Ужгородка Надія Дьолог: «Якщо хоча б десятьом людям я допоможу змінити життя на краще, то я буду щасливою, що живу не марно» (ФОТО)

Напередодні Міжнародного Дня інвалідів, який відзначаємо 3 грудня, сайт міста Ужгорода поспілкувався з відомою на Закарпатті та в Україні спортсменкою, сильною та цілеспрямованою дівчиною, надзвичайно життєрадісною людиною – Надією Дьолог.

Вона народилася цілком здоровою дитиною і лише один неправильний рух, падіння з черешні, прикував її до інвалідного візка. Однак, це не стало дівчині на заваді і сьогодні вона – чемпіонка світу з фехтування!

У складі жіночої шабельної збірної України Надія Дьолог разом з Євгенією Бреус, Наталією Моркович та Ольгою Єсіною стали найсильнішими у командних змаганнях! Готували дівчину до Чемпіонату в Італії Емілія Мадяр-Фазекаш та Оксана Рапинец.

- Розкажи, будь ласка, про момент в житті, який прикував тебе до візка.

- У 10 років я травмувалась – впала з черешні. Ми жили-жили і тут бах - перелом спини. Ми й уявити не могли, що таке може трапитись. Там, де я народилась – в Тячівському районі, в Тарасівці – люди не знали, як діяти в таких випадках. В селі живуть іншим життям. Ніякої інформації ні в мене, ні в моєї мами не було.

В мене немає розуміння, що я зранку прокидаюсь і йду. В мене є розуміння я прокидаюсь, сідаю на візок і їду

- Яким було твоє життя до трагедії?

- Я вже й не пам’ятаю ходячого свого життя. Бо я була дитиною і те, що сталось, стало великим потрясінням. В мене немає розуміння, що я зранку прокидаюсь і йду. В мене є розуміння я прокидаюсь, сідаю на візок і їду. Я звикла і вже не відчуваю ніякого дискомфорту. Навіть здорова людина не може собі все дозволити – в неї трапляються перепони, які впливають на її повноцінне життя. Тобто не можна сказати, що коли людина ходить, то вона живе повноцінним життям. Всі можуть жити повноцінно! Просто в кожного – свої життєві пріоритети. В кожної людини є свої бар’єри, які вона долає, або живе як жила. Таке в мене життя, і я не відчуваю ніякої тяжкості.

ПРИСНИВСЯ ДИВНИЙ СОН

- Чи уявляла ти коли-небудь своє життя по-іншому?

- 18 років назад мені приснився дивний сон. У мене вдома, де я народилась, є два будинки. В одному ми спимо, в іншому літня кухня. І треба до неї переходити через двір. Снилось мені, що я прокидаюсь, стаю на ноги і йду на кухню робити собі каву. Я роблю глоток кави і пригадую, що я забула про візок. Я повертаюсь за візком і допиваю каву.

Я наробила дуже багато помилок через те, що не знала, як правильно поводитись на візку

- Пройшов період операцій, реабілітацій і я наробила дуже багато помилок через те, що не знала, як правильно поводитись на візку, як жити з ним. Весь свій досвід я набувала на власних «шишках». А якби в той час були якісь семінари, або тренінги, де люди змогли б розказати і показати мені або мамі, як продовжувати жити на візку, було б набагато простіше. Я не знала, як користуватись візком, на якій подушці сидіти, яку саме реабілітацію проходити. Якби це все було б можливо, моє життя склалось трохи по-іншому. А так я мусила все проживати без підказок. Зараз це іноді відгукується.

В ОБЛАСНІЙ ЛІКАРНІ Я ЧІТКО ДЛЯ СЕБЕ ВИРІШИЛА: СВОЄ ЖИТТЯ Я ПРОЖИВУ, А НЕ ПРОІСНУЮ

- Як ти зуміла знайти в цей момент сили в собі та бажання жити далі?

- Колись одна жінка-лікар змінила моє життя, змусила повірити, що життя може бути прекрасне. Її звуть Олександра Леонідівна. Вона своєї посмішкою посіяла в мені жагу до життя! Я захотіла жити... Ця жінка є для мене прикладом того, як треба жити і як ставитися до людей. Перебуваючи в обласній лікарні, я чітко для себе вирішила: своє життя я ПРОЖИВУ а не ПРОІСНУЮ! Лікар своїм прикладом показала, що є люди, які роблять добро просто так, нічого не чекаючи у відповідь. Це було для мене відкриття. Зараз, коли я досягаю чогось, завжди роблю селфі і надсилаю їй у знак вдячності, що вона мене вилікувала. Я дуже рада, що вона така є і я з нею знайома.

