Поява малюка у родині — це, безперечно, одна з найщасливіших і найрадісніших митей у житті сім'ї. Бажаючи донці чи сину щасливої долі, батьки ретельно підходять до вибору імені для дитини.

Ім'я і доля: як вони пов'язані?

Ім'я — частина духовного світу людини. Це — не просто набір букв, це — знак, у якому закодовано чимало інформації. Ім'я та його значення зумовлює психологічні характеристики та впливає на життя свого носія: визначає вибір професії, інтереси, стосунки в сім'ї тощо.

Можна помітити, що діти, названі однаковими іменами, багато в чому дуже подібні між собою: вони мають схожі звички, риси характеру тощо. Існують навіть дослідження, які доводять: діти, що мають одне і те ж ім'я, схильні до однакових захворювань.

Як обрати ім'я для дитини?

Віддаючи перевагу тому чи іншому імені для новонародженого, батьки звертають увагу на різні фактори: милозвучність, популярність, значення імені, особисті уподобання, співзвучність імені та імені по батькові тощо. Також у багатьох родинах існують традиції, пов'язані з іменами: наприклад, усіх дівчаток чи хлопчиків називати однаково. Нерідко називають дітей на честь відомих кінозірок і навіть політиків.

Вибір імені для дитини — відповідальна справа. Якщо малюк «неправильно» названий,  то найімовірніше, що в майбутньому він буде відчувати внутрішній дискомфорт. Це може призвести до психологічних проблем: нервових розладів, дратівливості тощо.

Обираючи ім'я для дитини, потрібно обов'язково звернути увагу на те, як воно буде звучати у поєднанні з прізвищем та іменем по батькові. Надто ж це стосується тих випадків, коли ім'я, скажімо, слов'янське, а прізвище — іноземне. Варто подумати й про те, що ім'я хлопчика у майбутньому стане іменем по батькові.

Не завадило б також «проаналізувати» ім'я і з практичної сторони. Воно повинно легко вимовлятися і не бути занадто складним, адже це може спричинити дискомфорт під час  спілкування. Від імені мають легко утворюватися пестливі слова, наприклад, Діаночка, Діанка, Діночка.

Часто батьки дають дитині іноземне ім'я. У такому випадку потрібно звернути увагу на те, що у мові-реципієнті воно може набувати нового значення й утворювати не зовсім доречне поєднання з українським прізвищем.

Називаючи дитину на честь когось, потрібно пам'ятати, що разом з іменем передається і доля людини. Тому не варто давати хлопчику ім'я батька, а дівчинці — ім'я матері. Також краще не називати дитину на честь померлих родичів (особливо, якщо доля у цих людей була важкою).

«Іменні» тенденції різних часів

Традиція давати новонародженим імена зародилася дуже давно — близько 7 тисяч років тому. З того часу люди вірили, що ім'я наділене магічними властивостями. Серед традицій деяких племен, скажімо, — традиція давати новонародженому два ймення. Одне було «фальшивим», а тому його не заборонялося розголошувати, а от друге — вважалося «справжнім», і його зберігали в таємниці.

Слов'яни також здавна вірили у магію імені, а тому давали дитині лише таке ймення, яке, на думку старійшин роду, захистить її від хвороби  подарує хорошу долю.

За часів прийняття християнства з'явилася нова традиція: дітей називали на честь святого, пам'ять про якого уславляли у найближчі вісім днів від дня народження.

Згодом, після 1917 року, з'являються так звані «революційні» імена: Октябрина, Комуна, Рада тощо. На іменах, що були популярними у 30-х роках, позначилася «технізація»: Тракторина, Комбайн, Даздраперма, Зоря тощо.

На початку 60-х років дітей все частіше почали називати іноземними іменами. До речі, ця тенденція набула поширення і сьогодні. Дітей часто називають іменами біблійних героїв чи історичних постатей, а також популярні імена міфологічних персонажів. Фантазія батьків безмежна: Афіна, Домініка, Сандра, Юнона, Аврора, Даяна, Рафаель, Платон, Серафим, Донісій, Тамерлан, Меркурій тощо.

За матеріалами pustunchik.ua.