Нещодавно більшість українських ЗМІ дали інформацію, що у мережі з'явилась моторошна розвага, що провокує самогубство дітей зі слабкою психікою, на кшталт суїцидальної гри "Синій кит". Передбачалось, що вона вже підбирається до України.
Чи варто переживати, якщо ви почуєте від дитини слово "МоМо": спеціалісти розкрили тайну "небезпечної гри" (ФОТО, ВІДЕО)
"МоМо": що це таке?
Жінка з виряченими очима, величезним ротом та курячими лапами неочікувано з'являється у списку контактів у месенджері WhatsApp. Усі спроби видалити її, як правило, марні. Контакт з моторошною аватаркою з'являється знову і знову. Далі починає писати, що все про вас знає і що ви помрете через кілька днів. А також легко переходить на мову співбесідника і спілкується простими фразами.
Потім погрожує, надсилає файли зі сценами насилля, детальну інформацію про вас і дає вказівки до самознищення. Інколи ця жінка телефонує, і лякає вас плачем, який переходить в істеричний сміх.
За словами віце-президента Української асоціації психоаналізу Володимира Мамко, "Момо" – не що інше, як прототип матері.
«Швидше за все, з підлітками спілкується не людина, а спеціальна програма-бот, - припускають співробітники департаменту Кіберполіції, - Діалог в ній запрограмовано. При цьому в програмі, швидше за все, активна функція поповнення словникового запасу. Завдання бота МоМо — змусити вас зателефонувати йому. Зазвичай вас відразу скидають і тут же передзвонюють. Поки демонструється аудіоролик з моторошними звуками, програма краде дані з вашого смартфона.
Цікаво, що зображення "Момо" – це фотографія скульптури японського художника Мідорі Хаясі, яка зображує птаха-матір. Вона з'явилась в музеї жахів у Японії ще в 2016-му році і, вочевидь, не має нічого спільного з моторошною забавкою, яка стрімко розповзається світом.
"МоМо" вперше з'явилась у Facebook 30 червня. Хтось попросив у повідомленні про допомогу і вказав свій номер телефону. Інформація поширювалась швидко, і багато людей потрапляли на цей гачок і телефонували. Таким, чином, вважають спеціалісти, програма "Момо" поширювалась світом. Це якщо брати матеріальний бік подій. Але ж у світі є багато людей, які свято вірять, що "МоМо" – це демониця, яка живе і владарює у мережі і в мобільних телефонах.
Як "МоМо" отримує детальну інформацію про "жертв"?
Вочевидь, це не демониця, а звичайнісінький бот.
Все просто. Доки ви переглядаєте надіслане "куратором" відео, програма зчитує персональні дані з смартфону. Підліток бачить неоприлюднені в мережі свої фото, відео, адреси й телефони, не відразу розуміє, що все це – з його ж телефону, тому лякається і починає вірити у справжню "демоницю" мережі.
Якщо в дитини серед цих даних є щось "гаряченьке", що вона хотіла б приховати, її можна шантажувати. А там і до спроб самовбивста недалеко…
Небезпечна гра чи бот?
На днях з'явилась інформація, що в Японії знешкодили Момо - смертельно небезпечну гру, яка розсилає користувачам WhatsApp загрози і завдання, які схиляють людей до суїциду. З'ясувалося, що МоМо - бот, створений японським хакером.
- Через високу швидкість навчання і знання кількох десятків мов, небезпечний бот визнали агентом штучного інтелекту, - розповіла кандидат психологічних наук, медичний психолог, експерт з психологічної кібербезпеки Наталія Бугайова. - За повідомленнями ЗМІ, справжня МоМо не з'являється в мережі з 11 липня 2018 року, а при спробах додзвонитися за номером, ніхто не відповідає, хоча гудки йдуть. Початковий джерело може втратити активність, проте це не виключає того, що трансформовані клони Момо будуть виникати і продовжувати свою деструктивну діяльність.
А клонів у Момо дійсно вже багато: в інтернеті «гуляє» кілька номерів телефонів, з яких Момо нібито телефонував користувачам WhatsApp. Експерти попереджають: якщо користувач напише або передзвонить за номером Момо (навіть за номером одного з клонів), він тим самим може відкрити доступ до інформації на своєму гаджеті.
- Якщо користувач напише або передзвонить по номеру, який належить Момо, він відкриє доступ до особистої інформації, що зберігається на смартфоні - телефонним контактам, фото і відео матеріалами, геолокації (якщо, звичайно, її автоматичне визначення не виключено), - розповіла Наталія Бугаєва.
- Проникаючи в гаджети, вірус впроваджується в телефонну пам'ять і додатки, зчитуючи і передаючи зловмисникам базу контактів і особистих даних. Є інформація про те, що вірус може управляти мікрофоном і відеокамерою жертви, таким шляхом до злочинців потрапляють особисті фотографії, відео, текстові файли і записи розмов користувачів. А якщо згадати про синхронізацію, то можна припустити, що зловмисники цілком можуть отримати не тільки інформацію про користувача, яку він зберігав на девайсах, а й ту, яка коли-небудь потрапляла в інтернет. Гра Момо дозволяє зловмисникам красти особисту інформацію користувачів, з метою її подальшого використання для вимагання та шантажу.
Раніше в департаменті кіберполіції повідомляли, що до України небезпечна гра ще не дійшла, але це може статися в будь-який момент.
Чи дійшла "МоМо" до Закарпаття?
На жаль, серед дітей вже почалась поширюватись паніка та цікавість. Одні розповідають, що ніколи не спробують контактувати, якщо їм незнайомець в месенджері почне надзвонювати чи писати. Інші ж заради цікавості реєструються у WhatsApp, щоб "полоскотати нерви".
І щоб вберегти дитину від лишніх емоцій, спробуйте пояснити, що МоМо це просто вірус, який поширюється мережею. А ті, хто викладає відео з розмовою із нібито-то справжньою "МоМо" роблять це заради успіху у соцмережах. Також можна спробувати захистити смартфони своїх дітей від шкідливих впливів за допомогою спеціальних програм, або ж геть видалити меседжер WhatsApp, щоб вони не витрачали час на пошуки бота у програмі.
А краще – проводити більше часу з дітьми та розмов на життєві теми!