Створення прикрас — це справжнє мистецтво, яке вимагає колосальної майстерності та досконального володіння ювелірними техніками. Існує безліч «прийомів», що дозволяють перетворити непримітний метал в істинний шедевр. Ми познайомимо Вас з основними техніками сучасності, але спочатку зануримося у світ старовинного японського мистецтва «мокуме ґане».

Дізнайтеся про інші ювелірні техніки та відомих дизайнерів, перейдіть, будь ласка, по розташованим нижче посиланням до ювелірного форуму «Brillianty.net».

Мокуме ґане — розкіш декількох металів в одному виробі

Техніка комбінування різних металів з’явилася в Японії в ХVII–XVIII нашої ери. Спочатку її застосовували для створення ексклюзивної зброї. Пізніше — у виробництві посуду та прикрас. Фактурний візерунок «мокуме ґане» можна порівняти з природним деревним «малюнком».

Кількість шарів металів при «мокуме ґане» може досягати декількох десятків

Традиційно комбінують між собою золото, срібло, мідь, латунь і бронзу. Суть японського методу полягає в тому, щоб домогтися дифузії металів у твердій фазі. Для цього аркуші матеріалів різних відтінків і фактур складаються у кілька шарів і піддаються тепловій обробці. При цьому важливо підтримувати температуру, яка не перевищує температуру плавлення. Інакше метали зіллються у єдиний сплав, не вдасться створити явно виражені візерунки. Після розігріву метали пресуються, проковуються і скручуються. Це дозволяє зробити шари матеріалів хвилеподібними. Формування візерунка з багатошарової композиції справа непроста, під силу тільки справжньому майстрові.

Ювелірні прикраси мокуме ґане

Складність «мокуме ґане» і необхідність в спеціальному обладнанні — основна причина високої вартості таких виробів. Тому в сучасному світі широко поширені інші, більш прості техніки створення ювелірних прикрас.

Філігрань (скань)

Це техніка створення візерунків на металевій основі з найтоншої золотої, срібної, платинового дроту. Така філігрань називається напайною. Фоновий шар металу іноді залишають недоторканим («глуха філігрань»), а іноді позбавляються від нього шляхом випилювання, залишаючи тільки сам візерунок з дроту (випилювальна філігрань). Існує також ажурна і рельєфна філігрань. Ажурна філігрань передбачає спаювання металевих дротів і ниток між собою без спеціальної основи під ними. А рельєфна філігрань полягає в напаюванні візерунка на заготовлений карбований рельєф.

Чорніння

Це декоративне покриття, яке наноситься на дорогоцінний метал (найчастіше, на срібло). Спеціальним сплавом на основі свинцю, чавуну, міді, сірки (черню) слід заповнювати всі поглиблення малюнка. Завдяки такій обробці, візерунок стає більш контрастним і ефектним.

Мистецтво чорніння срібла було відомо ще в V столітті до н.е.

Емалювання

Це декоративне оздоблення ювелірних виробів особливим легкоплавким складом на основі скла. Різнобарвні прозорі і непрозорі емалі — це чудова можливість надати яскравості каблучці, сережкам, браслету та будь-якій іншій прикрасі. Емаль досить проста у роботі. На свій розсуд майстер вибирає сплав, який наноситься гарячим або холодним способом. Споживачі цінують такі прикраси за високу зносостійкість декоративного покриття.

У ювелірній справі використовуються техніки виїмчастої (заповнення поглиблень 0,3–0,5 мм) і перегородчастої емалі (заповнення перегородок висотою 0,8–1 мм)

Приклади техніки емалювання та карбування

Карбування

Це формування (вибивання) рельєфу за допомогою спеціальних інструментів. Для цього використовуються чекани і спеціальні молотки.

Гравірування

Це улюблена сучасна техніка майстрів ювелірної справи. Вона полягає у створенні написів на металі шляхом зняття з нього тонкого верхнього шару. Головна перевага таких візерунків і написів полягає в тому, що вони не стираються з часом.

Матеріал підготовлений до публікації в
Бюро Ідей Slav.ua