустріли прийдешні свято з любов’ю одне до одного. Щоб усі поважали одне одного. Щоб у світі було більше доброти і хороших колядок!»

Нагадаємо, "Ялинко, гори!": в Ужгороді пройшов 21-й парад Миколайчиків (ФОТОРЕПОРТАЖ).

Миколай Петро_михайлович свято Ужгород
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Якість матеріалу
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
273 перегляди у жовтні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Пригоди
ДТП трапилася 16 жовтня близько 20:30 год на вул.Івана Франка у місті Виноградові. У Головному управлінні Нацполіції Закарпаття повідомили, що на місці події слідчі з’ясували, що водій автомобіля «Volkswagen Golf», не впорався з керуванням та допустив наїзд на велосипедиста, 14-річного місцевого жителя, який рухався узбіччям дороги у попутному напрямку. Внаслідок автопригоди підліток отримав важкі травми, наразі він перебуває у реанімаційному відділенні мі...
Суспільство
У зв’язку з набранням чинності змін від 01.05.2019 року внесених до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виникла необхідність переукладення діючих договорів про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів із врахуванням змін до законодавства та включення деяких нововведених положень до умов Договорів із Споживачами. Для оперативного переукладення діючих договорів просять звертатись до Сервісного центру обслуговування споживачів ТОВ «АВ...
Суспільство
Пункт пропуску «УЖГОРОД» відновив роботу. Фіскальна служба Словацької Республіки повідомила про завершення ремонтних робіт у пункті пропуску "Вишнє Нємецьке". Пропуск через державний кордон учасників міжнародного руху співробітники Держприкордонслужби України здійснюють встановленим порядком.
Політика
Рішення Апеляційного суду Лондона і Уельсу підтвердило, що англійський суд має юрисдикцію для розгляду позову ПриватБанку щодо шахрайства з боку Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова. Чому це важливо - коментар інвестиційного банкіра Сергія Фурси. "Украина победила. Не только в футбол. В суде. Коломойского. В Суде Лондона. Большая победа для Украины, иллюстрирующая и силу британского права, и сюрреализм украинской судебной системы. Украина победила в а...
Кримінал
Трагедія сталась в селі Богдан по вулиці Шевченка, що на Рахівщині. У Головному управлінні Нацполіції Закарпаття виданню 0312 розповіли, що до поліції 14 жовтня о 21.20 надійшло повідомлення від лікарів, що до них із тілесними ушкодженнями було доставлено жінку 1969 р.н., яка через кілька годин померла. На місці події слідчі попередньо встановили, що смертельні удари їй наніс син 1988 р.н. у стані алкогольного сп'яніння.  Слідчі затримали зловмисника у пор...
Суспільство
За інформацією групи "Новини Чопа" містяни знайшли надгробну плиту з поховання чопського равіна 1939 року. Проте у коментарях дали поправку, що це плита з молитвою про смерть солдата, написана на івриті. Як йдеться у дописі, історичну роль у розвитку Чопу на початку минулого століття відіграла велика єврейська громада міста, адже до сьогоднішнього дня в місті можна побачити залишки її життєдіяльності у вигляді труби цегляного заводу. Під час другої світово...
Спорт
Світовий чемпіонат зібрав понад 1200 спортсменів з понад 40 країн світу. Змагання проходили 11-13 жовтня у Карлових Варах в спорткомплексі «КВ-Арена». Вже у перший день змагань змагались спортсмени у Кубку Світу серед дітей, де представник Мукачева Миколай Маслиган зайняв в ката 3 місце. У другий день змагань виступила Софія Фабрицій, яка на шляху до перемоги пройшла 6 кіл, не давши своїм супротивницям жодного шансу в розділі шобу-іппон куміте. Дівчина пер...
Суспільство
Водоканал Ужгорода повідомляє, що бригадою дільниці водопровідної мережі проводитимуться аварійно-відновлювальні роботи по вулиці Українській, в районі будинку №52. В зв’язку з цим, тимчасово, протягом виконання робіт, буде ускладнено автомобільний проїзд на ділянці автошляху, в районі проведення робіт. Автомобільний рух буде відновлено до звичайного режиму одразу ж по завершенні робіт.
Суспільство
З червня в рамках грантового проекту розпочалась реалізація ініціативи, яка має покращити доступність та інфраструктуру Боздоського парку. Зокрема, повинна бути збудована автобусна зупинка біля центральної алеї парку. Окрім того будуть встановлені інформаційні стенди та мапи з даними про парк, лавиці та смітники, проведена підсадка дерев тощо. Вже встановлено безкоштовний доступ до WiFi на двох алеях. В Ужгородському прес-клубі представили три проекти гром...