Чи пристосована ужгородська ЗОШ № 20 для школярів з обмеженими можливостями: фоторепортаж

У п’ятницю, 23 грудня, до ужгородської ЗОШ №20 (ліцей «Лідер») завітала Надія Долог - чемпіонка України з фехтування серед візочників. Вона - інвалід і прийшла перевірити умови, у яких навчаються там школярі з обмеженими можливостями.

Допомагала Надії ужгородка Олена Левченко. Кореспондент 0312.ua також долучився до перевірки.

Спочатку пані Надія пробує добратися пандусом до вхідних дверей. "Підніматися мені неважко, адже я самостійна і активна. Проте тут навчаються діти з ДЦП, а їм це зробити куди проблематичніше", - відзначає пані Долог. 

Далі Надія на візку заходить у двері: "Ого, висота порогу велика, а вона не має перевищувати 2,5 см".

На наше прохання показати приміщення, відгукується заступник директора школи. Окрім першого поверху, де розташовані спеціалізовані класи, є ще другий, на якому вчиться двоє школярів з обмеженими можливостями. Але на візку Надія туди потрапити не може. Цікаво, як туди дістаються дітки? "Цим займаються працівники із центру "Дорога життя" - відповідає заступник директора. 

А зробити це має ось цей роботизований пристрій, роботу якого сьогодні ми не побачили. 

Якщо у цьому кабінеті навчання індивідуальне, то в сусідньому - вчиться 23 дітей. А за правилами їх повинно бути не більше 20-ти.

 
Тут, за першою партою, сидить маленька першокласниця з діагнозом ДЦП. До речі, саме її батьки встановили ручку в звичайному туалеті на поверсі, адже це куди зручніше, аніж чекати, доки тобі відімкнуть спеціалізований туалет. Куди ми і відправляємося далі. Виявляється, туалет замкнений, а ключі у соціальних працівників. Хоч нам і відкрили його, не може не покоїти той факт, що коли дитинка з обмеженими можливостями захоче туди, їй доведеться чекати. Заступник директора пояснює це тим, що до туалету можуть зайти інші діти і наробити там безлад.

Пані Надія перевіряє на дотримання норм висоту і ширину приміщення. Пробує самостійно дібратися до раковини і туалету. Опустити ручку, за яку необхідно триматися дитинці, жінка сама не може. Просимо допомоги в чоловіків.  

Залишилося перевірити їдальню та спортивний майданчик. За допомогою пандусу спускаємося до низу, де і розташована столова. Дізнаємося, що у ній діє не самообслуговування, що полегшує умови учнів з особливими потребами. Пані Надію турбує доступність тут до умивальників та сушарок для рук. З цим усе у порядку. 

Отже, перевірено усе, окрім майданчику. Ідемо туди. Дорога не пристована для візка, тому Надія переміщується дуже важко. 

У школі також функціонує басейн. Перевірити комфортність його умов не вдалося, але нас запевнили, що з тим усе гаразд. 

Висновки аудиту доступності начання дітей з обмеженими можливостями Надія Долог поки сказати не може. Спочатку їй необіхно надіслати анкету, дані якої засвідчують параметри перевірених сьогодні пандусів, кабінетів, туалету і їдальні.

"Звісно, якісь роботи у школі пророблені, але нічого не стоїть на місці. Тому є те, що потрібно покращити". 

На це заступник директора каже, що з метою навчання людей з особливими потребами школу ніхто не будував. Тому все надолужується лише за останні роки. 

Пані Надія також зазначила, що те, наскільки пристосована школа для навчання у ній інвалідів залежить від фізичних можливостей самих учнів. Але дітям все одно потрібна допомога сторонніх людей...

0312.ua інформував, Чому Ужгород не для людей з обмеженими можливостями: репортаж