Насправді, завжди треба посміхатись. Тоді життя стає теплішим і радісним

- З Чим в тебе виникли найперші труднощі, коли ти переїхала до Ужгорода і почала жити самостійно?

- Я переїхала до Ужгорода у 2012 році. Я тоді абсолютно ще не розуміла, як я буду жити, де я буду жити, як буду добиратись в університет, так як хотіла вчитись на стаціонарі. Шукаючи квартиру, я стикнулась з великою проблемою. Зняти житло, навіть маючи кошти, було практично нереально. На першому поверсі стикалась часто із не відповідними для мене умовами. Мені допомогло знайомство із сестрами із римо-католицького монастиря, які мають в місті гуртожиток. Єдина проблема – це 2-ий поверх. Але одного разу я почула теорію, що на візку можна підніматись на 2-й поверх на сходинках. Ну і в мене це практично вийшло.

Я НЕ ЛЮБЛЮ ЗАЛЕЖАТИ ВІД КОГОСЬ

- Як тобі, дівчині з обмеженими можливостями, живеться в Ужгороді?

- Я не можу сказати, що в Ужгороді немає ніяких організацій, які допомагають людям з обмеженими можливостями. Вони є, вони щось розказують людям, показують. В Ужгороді мало активних в цьому плані людей. Але біда в тому, що на Закарпатті та й взагалі по всій Україні багато є сіл, районів, де це зовсім не опрацьовано.

В Ужгороді я зустрічала людей, які підказували мені, як і що робити. Я слухала їхні підказки і старалась втілювати в реальність

- Я пам’ятаю, як перший раз скористалась таксі. Це було для мене справжнє психологічне випробування. Не люблю залежати від інших людей. Одного разу сиділа вечері і продумувала, як мені визвати службу таксі і пояснити їм, що я буду з візком. Мені попалась хороша людина, все вийшло не так страшно, як мені здавалось. Але сама спроба для мене була морально важкою. Зараз, коли я кудись збираюсь поїхати, то я вже знаю більш-менш місто, я розумію де можна проїхати, а де ні. Я щоразу обираю шляхи, заклади, які можу відвідати, кафе в які можу попасти. Якщо я не можу самостійно, то прошу відповідно друзів про допомогу.

ЧАСТО ЛЮДИ ЗАЛИШАЮТЬСЯ ЗАЛЕЖНИМИ ВІД ОБСТАВИН, ЗА ЯКИХ ЇМ ПРИХОДИТЬСЯ ЛИШЕ "ПРОСИТИ"

- Чи зустрічала ти людей, які через вади замикаються в собі і своєму становищі?

- Часто люди лишаються залежними від обставин, за яких їм приходиться лише «просити» в когось навіть чогось елементарного. Мені хотілося б підійти до людини і сказати, якщо ти хочеш – переїжджай до мене в місто. Я хочу допомоги, підказати. Мені хочеться сказати - ви можете і у ваших силах бути незалежними від батьків, родичів, друзів. Людина на візку, з ампутацією та іншими вадами може працювати, відвідувати університет, мати хобі, тощо!

- Ти сама захотіла фехтувати? Це був твій вибір чи хтось тебе спонукав до цього?

- До фехтування я займалась пауерліфтингом. Потім, у 2015 році я вирішила змінити вид спорту і пішла у фехтування. Це був мій свідомий вибір. І того ж 2015 року у мене був перший старт на чемпіонаті України. Мені він дуже сподобався і тоді я вирішила остаточно, що фехтування стане головним у моєму житті.

- Чи були в тебе в цій справі якісь люди, на яких ти хотіла рівнятися?

- Я знаю багато сильних дівчат-фехтувальниць, на яких мені б хотілось рівнятись. Наразі я б хотіла бути в трійці кращих. На сьогодні в особистому заліку в шаблі я 6-а, а в рапірі 11-а. Тобто, мені є куди рости і розвиватись. Мені також дуже хочеться на міжнародних змаганнях здобувати перші місця.

- Які змагання тобі запам’ятались найбільше? Які з них були найуспішнішими?

