ПДВ (податком на додаткову вартість) називається непрямий податок. Він почав використовуватися в Україні у 1992 році. ПДВ – це важливий елемент оподаткування підприємств. Базою оподаткування ПДВ є договірна вартість товару (з 2016 року для цілей оподаткування вартість не може бути менше ринкових цін). Об'єктом оподаткування ПДВ є операція з поставки товару, робіт, послуг. Платниками ПДВ в Україні визнаються абсолютно все ті, хто бере участь в господарських операціях. У цьому випадку важливо загострити увагу на встановленому відмінності між пасивними і активними платниками ПДВ. Активними платниками ПДВ виступають ті підприємці, які зареєстровані платниками в органах Державної фіскальної служби України, а пасивними ж платниками визнаються всі інші.

Розкриємо суть ПДВ: Так, купуючи молоко – фізична особа сплачує ПДВ, яка включена в ціну товару, а магазин зобов'язаний виплатити суму отриманого ПДВ в бюджет. Йому видається податкова декларація з податку на прибуток підприємства. Магазин спочатку купив молоко у виробника і в ціні покупки теж заплатив ПДВ, як потім його буде платити покупець. Сума сплаченого магазином ПДВ вноситься в його податковий кредит (тобто та сума ПДВ, яку йому повинен повернути бюджет), але магазин далі перепродав молоко і в ціну продажу встановив нову суму ПДВ. З цього моменту він вже повинен заплатити в бюджет ПДВ з ціни перепродажу, а це вже називається податкових зобов'язань. Маючи податковий кредит, магазин вираховує його з суми зобов'язання і залишок буде тією самою сумою, яку магазин повинен заплатити в бюджет.

З січня 2016 року набули чинності чергові зміни порядку оподаткування податком на додану вартість. Ви можете дізнатися рахунки для сплати податків 2016 тут. Серед головних змін можна виділити наступне: скасування автоматичного відшкодування ПДВ припинено право податкової анулювати свідоцтво ПДВ в разі наявності в ЄДР даних про відсутність підприємства за місцем реєстрації змінено визначення мінімальної договірної вартості, яка використовується для оподаткування ПДВ. Так, раніше зазначена вартість не могла бути менше собівартості, а тепер мінімальним порогом вважається "звичайна ціна" скасування сільгосппільг зрівняні поняття податкової накладної та розрахунку коригування (розрахунок корегування) уточнені норми про визнання накладних недійсними. Так, якщо помилки в накладній є несуттєвими. така накладна є дійсною. Якщо ж ІСН вказана невірна – накладна є недійсною.