Ужгород туристичний: Галькова площа

 У третій частині спецтеми 0312.ua, Асоціації фахівців туристичного супроводу Закарпаття та «Турінформ Закарпаття» –  знайомство з площею Корятовича, яка колись носила назву Галькової. Про найцікавіші факти, пов'язані з нею, розповідає Роман Славік. 

   Федір Корятович − подільський князь, у честь якого назвали площу,  правив у  Мукачеві в кінці XIV – на початку XV століть. ДоУжгорода він не мав жодного відношення. Єдине, що пов’язує  площу  Корятовича  з самим князем – те,  що вони приблизно почали «функціонувати» в один період.

уж

У 1380 році угорський король із династії Анжу Людовік I дозволив організовувати на площі Корятовича ярмарки. Пізніше, наприкінці 1780 р., імператриця Марія Терезія надала містові право проводити ще два ярмарки: на день св. Геогргія і напередодні дня Катерини (24-25 листопада). Тому не дивно, що у кінці ХVII ст. одна з вулиць, яка була частиною площі, так і називалась – Ринкова. Ужгород у минулому мав вісім великих ярмарків і кілька тижневих (звичайний – у понеділок, традиційний – у четвер і свинний – у середу). Площа Корятовича  виконувала роль торгівельного центру.  Ще з тих часів  була  поділена на дві частини: східну та західну. У середні віки площа була не такою забудованою якою є зараз, а активно розбудовуватися почала у XVIII- XIХ століттях

Кобаль Й

Чехословацька  влада «приховала» Малий Уж, бо він не дозволяв розвиватися інфраструктурі міста

Колись площа було околицею острова Маргарити. Острів омивався Великим  і Малим Ужем. Малий Уж протікав  околицею площі Корятовича. Відповідно, площа мала назву Галькова. Малий Уж  часто розливався. З часом утворився річковий берег, який покривався галькою.

У 1840 роках було прийнято рішення про перенесення торгівлі з Ринкової площі на лівобережжя, теперішню площу Шандора Петефі. З того часу площа стала досить не привабливою, адже тут зробили парк, який з часом заріс чагарником. Відповідно, площа була занедбана. В середині XIХ століття тут було небезпечно ходити, це місце облюбували нижчі прошарки суспільства. Тільки в кінці XIХ століття  площу почали облагороджувати. Сюди ходили на водопій корови. Стада свійських тварин створювали значний  дискомфорт для містян.  Пізніше це місце перетворюється на «фіакрову» площу, де знаходилася стоянка для фіакрів.  Тому й не дивно, що на площі Корятовича зараз знаходиться  важливий транспортний вузол. Саме тут починаються й закінчуються переважна більшість міських маршрутів. Ситуація змінилася з приходом чехословацької  влади, яка «приховала» Малий Уж, оскільки він не дозволяв розвиватися інфраструктурі міста. Коли Малий Уж був «прихований», виникла можливість інфраструктурної розбудови. 

 На місці теперішньої «LuxorPlaza» стояли таксі

У радянські часи площу Корятовича продовжують  забудовувати. На місці теперішньої «LuxorPlaza» стояли таксі. В основному це були машини «Волга».  Всі знали в місті, що таксі стартує саме звідси. Також  тут знаходився великий зелений ринок. З початку 90-тих ринок розрісся.  Протягом тривалих років тут була велика проблема з санітарією. Кожна влада намагалася вирішити проблему з цим ринком.  Кілька років тому ринок розформували й перетворили  на проїжджу частину.Біля площі Корятовича знаходиться будівля, яка колись носила назву «Легіо». У ній  була знаменита «Пурманова кав’ярня». Будинок був побудований у 20-тих рокахXХ століття.Його  конструктивістський стиль чехословацької доби зберігається до теперішніх часів. 

Ужгородська гімназія стала осередком української ідеї

  У приміщенні теперішнього хімічного факультету УжНУ була гімназія   Другетів. Цей навчальний заклад напряму пов’язаний з історією вищої освіти в Ужгороді. Перша гімназія, була закладена в Ужгороді ще у 1646 році Яном Другетом, який переніс єзуїтську гімназію з міста Гуменне до Ужгороду. Вона знаходилася біля Кафедрального собору. Пізніше, коли це приміщення зайняла греко - католицька церква,  гімназія перейшла на місце теперішнього комерційного технікуму.

Пізніше виникло питання про розширення гімназії. Не вистачало місця для всіх гімназистів, також будівля була в аварійному стані. Тоді були зібрані кошти з місцевого населення для будівництва, також  цю ідею фінансово підтримала столиця. Було вирішено будувати новий корпус гімназії,  де знаходиться теперішній хімічний факультет. З 1896 року до 1944 року навчання в гімназії  відповідало критеріям  вищого учбового закладу.

Гімназія виконувала роль  не тільки начального, а й виховного закладу. У чехословацьку добу в гімназії викладали вихідці з Галичини, а також Слобожанщини. Тому вона стала осередком української ідеї. Інтелігенція, яка закінчувала цей заклад, виховувалася на проукраїнських засадах. Деякі випускники ставали відомими політиками, наприклад, як Августин Волошин.  Викладачі гімназії продовжили свою педагогічну діяльність уже в новоствореному університеті в 1945 році. 

На площі Корятовича  й до тепер збереглися старовинні будинки, архітектура яких  виконана у стилі сецесії. Цей архітектурний стиль  домінував у середині та кінці XIХ  століття.  Він полягає у  комбінації зображень рослин, тварин та  облич людей, а також поєднанні прямокутної та округлої форм.

Ходіть щоп’ятниці на екскурсії Ужгородом з сайтом 0312.ua. Нудно не буде!