У пʼятницю, 15 травня, в Ужгороді відбулося прощання із полеглим захисником, 43-річним солдатом Едуардом Голяком. Воїн прийняв свій останній бій 2 квітня 2026 року на Дніпропетровщині. У нього залишилися дружина, двоє дітей та мама.
Як повідомили в Ужгородській міській раді, Едуард Голяк народився 30 листопада 1982 року в Авдіївці на Донеччині. Там закінчив школу, далі була армія, технікум, робота начальником дільниці на Авдіївському коксохімічному заводі.
«Рідні згадують, що він завжди знав ціну праці та вірності справі. Але найголовнішою справою для Едуарда була його сімʼя – дружина Яна, з якою створили родину у 2014 році, і їхні дітки – син Захар й донечка Альбіна. Захисник любив свій дім, пишався родиною, обожнював кожну хвилину, проведену разом», – йдеться у повідомленні.
Після того, як в Авдіївку прийшла війна й знищила їхній дім, Едуард із сімʼєю переїхав жити в Ужгород. Тут працював на заводі «Конвектор» та ТОВ «Турбогаз Ужгород».
У він 2025 році долучився до ЗСУ. Був оператором безпілотних літальних апаратів роти безпілотних авіаційних комплексів механізованого батальйону військової частини А4667. Загинув воїн 2 квітня 2026 року біля Новопавлівки Синельниківського району Дніпропетровської області під час виконання бойового завдання.
Провести захисника в останню дорогу прийшли рідні, близькі, друзі, військовослужбовці, ужгородці, представники місцевої влади.
Під час церемонії зачитали пам’ятний лист від Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Олександра Сирського – як знак глибокої вдячності за жертовне служіння в лавах ЗСУ.
Поховали воїна на Пагорбі Слави.
Вічна пам’ять і шана Герою.