Професія «Ужгородець»: Святий Миколай – Петро Шандор

Це людина, яка вважає, що роль Миколая – це його доля. Дідусь, який 6 років поспіль відкриває ялинку в Ужгороді. Чоловік, який став Миколаєм у спадок від матері. Пенсіонер, який понад усе любить дітей, хоч інколи дарує їм різочки.

Сайт міста Ужгорода напередодні Нового, 2018-го, року поспілкувався із Петром Шандором, Святим Миколаєм із 24-річним стажем.

Домовитись про інтерв’ю із Петром Михайловичем було легко.

«На 14:00 буду на Петефі», - сказав чоловік.

Прямуючи на інтерв’ю, думав, як я впізнаю пана Петра, адже бачив його лише у ролі Миколая.

На годиннику рівно 14:00. До автобусної зупинки на Петефі під’їжджає пенсіонер на велосипеді. Ні секунди сумнівів – це наш Миколай.

Дорогою до скверику, 70-річний чоловік розповідає про себе:

«Я родом сам із Дравець. Моя мамка також. Але мій рід – із Баранинців. У 70-му році нам із уже покійною жінкою вдалося отримати ділянку у Дравцях. Там побудували дім, виростили двох дівчат. Тепер я уже дідик. Дасть Бог, скоро буду прадідом».

"Мама зробила таку собі «форму», і упродовж багатьох років переодягалась у Миколая"

На свято Миколая маленький Петро отримував «іриски»:

«Мамка з дитинства привчала нас до Божого слова. І з самого малку вона нам дарувала подарунки на Миколая. А це дуже скрутні часи були. Мати приносила із міста цукерки, і ми ділили їх із старшою сестрою і середнім братом. Я був молодшим. То були «іриски»».

Материнська магія на Миколая спрацьовувала:

«Тож, коли ходив Миколай, ми завжди думали, що то мама. А вона заперечувала. Ми вирішили спіймати її «на гарячому». Коли мама уже лягла спати, ми протягнули через хату нитку: якби вона і справді ставила подарунки на вікно, ми би про це обов’язково дізнались».

Діти повірили, що подарунки у черевички кладе не мати:

«Нитка залишилась на місці, а подарунки – на вікні, у черевичках. Ми були дуже раді цьому, адже, як виявилось, це не мама туди подарунки кладе».

Як виявилось, мама малого Петра була «справжнім» Миколаєм:

«Звичайно, старша сестра з часом усе зрозуміла. А мама зробила таку собі «форму», і упродовж багатьох років переодягалась у Миколая. Казала: «Я йду в магазин». Потім неочікувано до нас приходив Святий Миколай. А коли мама «поверталась» із магазину, ми уже були щасливі від того, що до нас приходив Миколай».

У цей вечір мама зізналась рідним, що всі ці роки була Миколаєм

«Коли у мене вже були діти, мама грала роль Миколая для них. І була ситуація, радість у мене, коли мама зібрала у себе вдома усю нашу сім’ю. Ми стали усі у круг, мама вручила нам подарунки і каже: «Поверніться на 180 градусів, я вам маю відкрити невеличку таємницю». І тоді вона перед нами постала в образі Миколая. Це для нас була велика несподіванка: ми сміялись, сльози були на очах!»

Настав час, коли мати передали сину повноваження сімейного Миколая:

«Після цього мама звернулась до мене і сказала: «Синку, я вже немолода, тож хочу, щоб наступного року ти був нашим Святим Миколаєм». От так я успадкував цю відповідальну місію – бути Святим Миколаєм. І тепер уже пройшло 24 роки з того часу».

Для Петра Михайловича свято Миколая – особливе:

«Я не можу передати словами, як я чекаю на це свято. Коли приходить цей день, моїй радості немає меж».

