Радванка — це один із найстаріших і водночас найбільш специфічних мікрорайонів Ужгорода. Поруч із приватним сектором та промисловими зонами тут розташоване одне з найбільших ромських поселень.
Уздовж берега річки Уж, біля залізничної колії та на пустирях роками накопичуються величезні обсяги побутового та будівельного сміття.
Для багатьох мешканців табору сортування та продаж металу, пластику й макулатури є основним джерелом доходу. Через це сміття нерідко звозять у табір для первинної переробки або розбирання.
Попри рейди Державної екологічно їслужби Закарпаття та наявність депутату в міській раді, що представляє цей район, ситуація тут не змінюється роками.
Окрім нестерпного смороду (особливо влітку та під час спалювання відходів), мешканці самієї Радванки та прилеглих вулиць Ужгорода стикаються з низкою серйозних супутніх проблем:
- Антисанітарія та гризуни: Величезні купи мокрого органічного сміття — це ідеальне середовище для розмноження щурів, мишей, мух і тарганів. Гризуни масово забігають у подвір'я та хати, псують майно та харчі.
- Загроза інфекцій і хвороб: Стихійні звалища отруюють ґрунт і ґрунтові води. Через відсутність централізованого водопроводу в частині табору існує постійний ризик спалахів гепатиту А, кишечних інфекцій, гельмінтозів та шкірних захворювань (особливо серед дітей, які граються біля сміття).
- Токсичний дим від спалювання: Щоб здобути кольоровий метал, спалюють автомобільні шини, кабелі в пластиковій ізоляції та старі меблі. У повітря виділяються канцерогени, діоксини та важкі метали. Це викликає в навколишніх жителів загострення астми, алергії, бронхіти та постійний головний біль.
- Забруднення річки Уж та підтоплення: Сміття з берегів під час злив та паводків змивається у річку, отруюючи воду нижче за течією. Крім того, відходи забивають дренажні канави та стіки, через що під час злив затоплює вулиці та підвали.
Підписуйтеся на наш Телеграм-канал та отримуйте новини ще оперативніше!