Знаменитий випускник Ужгородського музичного училища виступив перед студентами

2 листопада в рамках XV-го фестивалю класичної та сучасної музики “Музичне сузір’я Закарпаття” до Ужгородського державного музучилища ім.Д.Задора завітав колишній студент вишу, а нині – доктор мистецтвознавства, професор НМАУ ім.П.Чайковського Юрій Чекан

Про це повідомляє «Карпатському об’єктиву» Управління культури Закарпатської ОДА

Гість виступає перед студентами й викладачами музучилища не вперше. Попереднього разу Юрій Чекан прочитав лекцію про бароковий спів, зараз же обрав більш широку та цікаву не лише для музикознавців тему – “Філармонічна зала в історії музичної культури”. До слова, ужгородська аудиторія стала першою, хто прослухав цю лекцію, своїм студентам у Національній музичній академії професор подасть новий матеріал лише в наступному семестрі.

Як розповів лектор, в епоху Середньовіччя музичне мистецтво побутувало в храмах, за тим – у придворному аристократичному середовищі. Перший у Європі спеціалізований концертний зал “Holywell music room” з’явився лише у 1748 році в Британії – завдяки спільним зусиллям та коштам кількох музичних товариств, куди входили професори та студенти музичного факультету університету в Оксфорді, інших вишів, співаки церковних хорів та просто шанувальники музики. Потому в Британії збудували ще декілька концертних залів і цією практикою надихнулись інші країни.

 На подальшу розбудову оперних театрів та філармоній уплинула низка чинників – суспільні явища, культурний розвиток, технологічний поступ. Зокрема, йдеться про збільшення кількості професійних музикантів, заснування престижних вищих навчальних закладів, які воліли мати власні концертні зали, впровадження нових технологій у будівництві, налагодження фабричного виробництва музичних інструментів, поява музичних видавництв і спеціалізованих книгарень, а також – загальна демократизація, що передбачала вільний доступ до музичного мистецтва представників різних соціальних класів. Так, поряд із першими концертними залами, розрахованими на кількасот місць, із часом постають справжні гіганти – як, приміром, Альберт-хол – меморіал, побудований у Південному Кенсінгтоні (одному з районів Лондона) на честь принц-консорта Альберта, одна з найвідоміших у світі культурних установ, концертний зал якої вміщує близько 10 тисяч відвідувачів. Розкішну сцену свого часу удостоїли виступами не тільки світові виконавці класичної музики, а й легендарні рок-гурти “The Beatles”, “Led Zeppelin” та “Deep purple”.

В останню третину ХІХ століття, каже Юрій Чекан, в музиці виокремилось чимало напрямків, що, в свою чергу зумовило будівництво концертних залів і відповідно до нових потреб. Приміром, для рок-концертів, порівняно з класичною музикою, акустичні характеристики залу є не настільки важливими, як технічне підсилення звуку. На підтвердження всього сказаного, лектор продемонстрував підбірку фотоілюстрацій – найперших, найбільших, найоригінальніших та найпрестижніших концертних залів Європи. Саме на неї, а не на північного сусіда, в своєму культурному розвитку повинна рівнятись Україна, – вважає професор. І що може бути промовистішим, за цифри:

Театрів/млн.нас.: Росія – 3,2; Австрія – 34;

Музеїв/млн.нас.: Росія – 10; Нідерланди – 35; Німеччина – 32;

Музеїв/млн./столиця: Москва – 8; Лондон – 41; Париж – 39;

Бібліотек/млн.нас.: Росія – 368; Фінляндія – 2500;

Симфонічних оркестрів/млн.нас.: Росія – 1,6; США – 4.

Наостанок, Юрій Чекан назвав і найкращі, на його думку, концертні зали України: поряд із Національною філармонією України, Запорізькою та Львівською обласними філармоніями, одна з фавориток професора – Закарпатська обласна філармонія.