- Для мене успішні змагання це тоді, коли я можу сказати сама собі і тренеру, що я дійсно фехтувала дуже добре, що всі зусилля були прикладені і я їх реалізувала в боях. Таким для мене був і запам’ятався старт в Нідерландах. Тоді я привезла в Україну срібло. Моїми суперниками завжди буди сильні дівчата і розуміти, що досягнута перемога - неймовірні завжди почуття. Приємно, коли зусилля дають свій результат.

- Які тебе переповнювали думки, коли назвали чемпіонкою світу?

- Коли на чемпіонаті, де змагаються 24 країни, відзначають переможців і піднімається прапор України та звучить гімн - це неймовірні почуття. Відчуваєш неабияку гордість за свою країну, за команду, за тренерів і за себе особисто.

-Як ваша команда провела час в Італії під час чемпіонату і які склались відносини з іншими командами?

- Зазвичай, складуються дуже дружні стосунки з командами. Перебування в Італії пролетіло дуже швидко. Ми пів року тренувались і коли прилетіли в Італію, то на наступний день вже було змагання. Але нам вдалось побачити трішки Італії. Останній день в нас було вільних 4 години і ми всією командою гуляли по Риму.

- Хто є твоєю групою підтримки?

- Весь цей час мене підтримувала моя команда. Це люди, з якими я займаюсь, та тренери. Моя команда складається із 4-ох людей: 3 людини фехтують, а одна в запасі.

Я Б ХОТІЛА ФЕХТУВАТИ ЩЕ КРАЩЕ, НІЖ Я ВМІЮ

- На твою думку, яким повинен бути ідеальний тренер?

- Тренер має заряджати. Учень має відчувати енергетику тренера і хотіти виконувати вправи на всі 100 % , старатись виконувати їх без зауважень. І звичайно, має бути взаємна повага. Бо, коли немає поваги до тренера, тоді і заняття, і результати будуть іншими.

Я хочу гордитись собою, щоб мною пишались тренери. Я б хотіла фехтувати ще краще, ніж я вмію

- Яка твоя заповітна мрія?

Мрію відчути шалені емоції від участі в Паралімпіаді -2020. Не лише взяти участь, а й привезти перемогу! В 2016 році, коли в Києві були проводи паралімпійців на Паралімпіаду, назвали всі області, а Закарпаття ні. Для мене це було дуже дивним. У нас такий прекрасний край, так багато сильних і талановитих людей! Мені б дуже хотілось, щоб і закарпатці представляли Україну на таких конкурсах. Я не люблю поразок. Я хочу гордитись собою, щоб мною пишались тренери. Я б хотіла фехтувати ще краще, ніж я вмію.

- Чим плануєш займатись в майбутньому? Чи хотіла б ти стати тренером?

- Ні. Коли я закінчу університет, я хочу бути соціальним працівником. Згодом обов’язково настане час, коли мені прийдеться закінчити свою спортивну кар’єру. Я хочу працювати саме в соціальній сфері, тому що вона в Україні слабо розвинена, насамперед інформативно. Я б хотіла ділитись інформацією з власного 21-річного досвіду з іншими людьми, які цього потребують. І якщо хоча б десятьом людям я допоможу змінити своє життя на краще, то я буду щасливою, що живу не марно.

