Складно повірити в це, але факт залишається фактом – ядерна зброя, найруйнівніша з усієї різноманітності, створеної людством, була покликана на мирну службу. Ось лише під Харковом атомна бомба не дала очікуваного позитивного ефекту. Як це було, розповідає MyKharkov.info.
Від газу до вибуху - один крок
Розробка Хрестищенського газового родовища розпочалася у 1970-му році, після виявленого у 50-ті роки сусіднього Шебелинського. Обидва є найбільшими на території України та входять до п'ятірки найбагатших європейських покладів «блакитного палива». Значні обсяги газу звідси використовувалися промисловістю та комунальним сектором Харкова, Києва, Полтави а також Брянська, Білгорода, безлічі дрібних міст та сіл.
Поступове зростання споживання стимулювало буріння нових свердловин. Через рік після початку розробки на Хрестищенському родовищі почали освоювати вже 17 свердловину. Саме тоді тут сталася аварія.
У липні 1971 року йшло буріння чергової свердловини – робота, що вже стала звичною в цих місцях. Ніщо не віщувало лиха, але в один момент земля затремтіла, а над бурильною конструкцією виник величезний фонтан газоконденсату, висотою в десятки метрів. У перші хвилини аварії її жертвами стали два інженери – тиском їх скинуло з тридцятиметрового майданчика газової вежі на землю.
Пошук рішення проблеми
Найближче село Першотравневе розташовувалося всього за півкілометри, що створювало величезну небезпеку – будь-яка іскра могла підпалити газ, що накопичувався. Можливий вибух був би жахливої сили. Поки інженери вирішували, що робити з викидом, працівники об'їжджали будинки селян, переконуючи не вмикати світло, не топити печі, а в кращому разі зовсім виїхати в інше місце як мінімум на ніч.
Спроби утихомирити непокірний фонтан нічого не дали. Поки стандартні способи перекриття зазнавали краху, газ накопичувався на околицях, представляючи все більшу небезпеку. Тоді було ухвалено рішення підпалити витік.
Величезний, багатометровий смолоскип виник над Хрестищем та навколишніми селами. Полум'я било з-під землі, перетворюючи темні ночі на легкі сутінки, через що місцеві жителі припинили користуватися освітленням. Палаючий фонтан видавав жахливий гул, перекричати який було просто неможливо. Тому місцеві намагалися не розмовляти на вулиці. Полум'я настільки сильно прогрівало навколишню землю, що навіть узимку в радіусі 300 метрів навколо нього зеленіла трава. Так тривало цілий рік, поки вчені думали, як усунути Хрестищенську «аномалію».
Ядерна бомба вступає у гру
30 вересня 1966 року для гасіння палаючого газового фонтану на родовищі Урта-Булак у Казахстані не побоялися вперше застосувати ядерний заряд. А вже 1972 року таку методику запропонували для вирішення проблеми Хрестищенського фонтану.
Ініціатива йшла з найвищого рівня – підписи під постановою залишили генеральний секретар СРСР Леонід Брежнєв та голова Ради міністрів СРСР Олексій Косигін. Охороною займалися московські співробітники КДБ та МВС, а реалізацією – столичні вчені. Підготовка проходила за умов найжорсткішої секретності.
Вранці 9 липня мешканців села Першотравневого, що входило до 400-метрового радіусу, було тимчасово переміщено у Хрестище, розташоване за два кілометри від свердловини. Вже о 10 годині того ж дня стався вибух. Цілих 20 секунд здавалося, що ядерна бомба впоралася з поставленим завданням – смолоскип згашений, але ця мить була оманливою. Відбувся повторний поштовх, після якого назовні вирвався вже ненависний місцевий газовий фонтан.
Як відреагувало на це московське начальство, що врешті-решт зробили і як вгамували непокірний газовий потік - читайте у продовженні на сайті Мій Харків. Ви дізнаєтесь багато чого цікавенного і ще раз порадієте, що часи коли нам вказували з Москви що і де робити - залишились далеко позаду.