Коли ви вже розумієте, що таке FPV, чим він відрізняється від GPS-коптера та що очікує на етапі навчання - час перейти до вибору самої машини. І тут головне - не купити те, що виглядає «круто», а обрати те, що справді дасть змогу навчитися. Перший FPV-дрон має бути не витвором технологій, а робочим інструментом - надійним, ремонтопридатним, адаптованим до помилок.
Надійні бренди та моделі
На старті вибору FPV-дрона легко розгубитися - моделей багато, брендів ще більше, а технічні характеристики для новачка мало про що говорять. У таких умовах найрозумніше орієнтуватися на те, що вже пройшло перевірку - не лише на форумах, а й на реальних тренуваннях і навіть фронті. Якщо дрон витримує краш, падає і злітає знову, має стабільну прошивку й доступні запчастини - це добрий знак.
iFlight - один із найпопулярніших брендів серед пілотів-практиків. Серія Nazgul у форматі 5 дюймів вважається універсальним варіантом для навчання. Ці дрони міцні, добре налаштовані з коробки, легко ремонтуються та сумісні з поширеними пультами й системами зв’язку. Їх часто беруть як перший серйозний FPV - не надто дорогий, але максимально робочий.
BPK - український виробник, який не просто створює дрони, а постачає FPV-рішення, заточені під фронтову реальність. Моделі BPK-7 (Gruden') та BPK-8 (Veresen') - це міцні карбонові платформи з дальністю до 10 км, потужним відеопередавачем (1.6–3 Вт ELRS) та вантажопідйомністю до 2.5 кг. Їх розроблено з урахуванням реальних потреб бойових підрозділів - від стабільної конструкції до безперебійного зв’язку у складному радіооточенні.
Модель BPK-7 Gruden’ - окрема увага. Її створено не тільки як бойову платформу, а й як надійний навчальний FPV-дрон для підготовки операторів. Конструкція витримує навантаження, удари та інтенсивне використання. Такий дрон - це можливість навчатись на тій же платформі, яка потім використовується в польових умовах. Без сюрпризів, без адаптації - одразу на бойовому рівні. Переглянути всі доступні FPV-рішення від виробника можна на https://bezpeka.pro/fpv-drony/.
GEPRC - бренд, який орієнтується на якість збірки та надійність компонентів. Популярні моделі Mark5, Cinebot 30 та Baby Crocodile мають хорошу ергономіку, акуратно складені й часто оснащені цифровою системою відео. Це дорожчий варіант, але з потенціалом для довготривалого використання.
AxisFlying - новіший гравець на ринку, який активно використовується у польових умовах через свою простоту, ремонтопридатність та логічну конструкцію. Бренд добре підійде тим, хто хоче зібрати власний дрон на основі перевірених рам та електроніки.
BetaFPV - більше орієнтований на малі формати (3–3.5 дюйма), але має сенс для навчання в обмежених просторах. Підходить для внутрішніх полігонів, складів, тренувальних локацій із перешкодами.
Eachine та EMAX - бюджетні бренди, які часто обирають для перших спроб. Можна брати для тренувань у симуляторі + реальному польоті або як тимчасове рішення. Якість нестабільна, але свою роль на початку вони виконують.
Оптимальний розмір для навчання
Розмір у FPV - це не про габарити, а про поведінку в повітрі. Цифра означає діагональ пропелерів у дюймах, і вона прямо впливає на вагу, швидкість, потужність та керованість дрона. Помилка на старті - одразу брати найбільше. Насправді все працює навпаки: чим менший дрон - тим легше навчатися, але з певними умовами.
3.5 дюйма - це компактні та легкі дрони, які можна запускати навіть на майданчику поруч із будинком. Вони тихіші, менш травматичні, пробачають багато помилок і менше страждають при падіннях. Але є нюанс - їх складніше стабілізувати у вітряну погоду, відеосигнал слабший, тяги менше. Добре підходять для перших спроб у симуляторно-реальному зв’язку, особливо в обмеженому просторі.
5 дюймів - золота середина. Це найпоширеніший розмір серед FPV-дронів, і недарма. Він досить потужний, щоб триматись у повітрі навіть з помилками. Має хороший запас тяги, доступ до недорогих запчастин, стабільний відеосигнал і адекватну вагу, щоб витримувати краші. Саме з 5-дюймового дрона найчастіше починають ті, хто хоче не просто спробувати, а навчитись серйозно.
7 дюймів - не для старту. Ці дрони важчі, повільніше реагують на керування, вимагають більше місця для польотів і коштують дорожче в обслуговуванні. Вони створені для дальності, стабільності на маршруті та специфічних завдань - не для навчання з нуля. Якщо помилитесь - ремонт буде складніший, а мотивація зникне швидше, ніж заряд батареї.