Професія "Ужгородець": дорожник Степан Мігальницький

Ремонт доріг у всіх на вухах. Їх роблять, та ще й декілька одразу - таке складно не помітити.

Проходячи, чи проїжджаючи поряд з цим дійством, кожен обов'язково мусить звернути увагу на результативність процесу. Та скільки є таких, хто звертає увагу на людей, які цей процес виконують? За шаром пилу та яскравою жилеткою варто вгледіти робітника, котрий присвячує себе цій нелегкій справі.

Можливо, хтось одразу уявляє собі групу суворих чоловіків, на яких збоку глянеш, і не подумаєш, що їм складно. Але наступний герой спецтеми 0312.ua - 20-річний Степан Мігальницький - одразу розвіює існуючі про це стереотипи.

Молодий хлопець вже два роки працює дорожником і вже може багато чого сказати про цього роду діяльність.

Сьогодні продовжується капремонт вулиці Берчені (інтерв’ю записане 12 червня. - ред) Зранку дорога перекрита. Тут і Степан Мігальницький – виймає люки та працює на перфораторі.

«Особливих планів з приводу майбутньої професії ніколи не будував. Але знав точно, що без роботи сидіти не буду», – згадує молодий дорожник.

Ще будучи 13-річним хлопчиком Степан почав працювати на кам’яному кар’єрі. По закінченню школи пішов навчатись на столяра. Через відсутність вакансій по спеціальності життя привело його до ремонту доріг. В той час, коли його однолітки думають про те, як би ще трішки побути під батьківською опікою, юнак освоював усі особливості роботи дорожника.

Окрім фізичної складності та шкоди для здоров’я хлопець зіткнувся і з моральною складністю цієї професії:

«Неодноразово чув та читав відгуки про виконані роботи. І можу сказати тільки те, що складається враження, наче людям ніколи не догодиш. Не ремонтують – погано, ремонтують – погано, бо перекривають дороги і робляться затори. Часто робота може затягуватися в залежності від стану тієї частини дороги, яку ремонтують».

Його робочий день триває з 8-ї до 17-ї години. Інколи приходиться залишатися і на довше. Вихідні – в суботу та неділю, але буває, що і в суботу потрібно попрацювати.

Степан розповідає, що виникають прикрі конфліктні ситуації з водіями: «Неодноразово були такі випадки, коли йдуть ремонтні роботи і дорога перекрита, а водію треба проїхати і його не цікавить.. Пояснюй чи ні – все одно треба проїхати. Грозяться побити! За те, що дорожники роботу свою виконують? Це взагалі не зрозуміло».

Робота не легка, тому і довше, ніж на 5 років на ній мало хто затримується. І Степан також, пропрацювавши ще два роки, планує спробувати себе в іншій справі.

Нагадаємо, професія «Ужгородець»: патрульний Анастасія Мальована

Автор
( 0 оцінок )
Викладення
( 0 оцінок )
Актуальність
( 0 оцінок )