Професія «Ужгородець»: Вартовий Іван Шпонтак

Дядя Ваня – невід’ємна частина маленького світу під назвою «Гірчичне зерно». Його середньовічна форма та густа сива борода створюють атмосферу минулих сторіч у найвідомішому провулку Ужгорода. Цей чоловік дбає про туристів, наводить порядок у себе на господарстві і мріє через 15 років побачити тих діточок, яким дарував цукерки у «Гірчичному зерні».

IMG_0084

«Народився я у селі Зняцево, Мукачівського району, - починає розмову Іван Шпонтак. – За сучасними мірками у нас була багатодітна сім’я: старші сестра й брат і я – найменший. Дитинство у мене проходило, як і в решти простих дітей 50 років тому. Найбільше я полюбляв грати футбол – це було для мене справжнє задоволення. Також любив плавати. Пам’ятаю, коли у школі були канікули, батьки відправляли мене з братом і сестрою пасти корів – тоді ми, як то кажуть, по-справжньому «відривались».  Ніхто не обмежував нас.

- Ким працювали Ваші батьки?

- Мій тато був бригадиром у колгоспі, а мати – спадкова доярка. У нас була проста робоча сім’я.

- Які стосунки у Вас з братом і сестрою?

- У дитинстві ми практично весь час проводили разом. Ми завжди були одним цілим. Тепер можливості постійно спілкуватись у нас немає, однак, коли такий шанс є, використовуємо його сповна. Я відчуваю їхню любов кожного дня.

- Про що Ви мріяли, коли були дитиною?

- Мріяв бути і юристом, і міліціонером, але доля розпорядилась зовсім по-іншому. Одного разу я сів за кермо машини, і мене це дуже захопило. Відразу ж, коли з’явилася можливість, я отримав водійське посвідчення.

- Могли коли-небудь подумати, що станете символом «Гірчичного зерна»?

- Знаєте, коли Василь Петрович (власник провулку – прим. ред.) мені запропонував цю роботу…Для мене це було так, неначе малій дитині, яка давно не їла цукерки, дали цілу плитку шоколаду.

- Де Ви здобували освіту?

- Спочатку я навчався у сільській школі у своєму селі. Потім були курси водіїв, армія. Коли повернувся, працював 3 місяці офіціантом, але ця професія була мені не до душі. Згодом мені запропонували роботу бурового майстра, і я подався на курси бурових майстрів у Нікополі.

- Розкажіть про службу в армії.

- Я проходив службу в Угорщині, під Будапештом. Це були авіаційні війська. Там я робив модератором РЛС.

- А вмієте керувати літаком?

- На жаль, ні. Ми тільки керували повітряним простором.

- Що Вам найбільше запамяталось за період служби?

- Був один випадок, який є свідченням того, що колись про армію дбали. Одного разу ми залишились без обіду. До нас у гості прийшов замполіт. Він запитав у нас, чи ми їли, на що отримав негативну відповідь. Тоді отримали на горіхи й командир роти, і солдати, які мали принести їжу.

- Який у Вас найяскравіший спогад із дитинства?

IMG_0078

- Був такий один. Це було у 1968 році, коли у Чехословаччині були заворушення. Мого батька мали забрати на війну, і я молився Богу, щоб він повернувся живим.

- Коли Ви вперше потрапили в Ужгород?

- Вперше це було у 1979 році. З того часу я кілька разів переїжджав у Мукачево, однак сюди мене тягне.

- Чи була у Вас «справа для душі»?

- Ну звісно ж. Це фотографія. Я обожнював фотографувати людей, які мене чимось зачепили, тварин…От у Фейсбуці є інтерактивна анкета: «Якою має бути ваша професія?» Мені випала професія фотографа.

- Розкажіть про Вашу сімю.

- Хвала Богу, у мене багатодітна сім’я. Я – батько п’ятьох дітей: чотирьох дівчат і одного хлопчика. Старша дочка уже вийшла заміж і народила мені трьох прекрасних внуків. Зараз ми проживаємо у с. Руські Комарівці: я, жінка і четверо дітей.

- Чи не відчуваєте дискомфорту, коли багато людей у домі?

- Звичайно, що ні. Це ж діти. Головне, що є робота, якийсь дохід. Нам так добре.

- Як Ви познайомились зі своєю жінкою?

- Ми познайомились на весіллі друга. Він мені сказав: «Царю, там буде одна дівчинка нова із Руських Комарівців…» Мене це заінтригувало. Я прийшов, подивився на неї. І знаєте, що? Сподобалась! У неї такі густі брови шикарні... Я її називав Литовкою, адже колись я був у Литві, і мав там дівчину схожа на мою жінку. Я вдячний небесам, що вона стала моєї жінкою. А стосовно Царя: мене, коли був молодим, називали так.