спортсменка інвалід Ужгород Закарпаття.перемога
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Якість матеріалу
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
1161 перегляд в серпні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
Одна із найбільших колекцій кактусів на Закарпатті на балконі звичайної багатоповерхівки. Володимиру Демидчуку за 70 і більше 40 років він вирощує колючі екзотичні рослини в однокімнатрій квартирі на 8 поверсі. Тут понад 400 кактусів, майже кожен іншого виду. Повторюються лише ті, які потребують запилення одне від одного. Майже всю колекцію чоловік виростив з зерняток. Зернятка чоловік, здебільшого, заготовляє з плодів. Один із видів має близько півтисячі...
Суспільство
З початку року послугами обласної служби зайнятості скористалися 352 безробітних з інвалідністю. З них, за сприянням служби зайнятості, працевлаштовано 60 осіб, 6 осіб з інвалідністю відкрили власну справу, 29 осіб залучались до робіт тимчасового характеру. Наразі в обласній службі зайнятості наявні 136 вакансій для осіб з інвалідністю. Найбільш затребуваними професіями є: швачка, обробник виробів, провідник пасажирського вагона, технік, монтер кабельного...
Суспільство
В Рахівському районі зараз активно працюють над тим, аби гуцульська овеча бриндзя першою з українських продуктів потрапила до реєстру географічних зазначень на харчові продукти Європейського Союзу. Виробники сирів Рахівщини ставлять собі за мету донести до споживача якісний аутентичний продукт, виготовлений за віковими традиціями. Нещодавно в Діловому, “географічному центрі Європи”, з’явилась перша бринзарня, орієнтована в першу чергу на туристів. Милуючис...
Пригоди
Сьогодні перечинські рятувальники, прямуючи на пожежно-рятувальному автомобілі для проведення профілактичного відпрацювання у населених пунктах Тур'я Поляна та Тур'я Бистра, самі опинилися в епіцентрі події - повідомляє Управління ДСНС України у Закарпатській області Так, на узбіччі автошляху між населеними пунктами Порошково й Тур'я Бистра рятувальники побачили, що з легковика «Opel Kadett» йде густий дим та видно полум'я, а поруч метушиться розгублений к...
Суспільство
Туристи перебувають у травматологічному відділенні Тячівської РЛ№1. Медики оглянули потерпілих та проводять їх лікування- повідомляє Тячів. ком Зі слів головного лікаря Федора Яринича, вони отримали непряме ураження розрядом блискавки, на тілі потерпілих виявлено незначні опіки, зокрема у чоловіка обпечено стопи. Наразі стан пацієнтів стабільний. Однак медики не можуть передбачити,які матиме наслідки для організму людей взаємодія з розрядом, адже дещо пі...
Суспільство
У Закарпатському музеї народної архітектури та побуту стартувала ще одна виставка – «Нова зустріч». Це експозиція художника Сергія Глущука, який представив на розсуд поціновувачів живопису 37 картин у стилі реалізму. Кілька робіт виконані автором у стилі «ню». Триватиме експозиція до 5 вересня. Джерело: М-студіо
Спорт
У неділю 25 серпня відбудеться фінальний матч кубку Ужгородського району. У фіналі гратимуть новостворена ФК «Олімпік»(Коритняни) та сторожницький «Лідер». Основний фінальний поєдинок почнеться о 16:00, на стадіоні ГРК «Камелот». Юнаки о 14:00: змагатимуться ФК «Лінці» та ФК «Великі Лази». Закарпатців запрошують на матч повболівати за команди! Для вболівальників команди з Коритнян, буде організовано автобус, який забезпечить довіз в обидві сторони. Збір бі...
Суспільство
Про це повідомили у Мукачівському відділі культури.  Сьогодні, 22 серпня, на черговій сесії Мукачівської міської ради депутати підтримали рішення "Про затвердження списку обдарованих і талановитих учнів шкіл естетичного виховання, стипендіатів Мукачівської міської ради в галузі культури на 2019-2020 навчальний рік". За особисті здобутки у творчих фестивалях-конкурсах, мистецьких олімпіадах міжнародного, всеукраїнського та обласного рівнів, 13 учнів шкіл ес...
Суспільство
Опіки обличчя та дихальних шляхів: у Берегові піврічне немовля отримало серйозні травми, розливши гарячий бульйон. Бабуся каже: недогледіла, і малюк перевернув на себе миску з гарячим бульйоном. Дитину одразу обмили холодною водою і доправили до лікарні. Там хлопчика спочатку поклали в реанімацію, а коли його стан стабалізувався - перевели у відділення у травматологічне відділення. За словами лікарів, наразі життю малюка нічого не загрожує. Тим часом, маті...
Новини по темі
Ужгородець вирощує на балконі одну із найбільших колекцій кактусів в області (ВІДЕО)
З початку року на Закарпатті працевлаштовано 60 осіб з інвалідністю, шестеро - відкрили власну справу
Гуцульська бринза може стати першим українським продуктом, що потрапить до реєстру географічних зазначень ЄС (ВІДЕО)
Лікарі розповіли про стан туристів-поляків, яких під час подорожі Карпатами уразила блискавка
Експозиція з картинами у стилі «ню»: В Ужгороді відкрили виставку художніх полотен під назвою «Нова зустріч» (ФОТО)
Талановиті учні Мукачева отримуватимуть щомісячно тисячу гривень
Лікарі повідомили про стан немовляти, що обпікся окропом на Берегівщині (ВІДЕО)
На всіх митних постах Закарпаття проводять акцію з протидії корупції (ВІДЕО)
"Газовий запас": українці зможуть закупити газ за літньою ціною на зиму
Суд відпустив Іванну Кострабу, що спричинила резонансну ДТП в Ужгороді, під домашній арешт (ВІДЕО)