Один із внуків ужгородського Миколая не знає про покликання дідуся:

«Тепер у мене вже внуки підросли. Один вчиться у 5-му ліцеї, а один – працює. Дочка закінчила львівську академію і віддала себе творчості. Цього року мене, як Миколая, запросили у 5-й ліцей. Звичайно, я погодився. Тим більше, що там вчиться мій внук. А він дотепер не знає, що я – Миколай. Я змінюю голос, обличчя, у мене все так закрито, тож він не знає, що це я. «Мамко, то точно такий, як дідик, але то не дідик», - каже внук».

У мене є хрестик, який визначає, чи дитина була хорошою, чи ні.

У Святого Миколая є свої «технічні» таємниці:

«Я провів свято у ліцеї. Подарунків на всіх не вистачило. Але у мене є хрестик, який визначає, чи дитина була хорошою, чи ні. Якщо хрестик загорівся, значить дитина була слухняною. А весь секрет – у моїй фантазії (посміхається – авт.). Я тримаю пульт у лівій руці, який відповідає за загорання хрестика. Але це так – по секрету! І на святі я попросив, щоб до мене підізвали мого внука. Юра, звичайно, із «квадратними» очима підходив до мене. А потім, коли він прийшов додому, то розповідав мамі, що Миколай дав йому подарунок».

Петро Михайлович, як у свої часи його мати, «відкрився» перед рідними:

«І цього року на Миколая, 18-го ввечері, я прийшов до них додому, вручив подарунки, і, як моя покійна мама, зняв перед ними свою «форму». Коли внук побачив це, то сказав: «Ну, дідику, ви даєте!» Це була радість, усі сміялись».

На думку чоловіка, Миколаєм може стати не кожен:

«Це така традиція. Я стараюсь передати її внукам своїм. Але не знаю… То треба мати душевне таке багатство, то не кожному дано від Бога. І я над цим працюю: кожного року удосконалюю програму, стараюсь, щоб завжди було щось нове, не пропускаю в Ужгороді запалення ялинки. Така моя доля».

"Ніколи не забуваю брати із собою прутики для неслухняних дітей"

Святому Миколаю нецікаво приходити до нетверезих дорослих:

«Коли вперше виступав у ролі Миколая, то дуже переймався. Мені здається, що навіть найкращі актори переживають перед виходом на сцену. Але коли вже ти там, то все зникає. Це велике свято. І мені від цього легше. А коли мене до діток запрошують, то я це дуже люблю. З дорослими все не так, у мене нема такого інтересу. Особливо, коли деякі із них напідпитку».

На святах Миколай запасається прутиками:

«Ніколи не забуваю брати із собою прутики для неслухняних дітей. Запитую у діток, хто хоче перший подарунок. Всі піднімають руки догори, а я витягаю прутик. Кумедна ситуація виходить (сміється – авт.)! То треба бути душею із дітьми, любити це…»

Петро Михайлович намагається переносити філософію Святого Миколая у своє життя:

«Святий Миколай – це людина, яка ціле своє життя робила добро. Він все віддавав для дітей, дорослих, бідних, стареньких. І цю манеру, ці дії я намагаюсь переносити у життя. Намагаюсь бути причетним до його роботи, бути близьким до цього. Можливо, це не виходить зовсім так. Я стараюся не собі зробити краще, а другому добро. Я щасливий, що взяв на себе таку роль!»

"Дід Мороз, на мою думку, це свято… це привід для «п’янки»

Любов до Миколая виховувалась у маленького Петра із дитинства:

«У радянські часи це все не можна було. Ми були комсомольцями… Все було у дусі атеїзму. Але ми це все тихенько робили. До мамкиної хати приходили усі сусіди, ми співали пісні про Миколая».

За словами ужгородського Миколая, діти дуже змінюються:

«Чесно кажучи, діти дуже змінилися. Діти тепер більш вільно себе почувають, вони відкриті. Мені здається, що теперішні діти більш розумні і розвинуті порівняно з тим, що було колись».

Від гри Діда Мороза у пана Михайла «холод у серці»:

«Я грав Діда Мороза декілька разів. Для мене це не проблема. Але у мене тоді холод у серці. А от Святий Миколай – це є від душі. А Дід Мороз, на мою думку, це свято… це привід для «п’янки». Разом з тим я вважаю, що Миколай – це свято дітей, а Новий рік – свято дорослих.

