«Прийде міліція, копає продукти, але ми далі торгуємо»

Останнім часом почастішали рейди муніципальної поліції, яка таким чином робить спроби побороти стихійну торгівлю в Ужгороді. Однак, вуличні торговці все рівно повертаюся на свої звичні місця. Чому ці люди продовжують торгувати в заборонених місцях, з'ясовували журналісти 0312. ua.

Підходимо, до двох жінок, що стоять з самого краю одного зі стихійних ринків в місті, на площі Корятовича. Одна з них якраз доїдає булочку, інша щось їй розповідає.

Що маєте цікавого, питаємо в них. «Молоко, яйця, творог все своє, домашнє", -  каже та, що з булочкою в руках. -  Дома дві корови тримаю, що лишається, йде на продаж», - рекламує свою продукцію жінка.

Її звуть Маріка. Вона майже кожного дня з торбинками, набитими продуктами з власного господарства доїжджає в Ужгород з Волосянки Великоберезнянського району.

«А що робити, пенсія мала, не проживеш на неї. Я на заводі працювала, на ферму замість матері ходила. Така робота шкідлива, ні неділі, ні свята тобі вихідних», - каже жінка.

Намагаємося з'ясувати у продавція, чи  вигідно тут стояти.

«Якщо б все зараз продати, то могли б виручки мати на сто, а може, й на сто п'ятдесят гривень, - долучається до розмови жінка Марта. Але от прийдуть, поганяють нас з місця на місце, й неси все знов додому. То не поліцейські, а як їх.. Молоді такі. В цивільному ходять. Ти лиш поставиш продукти, а то вже назад бери. Буває й копають продукти, яйця порозбиваються.

Ми прості жінки, що ми знаємо, кому жалітися? Я йому минулого разу казала, тому молодому, кажу, ви маєте батька й матір? Вам старших людей не шкода? Дуже тяжка доля у нас. Сорок років пропрацювати і мати 1200 гривень пенсії. Я роки пропрацювала в кондитерському цеху, там температура висока, з ранку до вечора на ногах.

У будь-яку погоду продаємо, головне, щоб було. Тепер кури почали нестись, можна яйця продавати. А взимку що можна продати? Притягну крумплі важкі. А зароблю кілька гривень. Влітку, восени, коли гриби є, тоді носимо кожен день і продаємо».