Зимовий футбол по-ужгородськи: федерація, болото і 250 гривень

Два тижні тому стартувала Зимова першістьЗакарпаття з футболу. У змаганнях цього року беруть участь 18 команд. Переваг у цього турніру купа, проте за ними ховається один із недоліків, на який закривають очі футболісти та функціонери федерації.

Стан футбольного поля під час зимових холодів та весняної відлиги – болісна тема для будь-кого, хто коли-небудь стикався із підготовкою газону до навантажень.

Зимовий футбол по-ужгородськи: федерація, болото і 250 гривень (фото) - фото 1

У цій статті ми поговоримо про одне з полів, яке приймає Зимову першість – поле у селі Кінчеш. Взагалі цікава ситуація виходить у групах, які грають свої матчі поблизу Ужгорода (Кінчеш, «Камелот»). Чому одні («Ужгород», «Середнє», «Говерла U-19», «Севлюш» та «Минай») грають на бездоганній «штучці», а кінчешська група («Сокіл», «Дийдо», «Вітязь», «Локомотив») змушені місити грязюку та «купатись» у калюжах? Ризик отримати травму на такому полі просто зашкалює.

Зимовий футбол по-ужгородськи: федерація, болото і 250 гривень (фото) - фото 2

Як можна було уникнути цього всього? Перший варіант полягає у тому, аби залучити сусіднє поле «Вітязя», який також грає у цій групі. Були розмови про те, що було неможливо домовитись із іншими полями, однак можна було скористатись тим фактом, що «Вітязь» грав би свої матчі на рідному стадіоні. Навряд чи від такого варіанту хтось відмовився б. Це вигідно і для вболівальників цього клубу, і для «вбитого» кінчешського поля. Варіант № 2 полягає у тому, аби належно, наскільки це можливо, підготувати поле перед такими «знущаннями». Третій варіант не передбачає співчуття до поля, однак є справедливим. Чому кінчешська група не може провести половину групового етапу в «Камелоті», а група, де виступають «обрані», трохи помісити грязюку?

Іштван Гіді, головний тренер ФК «Дийдо»:

«Я, коли вперше побачив, на якому полі ми будемо грати, просто жахнувся. Я запитав, навіщо ми платимо 250 гривень, якщо навіть калюжі з поля не можуть прибрати. Розумієте, такого не може бути. Як команда може грати футбол на такому полі? А калюжі – це взагалі жах. По-перше, там небезпечно грати. Гравець зробить якийсь різкий рух і все – травма основного футболіста. Якість поля просто жахлива. Мені цікаво, чи перенесуть наступний матч на інше поле? За один ігровий день 4 команди роблять внесок по 250 гривень. Невже за тисячу гривень не можна бодай щось зробити з полем? Це катастрофа. На жаль, у Закарпатській області тільки одне велике штучне поле – і воно у «Камелоті». Не кожна команда може дозволити собі платити 1000 гривень за гру. Я не думаю, що Федерація футболу може якось зарадити цьому. Не всі команди готові надати поле для гри. Тому важко звинувачувати у чомусь федерацію».

В’ячеслав Пінковський, головний тренер «Вітязя»:

«Ну а що ви хотіли, це ж Зимова першість. Крім штучних полів, де що можна грати? Знаєте, не ми маємо платити за поле, а нам мають платити, що граємо на ньому. Потрібно будувати два штучних поля в Ужгороді, тоді й питання відпадуть. Болото, немає води в роздягальнях – це ж стандартні умови. Як футболіст, весь від болота, може чисті речі одягати? Наше поле (поле «Вітязя» - прим. ред.) зараз хочуть привести до ладу – ми його не можемо віддати, щоб його просто «розмісили».

Іван Ковач, гравець «Дийдо»:

«Стан поля важкий, тим паче ще й дощить, багато болота на полі.
Купа труднощів виникає, які не дозволяють показувати технічний футбол.
Але поле для обох команд однакове, тому залежить це тільки від гравців. Не дуже вражає, м’яко кажучи, такий стан газону. Завжди хочеться грати на хорошому покритті. Після матчу їхали зразу в баню, там і мились, у роздягальнях не було такої можливості».

Віталій Лучин, гравець «Сокола»:

«Це важко назвати полем, я б на ньому навіть картоплю не садив. Щоб просто опрацювати м’яч, потрібно витратити купу часу. Фактор поля нереально впливає на гру. А після гри навіть помитись ніде».