- Кажуть, що з роками у подружжя зникає пристрасть. Чи це справді так?

- У нас не ідеальна сім’я. Буває, виникають конфлікти, однак ми з жінкою стараємось їх вирішувати відразу, адже любимо одне одного.

- Що входить у Ваші обовязки як вартового цього провулку?

- У першу чергу, я маю бути обличчям цього провулку. Я завжди маю бути охайним, підтримувати чистоту. І, безумовно, маю допомагати людям знайти якийсь об’єкт у місті чи провулку.

- Яке місце у Вашому житті посідає «Гірчичне зерно»?

IMG_0139

- Це мій другий дім. Я йду з дому у провулок і навпаки, немов йду з кімнати в кімнату. Мені тут подобається все: люди, які тут працюють, його керівництво. Мені тут ні разу, ні в чому не відмовляли. Нещодавно я втрапив у лікарню, і до мене приходили працівники провулку. Моя жінка аж здивувалась, а я сказав, що це моя друга сім’я. Піклування одне про одного – наш пріоритет. Тут особлива аура. Неодноразово я чув від людей, які сюди приходять, що у них покращується настрій.

- Чи ночували Ви коли-небудь у провулку? Яке «Гірчичне зерно» уночі?

- Таке буває нечасто. Можливо, два рази за весь час. Ночував тут, коли ще не було воріт, і зараз у нас відкривається новий заклад, тому потрібно було ще раз тут ночувати. Знаєте, я більше люблю провулок вдень, коли тут є люди. Він живий, динамічний. А вночі цього нема, тут порожньо.

- Як довго Ви тут працюєте?

- Ще з самого «народження», коли тільки зводили фундамент провулку. Це було у 2009 році. Я відразу знайшов спільну мову з власником, і він вирішив довірити мені цю відповідальну роботу. 

- Як Ви можете описати себе?

- У дитинстві у мене був «буйний» характер, тому що я був найменшим у класі, найменшим у сім’ї. Звісно, мене ніхто не ображав, проте це мене непокоїло. Завжди себе запитував: «Чому я такий маленький?»А зараз я розумію: головне – не зовнішність, а те, що всередині, що робить людину людиною.

- Чи є у Вас негативні сторони характеру?

- Не буває ідеальних людей. У мене була негативна риса до 1982 року, коли я перестав пити горілку. Просто на тверезу голову людина може приймати адекватні рішення.

- Розкажіть про свій костюм. Що він означає для Вас?

- Я прочитав, що такий самий наряд був у останнього кайзера Німеччини. В інтернеті пишуть, що цей правитель хоч і не вражав фізичними можливостями, однак умів навести порядок. Цей костюм - довіра до мене з боку провулку, у першу чергу.

- Чим любите займатись у позаробочий час?

- У позаробочий час я люблю сидіти у Фейсбуці, переписуватися з друзями. Звичайно, слідкую за новинами в  Україні, у світі. Приділяю час своїй великій сім’ї. У мене зараз наймолодша дочка Анічка піде у перший клас. Її тепер усе навколо цікавить: те їй розкажи, те їй покажи. Завжди просить, щоб я її взяв з собою у «Гірчичне зерно».

- Якою була реакція ваших дітей, коли вони побачили Вас у формі?

- «А що це таке?» - запитувались малі. Я відповів, що це мій новий імідж, стиль мого життя.

- Як жінка ставиться до Вашої роботи?

- Ну, знаєте, як більшість жінок. «Можна би було й десь більшу зарплату знайти», - говорила вона. Але після того випадку, коли я потрапив у лікарню, вона помітила, що на роботі я живу, як у сім’ї.

- Як «працюєте» з туристами?

- У першу чергу, я виявляю гостинність, яка властива чи не кожному ужгородцю. Також, коли зі мною хочуть сфотографуватися, даю невеличкий подарунок. Це буклетик про «Гірчичне зерно» і насіння гірчиці. Прощаючись з туристами, завжди говорю: «Це вам презент від нашого провулку. Йдіть і розсійте ці зерна добра по всій Україні, щоб ми жили у мирі у дружбі».

- Як часто з Вами роблять селфі?

- Достатньо часто. Я нормально до цього ставлюсь і ніколи не відмовляю. До речі, це все безкоштовно! (сміється – прим. ред.)

- Не відчуваєте себе актором, коли одягаєте свій костюм?

