До Ужгорода привезли мощі Святого чудотворця Шарбеля: фото

Сьогодні, 9 червня, ужгородські вірники східного обряду святкують Вознесіння Господнє. У це свято до Ужгородського Хрестовоздвиженського кафедрального греко-католицького собору привезли мощі Святого Шарбеля – католицького чудотворця, який за життя і навіть після смерті рятував життя безнадійно хворих людей з цілого світу.

У 1965 році у Соборі Святого Петра Шарбеля було зараховано до лику Блаженних. Сталося це після чудодійних зцілень, зокрема – черниці Марії Абель Камарі, яка 14 років страждала важкою хворобою шлунку, і Олександра Обеїда, який неймовірним чином прозрів після 13 років сліпоти. Обидва зцілення сталися за молитвами до Шарбеля Маклуфа. Зцілення від раку Маріам Ассаф Ауад послужило останнім свідоцтвом для підписання Павлом VI Декрету про канонізацію.

Ще один цікавий випадок… Одного разу, щоб порозважатись, ченці замість олії налили в лампу Шарбеля води. Великим було їхнє здивування, коли вони вночі побачили в його келії світло. В лампі справді була вода — сам настоятель монастиря спробував її на смак, боченці-жартівники перелякалися і у всьому призналися. В Шарбеля ця вода горіла, як олія, а в келії настоятеля відразу ж загасла. Після цього випадку отцю Шарбелю дозволили прийняти схиму. Шарбель віддав чернечому життю 47 років, 23 із яких прожив схимником.

Сьогодні, під час служби, кожен охочий міг підійти до мощей Шарбеля, сказати щось потаємне, попросити про допомогу або ж просто помолитись.

Після закінчення святкової літургії кореспондент 0312.ua поспілкувався із отцем Владиславом Ігнатишиним, який привітав усіх ужгородців із Вознесінням та порівняв це свято зі шкільним випускним:

«Можна сказати, що Вознесіння – це випускний Ісуса Христа, - каже отець Владислав. – Життя Ісуса було завжди інакшим, особливим. Чому? Він зачався не так, як усі люди, народився, будучи царем Всесвіту, помер на хресті. Зі своїми апостолами у нього була, свого роду, трирічна семінарія. І був «випускний» у Ісуса. Тільки тут було навпаки: Учитель відійшов, учні залишились. На що треба звернути увагу у цьому особливому випускному Христа? Інколи вибудовуються гарні стосунки між викладачами і студентами. А потім викладачі кажуть: «Ми будемо вам допомагати». Що це означає? Через 10, через 20, 30 років ми зустрічаємося після нашого випускного і бачимо, що старіємо. У «випускному» Ісуса Христа все по-іншому: якщо апостоли старіли, то Ісус, як каже Послання до євреїв, «вчора й назавжди той самий». Тобто цей Учитель, так найчастіше називають Христа у «Євангеліє», залишається незмінним. Я б запропонував поспілкуватися із хлопцями, які повертаються із зони АТО. Можемо сьогодні зібрати томи свіжих свідчень, що їх на війні захищає незрозуміла сила. Захищає тоді, коли вони можуть втратити своє життя. У цьому є сила Ісуса Христа, який нас супроводжує».