Про дітей і дорослих, відданість і страх, літо і дощ, Велетня і вишневу кісточку, помаранчі і метеликів розповість Олексій Чупа на презентації дуже особливої повісті «Вишня і Я». Книжка про чарівність і прикрощі дитинства та дорослості нещодавно вийшла у «Видавництві Старого Лева».

«Вишня і Я» неабияк здивує читачів, що відстежують творчість Олексія Чупи. Автор таких книжок, як «10 слів про Вітчизну», «Бомжі Донбасу», «Казки мого бомбосховища», «Акваріум» написав неймовірно зворушливу і дуже камерну повість. Це текст без віку – для дорослих, які ще не забули дитину в своїй душі або шукають її, і для підлітків, які відчувають дорослішання буквально на кінчиках пальців. «Вишня і Я» – про почуття і стосунки, про світ навколо і всередині.

«Це – історія покинутої дитини і самотнього чоловіка, – каже Олексій Чупа. – І я вклав у цю книгу найбільше свого дитячого досвіду. У розмовах головних героїв (Ярчика та 6-річної Вишні) є багато моїх власних розмов з дитиною, що живе у мені. Насправді, цей свій текст я найбільше люблю, бо у ньому не змушений був писати про політичні/соціальні контексти чи про насильство, яким повне наше життя. У чомусь ця книжка ідилічна. І вона – дуже і дуже моя».