"Для мене це був такий удар, що я ніколи не забуду"

Найбільш теплий спогад Петра Михайловича як Миколая:

«Це, напевно, коли я був вперше на відкритті ялинки на Театральній площі».

Та були у практиці Петра-Миколая і не надто приємні історії:

«Тоді у мене настільки голос «сів», я вже не міг співати, усім давати хрестик. Тоді зібрав усіх дітей. Хотів, щоб ми разом взялися за хрестик і спиталися у нього, чи були слухняні. Це було десь 30 дітей. І кожен хотів дістати до палиці. І був там один хлопчик – років 12-14. Перед ним стояла дівчинка, така повненька. І цей хлопчик, щоб дістатись до палиці, штовхнув дівчинку і дуже некрасиво її обізвав. Для мене це був такий удар, що я ніколи не забуду. Я підійшов до того хлопчика, взяв його за руку. Поцікавився, як його звати. А потім запитав, чому він так вчинив із дівчинкою і попросив, щоб він вибачився перед нею. А дівчинка, тим часом, заплакана стояла біля своєї бабусі. У хлопчика не було стільки сили, хоробрості, щоб сказати це слово «вибач». Коли всі звернули увагу на бешкетника, тільки тоді він через силу попросив вибачення. Такий негативний конфлікт був у мене».

"Цього року я вже вшосте поспіль відкриваю ялинку в Ужгороді"

За основною професією, Петро Михайлович – автослюсар:

«Я вже на пенсії 10 років. Інколи по старим знайомствам займаюся ремонтом машин. Займаюся домашнім господарством, допомагаю дочці, сестрі, братові. Роботи – хоч відбавляй. Я не знаю, хто то каже, що немає роботи! Я би продав половину своєї роботи (сміється – авт.). Лиш треба руки і голову! Якщо дві ліві руки, то, звичайно, що роботи не буде».

Найбільш досвідченого Миколая Ужгорода інколи навіть впізнають на вулиці:

«Чесно кажучи, інколи не знаю людину, а вона вітається зі мною! Мені це дуже приємно».

Петро Михайлович каже, що ніколи не думав над тим, аби припинити «кар’єру» Миколая:

«Ні-ні, такого ніколи не було. Я щороку чекаю свято Миколая, готую унікальну програму, в Інтернеті знаходжу десь щось нове».

Найбільш грандіозне дійство для нашого Миколая – це відкриття ялинки в Ужгороді:

«Цього року я вже вшосте поспіль відкриваю ялинку в Ужгороді. У мене навіть із газет є вирізки про кожне із цих свят. Я знаю, що щороку у 12 годин – відкриття ялинки. От і приходжу. Мене вже там діти чекають. Я всіх обіймаю, ми разом із дітьми колядуємо. Горішки даю дітям (посміхається – авт.)».

Побажання від ужгородського Святого Миколая до прийдешніх свят:

«Я би хотів, щоб усі зустріли прийдешні свято з любов’ю одне до одного. Щоб усі поважали одне одного. Щоб у світі було більше доброти і хороших колядок!»

Нагадаємо, "Ялинко, гори!": в Ужгороді пройшов 21-й парад Миколайчиків (ФОТОРЕПОРТАЖ).

Миколай Петро_михайлович свято Ужгород
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
292 перегляди в червні
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі

