Один день з ужгородськими поліцейськими (частина 2)

Кореспондент 0312.ua  відправився на чергування з ужгородськими поліцейськими  Михайлом Синкуличем та Анною Дідовською.

Продовження. Частина 1 – тут.

«Нерви у мене міцні»

Ми прибули у міський відділ поліції. Тільки після того, як поліцейські угамували п’яного розбишаку, на якого заяву написала власна жінка, нам вдалось поспілкуватись. 

«Ну що я можу сказати про себе? Навчалась в УжНУ на факультеті міжнародних економічних відносин. Люблю все, що пов’язано з екстримом. І читати стараюсь багато.

 Проте це уже залежить від кількості вільного часу. До того, як стати поліцейським, працювала у Державній інспекції сільського господарства. Звісно, спочатку було нелегко, однак воно того варте. Нерви у мене міцні, витримка є, тому все в порядку», - розпочинає Анна Дідовська.

Про те, чому змінила роботу

«Я підхожу до цього питання дещо інакше. Звісно, роботи різні, але і там, і тут моя першочергова задача – це допомагати людям».

Про ставлення близьких до роботи поліцейським

«Звісно, батьки переживали й тепер переживають, однак цілком підтримали мій вибір. Наприклад, якщо я довго не виходжу на зв'язок, то самі по декілька разів телефонують».

Професія і особисте життя

«Мій хлопець мене підтримує і розуміє, що мої стосунки із колегами чоловіками залишаються суто діловими. Ревнощів немає ніяких, якщо Ви про це».

Найбільш кумедний випадок

 «Був випадок, коли ми зустрічали під час патрулювання одного чоловіка двічі. Спочатку ми з’ясували, що він - іноземець. Я звернулась до нього англійською, проте він не розумів. Згодом він сів у таксі і поїхав. Не встигло пройти й декількох годин, як, знову-таки патрулюючи містом, знайшли цього ж чоловіка. Він, обіймаючи пляшку горілки, спав на вулиці. Коли ми його розбудили і запитали, чи є у нього якісь родичі в Україні, Ужгороді, то він сильно здивувався, що знаходиться у нашій країні».

Що найбільше зачіпає у емоційному плані

«Безумовно, це насилля над дітьми. Це, особисто для мене, найгірше, що може бути. За цей час бачили такого вдосталь».

Цигани, які крадуть жіночі сумочки

«Знаєте, немає бути поділу на меншини, національності. Всі ми помиляємось, всі робимо щось погане. Хто б це не робив, він буде покараний».

«Людям допомагати прийшов»

«До того, як вступити у ряди поліції, я був міліціонером», - починає розмову  Михайло Синкулич.

Про роботу в міліції і поліції

«Тут є величезна різниця. Головне, від нас не вимагають яких-небудь показників. Нема такого, що за тиждень, наприклад у мене має бути 10 протоколів. Зараз можемо якісніше виконувати свою роботу, адже все у нас організовано. Велику роль посідає матеріальне й технічне забезпечення, яке у поліції, на відміну від міліції, на високому рівні».

Моральні якості і принципи

«Я завжди намагаюсь бути максимально справедливим. Стараюсь на роботі бути таким, як у повсякденному житті».

Перший хабар

«Розумієте, люди знають, що просто нема сенсу лізти в кишеню. Тому, таких випадків зі мною не було. Не знаю, як у колег, звісно…(сміється)».