Чому не варто давати милостиню згорбленій бабці в Ужгороді?

Кореспондент 0312. ua наткнувся у місті на жінку, яка просила милостиню. Як виявилось, вона, коли випрошувала гроші у перехожих, імітувала свою безпомічність (стояла згорбившись, руки тряслись, кульгала, коли підходила до когось). За декілька хвилин вона впевнено йшла містом, забувши про свої хвороби.

Ми запитали в ужгородців, що вони думають про активізацію жебраків та псевдоволонтерів в Ужгороді. Чи підтримують цих людей, чи довіряють їм?

Катерина

«У першу чергу, на випадки з випрошуванням грошей має якось реагувати держава, щоб люди не доживали до такого плачевного стану. Де ви бачили, щоб у 21 столітті люди просили милостиню у центрі міста? Я думаю, що держава просто зобов’язана хоч якось спростити життя цим людям. У нас пенсіонери, які проробили по 40 років на різних посадах, мають порпатись у смітті? От у цих бомжів, що тут на Пішохідному, робота така. Куди їм дітись? Якщо ми хочемо з цим щось зробити, потрібно підняти рівень життя людям. Гаразд, ми їх виженемо, але вони не зникнуть. Знайдуть якесь інше місце. Стосовно волонтерів та людей, які просять на лікування, на операцію, то цей процес мають контролювати комунальні служби, міська влада. Питання конкретно до них. Зрозуміло, що десь ці документи можуть бути фальшивими, і прибуток йтиме не за призначенням, однак кожен виживає, як може».

Тимофій

«Знаєте, не дуже довіряю цим волонтерам та людям, які стоять з «липовими» документами. Уже дуже багато випадків зафіксовано, коли кошти, зібрані ними, не йшли за призначенням. Тому, їм гроші не даю. Як з цим боротись? Потрібно, щоб влада слідкувала за цим, щоб ці люди знайшли хоч якусь роботу. Знаю, наприклад, жінку-інваліда, яка часто на Пішоходному просить милостиню. Їй відмовити не зможу».

Яник

«Звісно, час від часу я кидаю гроші цим людям, однак, думаю, що більшість з тих, хто стоїть на мості, не мають там знаходитись. У зв’язку з неспокоєм у країні створюється дуже багато громадських та волонтерських організацій, які також займаються збором коштів на вулицях. Тому, потрібно, аби за цим слідкувала міська влада - робила якісь щомісячні перевірки, адже дуже багато корисливих людей є. Насправді, інколи це виходить за рамки. Особливо, коли ці люди починають ходити по кафе, ресторанах, розповідають свої історії. Це вже занадто. Тепер ці «збиральники» активувались. Думаю, це пов’язано із ситуацією в країні, тому ті, які роблять це для наживи, мають бути покарані».

Ірина Іванівна

«Я негативно ставлюсь як до бомжів, так і до волонтерів. До всіх людей, які безвольно просять милостиню. Ними має зайнятись міська влада. Особливо, волонтерами. Вони просто наживаються на простих людях. Це моя думка.  Можу дати декілька гривень малим дітям, які просять, бо жалію їх. Знаєте, не дивно, що такого стає все більше й більше. Ціни ростуть, тарифи піднімають, люди не мають грошей, щоб спокійно жити».

Григорій

«Бог таким людям суддя, які наживаються на чужому горі або ж придумують собі сумну історію про хворих рідних. А тих, кому це дійсно потрібно, не солодке життя змушує виходити на вулицю і просити милостиню.Волонтери – це окрема тема. Розумієте, я служив і не по чуткам знаю багато історій про цих людей. Тому скажу так: ті, хто дійсно хотіли допомогти воїнам АТО, звертались персонально. А у нас часто буває, коли корисливі люди роблять собі фальшиві документи і наживаються на цьому».