15 липня Transparency International Україна представила результати проміжного оцінювання прозорості 100 найбільших міст України. Оновлені дані до організації надіслали 38 міських рад зі 100, зокрема, й Ужгородська. Так, станом на липень 2019 року, Ужгород в оновленому рейтингу посів 31-ше місце з 38-ми.
«Частково прозорий» Ужгород: які промахи міської влади вдарили по рейтингу обласного центру Закарпаття (ЕКСКЛЮЗИВ)
Фахівці проаналізували показники діяльності місцевої влади за 13-ма ключовими напрямками. Успіхи чи не успіхи у прагненні втілювати поточні рекомендації та покращувати рівень прозорості влади і визначили місце у поважному рейтингу.
Враховуючи доволі низький показник у рейтингу прозорості міст, наведемо ті критерії замірів, де фахівці Transparency International Україна поставили міській владі Ужгорода «нулі». У десяти з 13-ти напрямків були виявлені суттєві недоліки функціонування. Йдеться про інформацію щодо роботи органу місцевого самоврядування, закупівлі, бюджетний процес, фінансову та матеріальну допомоги, соціальні послуги, кадрові питання і професійну етику, землекористування та будівельну політику, комунальні підприємства та майно.
Найслабшими виявилися саме фінансово-матеріальні аспекти діяльності міськради, напрямок соціальних послуг та діяльність комунальних підприємств. Зокрема, нульові показники Ужгород має у питаннях функціонування спеціального публічного сервісу з питань закупівель, на якому можна вільно ознайомитися зі скаргами, пропозиціями та зверненнями, а також відповідями на них та вжитими заходами. Ще один суттєвий недолік – відсутність на офіційному веб-сайті поточного кошторису утримання міської ради та її органів (частина бюджету, яка витрачається на «державне управління»). Маємо «нулі» й за відсутність протоколів або документів про відмову в наданні фінансування, а також за неможливість подати онлайн-заяву на отримання місця або послуги в міських установах соціальної допомоги та відслідковувати заяву. Така ж негативна оцінка й на запитання «Чи існує система електронної реєстрації дозволів на встановлення тимчасових споруд, МАФів, терас тощо?».
Окремої уваги заслуговують питання функціонування комунальних підприємств та використання комунального майна. Ці дані подаємо нижче.
Напрямок | Нульовий показник |
Комунальні підприємства | Чи оприлюднено на веб-сайтах ОМС або КП біографії керівників комунальних підприємств та товариств, в яких 50% та більше належать громаді? |
Чи є місцеві депутати та представники громадськості членами наглядових рад комунальних підприємств та товариств, в яких 50% та більше належать громаді? | |
Чи оприлюднено структуру, принципи формування і розмір винагороди адміністрації (головного офісу) підприємства та членів наглядової ради? | |
Чи оприлюднено річні звіти наглядової ради та адміністрації підприємства? | |
Чи проводиться зовнішній незалежний аудит консолідованої фінансової звітності комунальних підприємств (або господарських товариств, де частка міської ради перевищує 50%)? | |
Чи оприлюднено звіт за результатами зовнішнього незалежного аудиту консолідованої фінансової звітності хоча б одного комунального підприємства (або господарського товариства, де частка міської ради перевищує 50%)? | |
Комунальне майно | Чи використовувала міська рада, підпорядковані комунальні установи та організації, систему електронних аукціонів для продажу або оренди майна? |
Чи на офіційному веб-сайті доступна інформація про актуальні результати та протоколи продажу або оренди майна громади? | |
Чи доступний на офіційному веб-сайті архів за останні 3 роки, а також протоколи про результати відкритих процесів продажу або оренди майна громади? | |
Чи доступний на офіційному веб-сайті перелік всіх об’єктів та приміщень комунальної власності? | |
Чи доступний на офіційному веб-сайті перелік майна (об’єктів та приміщень), що може бути передано в оренду або іншу форму користування? |
Зауважимо, що напрямки, діяльність яких не відповідає критерію прозорості, найбільш хвилюють і містян. Про це свідчать масові обговорення у соціальних мережах, обурення під час сесій Ужгородської міської ради тощо. Громада, яка є головним суб’єктом ухвалення важливих для міста рішень, часто не має доступу до актуальної інформації щодо суспільно значущих справ. Звідси у підсумку й проблеми із правом власності на землю, збереженням історичної спадщини, неякісним ремонтом доріг, водопостачанням тощо.
Усі дані в Аналітичній записці до оновлених даних наведені у порівнянні із показниками 2017-2018 років. У документі вказано, що Ужгород разом із Черкасами, Кропивницьким, Хмельницьким, Ніжином, Володимир-Волинським, Олександрією та Кривим Рогом встиг додати до свого показника за 2018 рік менше 1 балу.
Зауважимо, що в аналітичному звіті Transparency International Україна «Динаміка прозорості українських міст: як змінилися міста за два роки?», оприлюдненому у червні 2019 року, Ужгород потрапив до категорії частково прозорих міст. З сотні населених пунктіву рейтингу прозорості обласний центр Закарпаття посідав лише 27-ме місце.
0312.ua
Копіювання авторського матеріалу заборонене без посилання на джерело у першому абзаці тексту.