- Я не актор, я живу цим провулком. Не граю якусь роль, це частина мого життя.

- Де Ви бачите себе через 15 років?

- Знаєте, поки ноги мене носять у цей провулок, я б хотів тут робити.

- За що Ви любите Ужгород?

- Люблю за те, що хоч маленькими кроками, але він прагне йти до Європи.

Усі частини спецтеми Професія "Ужгородець" читайте тут.

Дядя Ваня вартовий Гірчичне зерно Ужгород
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Якість матеріалу
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
436 переглядів в серпні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
У селі Боржава, що на Берегівщині вже четвертий раз організували фестиваль лечо. У ньому взяли участь вісім команд - сім із села та із сусідніх населених пунктів, а одна з Tiszaörs, побратима Боржави із Угорщини. Команди показали, як різноманітно готують цю популярну страву у Карпатському басейні. Деякі додають окрім основних овочів - цибулі, солодкого перцю, помідорів - і капусту, гарбуз, квасолю, гриби. Присутніх поінформували про те, що лечо без ковбаси...
Суспільство
Унікальні термальні басейни заманюють туристів як з України, так і з-закордону. Відомий блогер із Донбасу Саша Дьомін вирішив відпочити в термальних басейнах Берегова. — Закарпаття буквально напхане гарячими джерелами. Сюди їдуть туристи зі всієї Європи! Тому що дешево та хороший сервіс. А от самі українці мало знають про таке природне диво в їхній країні, – розповідає блогер. Тож скільки коштує день оздоровлення у Берегові та чи варто куди саме їхати, див...
Суспільство
Про це повідомляють на порталі finance.ua, які провели дослідження даних АТ «Укртрансгазу» стосовно теплоти згорання газу. Так, Закарпатська область опинилася у числі аутсайдерів із показника теплоти згорання газу (8217-9109 ккал/куб.м.). Позаду нас лише Луганська область із показником – 8147-9023 ккал/куб.м. Найкраща теплота згорання газу в Івано-Франківській області. Слід зауважити, що низька теплота згорання газу змушує споживачів більше використовувати...
Суспільство
Підготовка до школи – це не тільки придбання усього необхідного. Віднедавна мова іде і про обов’язкові 10 щеплень у дитини перед початком нового навчального року. Чому потрібна обов’язкова вакцинація, медики розповіли журналістам: М-студіо
Суспільство
Молодий ужгородський талант Віктор (General) Нігріні, профісіональной гравець Dota 2. Віктор став цікавитися Dota з 13-річного віку. Майже через 10 років у нього випаде шанс виступити на професійній сцені в Америці і битися за головний приз в 16 мільйонів доларів в складі Natus Vincere (українська команда з Dota 2). І це попри те, що професійну кар'єру зміг почати тільки в квітні 2015 року, долучившись до напівпрофесійної команди Duza Gaming. На початку 20...
Пригоди
Нещасний випадок трапився увечері на залізничній станції у Теребовлі. Потяг, що курсує маршрутом «Рахів-Київ», наїхав на молодого хлопця. Він саме в той час перходив колію. Очевидці події намагались попередити хлопця. Проте криків та сигналів хлопець не чув, оскільки був у навушниках. Машиніст спробував екстренно загальмувати, але уникнути наїзду не зміг. Потерпілого поїзд протягнув декілька метрів. Юнака з важкими травмами доправили до лікарні. Проте близ...
Політика
Колишній голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль висловився про нові кадрові призначення в Україні. Відео з колишнім головою Закарпатської ОДА опублікували на "Підслухано Хуст". Геннадій Москаль сказав, що не слідкує за кадровими призначенням в Україні. "Мені, як гуцулу", по цимбалах", - заявив ексгубернатор Закарпаття.
Суспільство
520 грн. коштує кімната в гуртожитку УжНУ, однокімнатна квартира в пристойному стані – удесятеро дорожче. Зараз, кажуть ріелтори, пік сезону оренди житла. Більше про ціни та варіанти – у відеосюжеті: Телеканал Сіріус
Кримінал
Сьогодні вночі, близько 00.40 год, працівники патрульної поліції області на вул. Верді у Мукачеві зупинили для перевірки чоловіка, поведінка якого була підозрілою. Під час розмови з мукачівцем правоохоронці з’ясували, що чоловік перебуває у розшуку. На місці події поліцейські слідчо-оперативної групи Мукачівського відділу, які прибули за викликом, під час поверхневого огляду від 43-річного чоловіка вилучили одноразовий шприц із білою порошкоподібною речови...