Суспільство
Колекціонування зменшених копій пожежних машин – таке захопливе хобі має виноградівський рятувальник Степан Оравський. Його колекція налічує понад 90 різноманітних моделей пожежних машин, інформує Севлюш.Інфо. Зі слів чоловіка, ще з дитинства він захоплювався колекціонуванням танків, динозаврів, а ось бажання колекціонувати мінікопії пожежних машин з’явилося після того, як вступив до лав пожежної охорони, де працює вже 21 рік. Самим колекціонуванням серйоз...
Політика
Наступного тижня на Закарпаття планує приїхати спікер Верховної Ради Дмитро Разумков.  Покищо точної програми немає, а деталі візиту ще узгоджуюються. Буду знати більше – напишу, Віталій Глагола Це буде вже 4-й візит з Уряду на Закарпаття менше ніж за 2-ва місяці. Двічі з візимо в області побував президент. А 23 квітня з робочим візитом прибули Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, перший заступник Керівника Офісу Президента Сергій Трофімов, головний сані...
Суспільство
Гірська чиста річка - що Ви уявляєте коли чуєте такі слова? Кришталево чисту, прозору воду, здорову флору навколо неї, чисте свіже повітря та красу навколишнього оточення.  Вича – унікальна річка Українських Карпат, у якій водяться червонокнижні риби. Нині річка переповненна сміттям, пише ГО "Сольва-прогрес". Вся різноманітність риб, стала рідшою, а переходити річку без взуття – стало небезпечно через те, що практично все дно усипане битим склом. Сміття ст...
Суспільство
Грибний сезон триває, запеклі грибарі хизуються світлинами у соцмережах. Ще з травня у закарпатських лісах грибарі вже збирають небувалий врожай грибів. В лісах Закарпаття триває сезон збору грибів. Дощі та тепла погода роблять свою справу й грибів у лісах Закарпаття зараз “хоч відбавляй”, пише Перший. Закарпатці збирають переважно білі та підосиковики. Звичайно, трапляються і підберезники. Зараз, кажуть грибники, саме час збирати свіжі маленькі білі. Найч...
Суспільство
Правоохоронними органами Закарпаття продовжується системна робота щодо притягнення до відповідальності осіб за порушення виборчого законодавства. Так, сьогодні, 5 червня 2020 року, прокуратурою Закарпатської області затверджено та скеровано до суду обвинувальний акт стосовно ще одного члена дільничної виборчої комісії у с. Великі Лучки, Мукачівського району. У ході слідства зібрано докази, які підтверджують, що підозрювана, усупереч складеної присяги та ді...
Суспільство
Комунальне підприємство «Ужгородський муніципальний транспорт» повідомляє про нові графіки руху автобусів на міських маршрутах №№ 18, 20 та 24. На 18-му маршруті працює ще один додатковий автобус, а щодо 24-го враховано прохання та зауваження ужгородців, про це інформують в Ужгородській міській раді. Читайте також: На об'їзній Ужгорода п'яний водій не впорався з керуванням та злетів у кювет (ФОТО) Підписуйтеся на наш Telegram-канал та отримуйте новини ще...
Суспільство
Літо розпочалося, а боротьба з коронавірусом триває. Країни думають, як бути далі та як адаптуватися до нинішніх умов. Десятки країн напрацьовують відкриття кордонів, а деякі планують повністю вийти з карантину найближчим часом. Країни Європейського союзу продовжили обмеження на в’їзд іноземців до 1 липня. Про це заявила єврокомісар Юлва Йоханссон після засідання міністрів внутрішніх справ країн Євросоюзу. За її словами, Єврокомісія планувала відкрити зовн...
Кримінал
Міжгірським ВП Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області розшукується гр. Блецко Іван Іванович, 1991 року народження, мешканець с. Майдан Міжгірського району Закарпатської області, обвинувачуваний у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК Ураїни (Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження). Прикмети: на вигляд 25-30 років, зріст 165-170 см, споривної тілобудови, волосся чорне. В разі отримання будь-якої інформації (контактні д...
Суспільство
Заяву про відставку голови Порошківської сільської ради, що на Перечинщині, опублікувала у соцмережі Тетяна Касинець, пише mukachevo.net. Наразі про офіційну причину складання повноважень головою Порошкова Касинцем Юрієм Юрійовичем не відомо. Жителі Порошкова вважають, що голова села склав повноваження через ймовірний конфлікт з ромським населенням, які нібито крадуть у селян врожай та випасають своїх коней на ділянках жителів села. У сільській раді також...