"Ця пісня в мене давно була на слуху, так як і в більшості закарпатців. Мелодія мені дуже подобалася. Сама пісня про важливі речі в житті: про долю сильної жінки, яка мусить вистояти у цьому житті і своєму потомству дати впевненість, в той же час і хотіла б якусь підтримку від чоловіка отримати, але через теперішні конфлікти в сім'ї їй важко. Тому вона виражає це словами.
Щодо перекладу, мені подзвонив хороший знайомий Іван Іванович Бушко з Виноградова. Дуже любить і підтримує закарпатське. Ну і спитав, чи я не думала над тим, щоб от цю пісню перекласти на закарпатський манер.
Думали над тим, хто зможе переклад зробити. Звертались до поетів, радились. Переклав нам пісню Валерій Гаврилишин зі Сваляви. Він дуже робить гарний емоційний переклад, навіть світових хітів.
Переклад вийшов чудовий. По змісту дуже гарно, але по ритму не лягло. Взялась тренуватись - не виходить.
Вирішала сама спробувати перекласти. Довго думала. Якось вранці, як встала, переклад сам пішов. І по ритму пішли слова. Відразу ж подзвонила звукорежисеру з філармонії і ми одразу записали.
Що цікаво, після оприлюднення відео мені навіть писали, що у нас на Закарпатті не плакала, а ревала кажуть. Але ж я по освіті філолог, і знаю, що у старих піснях саме слово "плакала" збережено, наприклад "ой, поплачеш, дівко, поплачеш". Я пісень 50 згадаю з цим словом. Тобто і так, і так можна вживати.
От, наприклад, я вжила "день воскресе", в нашій розмові воно не заперечується, але у пісні вийшло гарно. Так як це значить, що увечері все погано, настрій ніякий, а зранку, як проснулись, так заново і воскресли і хочеться далі жити і творити.
Дуже вдячна усім за таку прихільність до моєї творчості!"